23 серпня у Києві розпочинається третій саміт Кримської платформи. Перший відбувся 23 серпня 2021 року. Тоді на нього прибули делегації 45 країн — держави-члени ЄС, США, Туреччина, Японія та Канада. Головне питання саміту — майбутнє Криму. Два роки тому на платформі декларували підтримку територіальної цілісності України. Тепер — обговорюють деокупацію півострова військовим шляхом. Напередодні саміту Суспільне розповідає, про що саме будуть дискутувати на Кримській платформі, про її еволюцію та про майбутнє цього формату.
Що таке Кримська платформа
Про створення Кримської платформи Володимир Зеленський заявив у 2020 році на 75-ої сесії Генеральної асамблеї ООН. Згодом президент затвердив стратегію деокупації та реінтеграції Криму, яка, окрім іншого, передбачала створення установчого саміту Кримської платформи.
Основними напрямками роботи платформи задекларували:
- Консолідацію міжнародної політики невизнання будь-якої зміни статусу Криму.
- Посилення санкцій проти Росії.
- Безпеку в Азово-Чорноморському регіоні.
- Захист прав людини та відновлення прав корінного кримськотатарського народу.
- Подолання екологічних та економічних наслідків окупації.
Марія Томак, очільниця служби забезпечення діяльності Кримської платформи, пояснює, що платформа була необхідна, щоб створити прецедент: "Перемовин власне щодо Криму не було в жодному міжнародному форматі. Тема Криму потребувала постійної актуалізації серед міжнародних лідерів, а не лише дипломатів, які говорять про важливість міжнародно визнаних кордонів, на політичному рівні".
За словами Томак офіс Кримської платформи, зокрема, готує правові підстави для реалізації напрацювань самітів. З 2021 року ухвалили: закон про корінні народи України, закон про захист політичних в'язнів та їхніх родин та закон про захист української ідентичності.
Перший саміт
Серед 45 делегатів першої платформи у 2021 році були переважно представники західних країн, делегати від НАТО, ЄС та Ради Європи. Жоден представник Глобального Півдня в першій Кримській платформі участі не взяв. Україна намагалася тоді запросити до переговорів і Росію. Проте у Москві заявили — питання Криму для них закрите. Сам захід міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров назвав "неонацистським шабашем".

"У нас були керівники парламентських комісій із закордонних справ Балтійських країн. Ми обговорювали тиск з боку РФ. Я спитав у них, чи будуть вони брати участь у платформі. Мені дуже сподобалася відповідь голови латвійської делегації. Він сказав: "Так, звісно, тиск здійснюється, але у нас моральний компас іще не зламався, тому ми будемо брати участь на найвищому рівні. І не лише на цьому саміті, а в усій роботі з деокупації Криму". Тож ми розраховуємо на країни, в яких моральний компас не зламався", — розповідав напередодні першого саміту лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.
За підсумками тієї першої зустрічі у фінальному комюніке підписанти підтримали територіальну цілісність України та засудили Росію за порушення прав людини на півострові. Утім військового розв'язання питання — не розглядали.
Другий саміт
Вдруге саміт Кримської платформи відбувся у 2022-му, вже після повномасштабного вторгнення РФ. Тоді кількість учасників зросла до 60. Змінилася й риторика саміту — тепер іноземні лідери пропонували конкретні військові кроки. Зокрема, канцлер Німеччини Олаф Шольц анонсував новий пакет військової допомоги з системами протиповітряної оборони та бронетехнікою. А експрем'єр Сполученого Королівства Борис Джонсон закликав міжнародних лідерів продовжувати надавати Україні всю необхідну військову допомогу, доки Україна не відвоює території.

Борис Бабін, колишній представник президента України в АР Крим та експерт асоціації інтеграції Криму згадує: "Якщо до 2022 року питання деокупації розглядалося насамперед у політико-правовому та дипломатичному вимірі, на сьогодні Кримська платформа прийшла до очевидного висновку: деокупація Криму має бути складовою протидії російській масштабній збройній агресії. І саме тут і є цінність цього саміту".
Третій саміт
На третю Кримську платформу запрошені представники 100 країн. Очікується, що у порівнянні з попередніми роками приїде більше представників країн Глобального Півдня.
За словами Бориса Бабіна, цьогоріч на майданчику українські урядовці презентують нову стратегію деокупації Криму. Віцепрем’єр-міністерка з питань реінтеграції українських територій Ірина Верещук сподівається, що уряд ухвалить її до кінця цього року: "Минула стратегія, та що сьогодні діє, була про те, що є дипломатичний і політичний шлях вирішення кримського питання. Ця ж стратегія буде включати і військовий шлях".
Також на саміті-2023 розглянуть й створення нового фонду для відновлення тимчасово окупованих територій. "Проблем після деокупації буде багато, і нам потрібно починати вже. Реінтеграція — це те, що ми робимо з людьми, деокупація — те, що з територією. Тому ми готуємось, і цей фонд буде дуже помічним", — каже Верещук.
Третій саміт Кримської платформи відбудеться у чотирьох форматах: зустрічі на рівні лідерів держав, парламентські саміти, експертні зустрічі та наради міністрів закордонних справ. "Усі ці формати важливі. У нас зараз немає деяких видів озброєння, які б нам допомогли звільнити Крим. І це теж питання того, чи вважають наші союзники що Крим має бути звільненим. Це речі, які іноді складно вловити, але ми щодня спілкуємося з партнерами та відчуваємо, наскільки є сумніви в багатьох — чи варто підтримувати звільнення Криму",— говорить Марія Томак.
Після зустрічі Кримської платформи в Києві на рівні лідерів держав цієї осені, 24 жовтня, у Празі відбудеться другий — вже парламентський саміт Кримської платформи.