Виконувачка обов'язків гендиректорки Національного музею Голодомору-геноциду, історикиня Леся Гасиджак планує подати до суду через образу честі та гідності. Про це вона сказала в ефірі "Радіо Свобода". У мережі розгорнулося цькування історикині через зовнішній вигляд, на її захист стали омбудсмен і представники культурної спільноти.
"Позов буде обов’язково. Це питання не в мені. Я спокійно до цього хейту поставилася. Це дуже смішна історія, і сумна з іншого боку. Я принципово буду подавати до суду, бо розумію, що такі історії трапляються кожного дня. Хейту зазнають дуже багато жінок в Україні. І не лише через зовнішність. А просто через те, що вони є жінками на керівних посадах. Я вважаю, що це має бути повчальний кейс. Щоб він ніколи більше не повторився", — заявила Гасиджак.
Вона додала, що готує свою офіційну заяву щодо ситуації разом із правниками.
Цькування та захист Лесі Гасиджак
Усе почалося із посту юриста Клима Братківського, який написав на своїй сторінці у Facebook, що Леся Гасиджак не може очолювати музей Голодомору, бо нібито має невідповідну зовнішність.
Медійники та люди зі сфери культури виступили на захист історикині, звинувативши Братківського у цькуванні.
Зокрема, омбудсмен Дмитро Лубінець заявив, що цькування людей за зовнішністю — неприпустиме явище в українському суспільстві: "Професійні якості та здібності повинні бути єдиними критеріями для оцінювання її здатності до керівництва й виконання обов'язків на посаді. Ніхто не має права ставитися до когось із презирством чи недовірою через такі поверхневі риси, як зовнішність".
Засновниця центру, культурологиня та директорка львівського музею "Територія Терору" Ольга Гончар додала, що теж стикалася з подібним ставленням як у дитинстві, та і вже у дорослому віці, коли недоречні висловлювання дозволяли лікарі чи консультанти в магазинах одягу.
"Усе, що відбувається зараз навколо світлин Лесі Гасиджак — брудна заказуха, щоб «відвести» дискусію від найголовнішого питання — фінансування завершення будівництва Музей Голодомору. Проте я точно знаю: якби такий музей був раніше, у нас могло б не бути цієї війни, адже тоді ми точно б знали, хто наш ворог", — написала вона.
Журналіст Данило Мокрик у власному дописі зазначив, що теж стикався зі схожими коментарями з приводу ваги від тих, хто не знав, що це частина побічних ефектів від прийому ліків через проблеми з легенями (наслідки ковіду).
"Спроби цькувати в.о. директорки Музею Голодомору Лесю Гасиджак через її вагу — це найбільш огидне, що я бачив в українському сегменті соцмереж за останні місяці. Коли претензії висуваються не як до науковиці й не як до менеджерки, а як до носійки ваги — це просто замежний треш", — написав він.
Шефредакторка "Громадського радіо" Тетяна Трощинська зауважила, що, крім самого бодишеймінгу, побачила в цій ситуації ще кілька неприємних моментів: "І булінг за зовнішність, чи колір очей, чи вагу, чи вік, чи ще щось подібне. І те, що люди, які плутають Голодомор і Бабин Яр, вважають, що мають право розкривати рота про будь-що. І люди, які не вміють користуватися мозком або хоча б гуглом, і плутають прізвища директорок музею Голодомору в різні періоди, не стидаються щось писати публічно.
Своєю чергою, правозахисниця Людмила Янкіна закликала скаржитися на пости, що містять цькування через зовнішність.
Що відомо про будівництво Музею Голодомору-геноциду
Національний музей Голодомору-геноциду декілька останніх тижнів опинявся в центрі дискусії. У соціальних мережах обговорювали доцільність виділення коштів на його добудову.
14 липня Верховна Рада погодила надання 573 млн гривень на завершення будівництва другої черги Національного музею Голодомору-геноциду, яке почалося у 2017 році.
У соцмережах викликало обурення виділення коштів на музей під час війни. Міністр культури Олександр Ткаченко заявив, що вважає фінансування будівництва доречним.
"Якщо хтось говорить про те, що музей не потрібно будувати під час війни, хай наведуть аргументи, крім того, що потрібно витрачати кошти на відновлення. Вони є. Відновлення триває. Так само потрібно витрачати кошти", — сказав він.
Про важливість добудови музею Голодомору Леся Гасиджак розповіла в інтерв’ю "УП Культура":
"Люди виходять із чіткою картинкою про те, що геноцид, який вчинила більшовицька Росія тоді, і геноцид, який вчиняє під час війни Росія зараз, — це злочини, які мають однаковий механізм та дуже глибоке історичне коріння. І коли, як не сьогодні, це показувати й пояснювати, щоб потім харків’янин не казав, що він буде далі слухати російську музику та захищати пам'ятник Пушкіну, наприклад".
Завершити будівництво другої черги Національного музею Голодомору-геноциду в Києві планують у середині наступного року. Нині виконано 68% усіх зовнішніх будівельних робіт.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
