Івано-Франківський апеляційний суд вирішив поновити Олесю Стасюк на посаді директорки Музею Голодомору. Однак виконувачка обов'язків директорки Леся Гасиджак вважає, що рішення може мати репутаційні втрати.
Апеляційний суд повністю підтвердив рішення Коломийського міського суду та відхилив скаргу Міністерства культури та інформаційної політики.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але її можна оскаржити у Верховному Суді протягом 30 днів із дня складання повного судового рішення.
Тобто Мінкульт ще може оскаржити рішення. Поки у відомстві не коментують, чи робитимуть це. Спершу юристи мають ознайомитися з повним текстом рішення.
Позиція в.о. директорки
Виконувачка обов'язків гендиректорки музею Леся Гасиджак, яку призначили в липні 2022-го, у коментарі Суспільне Культура розповіла, що наразі очікує на оприлюднення рішення суду — за законом на це є 5 робочих днів.
"На основі цього рішення позивач звертається з заявою у Міністерство культури, як до органу управління Національним музеєм Голодомору-геноциду. Міністерство зобов'язане на підставі рішення суду видати наказ про поновлення на роботі Стасюк. І це є підставою для того, щоб вона приступила до своєї роботи. Відповідно автоматично видається наказ про моє звільнення як виконувачки обов'язків", — зазначила Гасиджак.
Також в.о. гендиректорки очікує, що після оприлюднення рішення відбудеться нарада, на якій Мінкульт озвучить свою позицію. Додає: "Але я законослухняна людина, тому барикадуватися в музеї чи мітинги робити не буду".
Гасиджак розповідає, що за 11 місяців на посаді вдалося залагодити деякі репутаційні втрати та відновити низку співпраць — наприклад, з Інститутом історії України НАНУ. Вона занепокоєна, що поновлення Стасюк вплине на цю співпрацю.
"Співробітники Інституту є цією ініціативною групою, яка подала її дисертацію до розгляду в Національне агентство з оцінювання якості вищої освіти, і з доказами того, що дисертація містить факти плагіату. Тому ясно, що вони співпрацювати не будуть", — вважає Леся Гасиджак.
Зауважує, що повернення Олесі Стасюк також може вплинути на інші проєкти, які зараз у роботі, бо "вона буде дивитися з іншої оптики". Поки музей працює у штатному режимі, усі виконують свою роботу.
Крім того, Гасиджак сподівається, що підписанти відкритого листа проти повернення Олесі Стасюк на посаду не наштовхнуться на жодні репресії та продовжать свою роботу.
Звільнення Стасюк
Олеся Стасюк очолювала Музей Голодомору з 2015 року. У червні 2022 року міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко звільнив її з посади. Це пояснили тим, що Стасюк не виконала умов трудового договору — не просувала авторитет музею на державному та міжнародному рівні. Звільнення відбулося після обговорення нової інформації про жертв Голодомору.
Колишня директорка з рішенням не погодилася та оскаржує його в суді. Коломийський міський суд Івано-Франківської області 3 квітня 2023-го вирішив поновити Стасюк на посаді. Але Мінкульт подав апеляцію.
Після першого рішення суду працівники Музею Голодомору у відкритому зверненні закликали Олесю Стасюк припинити спроби поновитися на посаді.
Жертви Голодомору
У 2009 році Служба безпеки України провела розслідування щодо вчинення геноциду в Україні в 1932-1933 роках. Після цього суд визнав Голодомор геноцидом та на підставі судової науково-демографічної експертизи назвав кількість загиблих через голод — 3,9 мільйона людей.
Однак наукові дослідження щодо жертв Голодомору тривають. Й у вересні 2021 року на Міжнародному форумі в Києві "Масові штучні голоди: пам'ятаємо, вшановуємо" презентували книжку "Геноцид українців 1932 – 1933 років за матеріалами досудових розслідувань", де представили свою інформацію про кількість жертв Голодомору — 10,5 мільйона українців, з яких 4 мільйони — діти.
Також із книжки стало відомо, що 8 жовтня 2019 року Музей Голодомору звернувся до СБУ з проханням почати досудове слідство щодо виконавців Голодомору-геноциду. СБУ справу відкрила й призначила експертизи, до яких залучила музей та інші установи. На підставі досудових експертиз у книжці й оприлюднили нову кількість жертв Голодомору.
Контракт про друк книжки з новою інформацією про загиблих уклав Музей Голодомору, який тоді очолювала Олеся Стасюк, з видавцем Марком Мельником. Навколо музею розгорівся скандал щодо поширення неперевіреної інформації.
Яка була реакція?
Український інститут національної пам’яті (УІНП) після публікації книжки просив Національну академію наук України дати наукову оцінку методології та результатам експертизи. В Інституті історії відповіли, що наявна джерельна база й дослідження не дають підстав для висновків, наведених в експертизі.
А голова УІНП Антон Дробович закликав уникати "змагання за кількість жертв" Голодомору, натомість казав про необхідність роботи з фактами, архівами, усними історичними свідченнями з класифікацією джерел тощо.
Низка науковців звернулися з відритим листом до президента, прем'єр-міністра, міністра культури та інших посадовців. Вони заявили, що Музей Голодомору причетний до фальсифікації, оскільки інформація про збільшення жертв не має "достатніх ґрунтовних і фактологічних досліджень". У листі також просили звільнити Олесю Стасюк із посади.
Мінкульт ще може подати касаційну скаргу на рішення апеляційного суду. Наразі у відомстві не повідомили, чи робитимуть це. Спершу юристи будуть чекати на повний текст рішення для ознайомлення.
Урешті під патронатом УІНП створили експертно-консультаційну групу, що мала проаналізувати дослідження кількості жертв Голодомору.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
