У Харківській обласній військовій адміністрації припускають, що зможуть запустити в офлайн або у змішаному форматі від 60 до 80% шкіл регіону. Директор обласного департаменту освіти та науки Олексій Литвинов розповів, на що звертати увагу батькам, які ухвалюють рішення, чи віддавати дитину на очне навчання та чому не усі підвальні приміщення є укриттями.
У школах Харківської області нараховується близько 505 укриттів
Чи є запити на офлайн-навчання від батьків та шкіл?
Є величезний запит. Ми проводили вивчення і моніторили цю ситуацію. Вона відрізняється, наприклад, в Куп'янській, Ізюмській громадах від Харкова, Золочева, Вовчанська, Богодухова, Валок та інших міст.
Найменший відсоток батьків, які згодяться на те, щоб їх діти займалися або у змішаному, або офлайн-форматі — це десь 55-60% і найвищий відсоток у Харкові — понад 80%.
Є певна втома, тому що до війни було два карантинні роки. Зараз же є віра, яка значно зміцнилася у нашу протиповітряну оборону, безпекову ситуацію.
Усі розуміють, а в тому числі і батьки, що ми можемо втратити ціле покоління, якщо буде продовжуватися онлайн-навчання.
Скільки шкіл мають укриття, з якими можна працювати?
За нашими підрахунками, їх близько 505 на всю область, включаючи місто Харків. Починаючи від найпростіших укриттів і закінчуючи повноцінними бомбосховищами, збудованими ще за радянських часів, у які були вкладені величезні кошти, маємо також певну кількість протирадіаційних укриттів різного ступеня готовності.
Звичайно, є занедбані укриття, там де зберігався всілякий мотлох, де вода стоїть по коліно тощо. І там треба робити ремонти, але вони принаймні є.
Які приміщення вважаються найпростішим укриттям
Чи є там два виходи, чи витримає перекриття влучання?
Якщо вони робилися саме як протирадіаційні укриття, після проведення якісного капітального ремонту або реконструкції вони будуть відповідати державному будівельному стандарту щодо споруд цивільного захисту.
Але в нас є заклади, які, наприклад, побудовані на палях. Там геть ніякого підвального приміщення немає.
Не кожен підвал є укриттям. Якщо його переробити, конструктивно змінити та провести ремонт, він може за певних умов бути визнаний найпростішим укриттям.
Йдеться не тільки про естетику, але й про укріплення?
Тут взагалі не йдеться про естетику. Питання в тому, що вони повинні витримати якийсь руйнівний вплив від потрапляння хоча б певної частини боєприпасів, які використовує РФ.
Частина з 505 приміщень визнана найпростішими укриттями, але цей тип укриттів не визнається спорудою цивільного захисту. Інша частина — це повноцінні укриття. Там є два виходи, повноцінна циркуляція повітря, власний забір води, вбиральня, каналізація та інші облаштування, які повинні бути.
"Діти будуть розпочинати й закінчувати певну частину своїх навчань в укриттях"
Якщо школа отримала дозвіл на офлайн-навчання, займатися будуть у класах, чи це має бути у сховищі?
Як батько я сподіваюсь на те, що навчання буде в аудиторіях, але як державний службовець розумію, що, напевно, буде змішаний формат. Діти будуть розпочинати й закінчувати певну частину своїх навчань саме в укриттях. Тому що підлітний час від Білгорода до Харкова менш як 40 секунд.
Жоден колектив не зможе евакуюватися за цей час. До повномасштабної війни найкращий показник був — евакуація за чотири хвилини. У решті випадків — на порядок гірше.
Якщо це сьомий, восьмий, дев'ятий, 10-й, 11-й класи — це один показник. Якщо це перший клас або другий, то він набагато гірший. При цьому майже постійно тривога вмикається вже після удару.
На кому лежить відповідальність за навчання у школі?
Відповідальність за ухвалення рішення про змішаний, офлайн або дистанційний формат навчання визначає засновник. У нас усі навчальні заклади належать до компетенції об'єднаних територіальних громад. Якщо це стосується приватників, то там визначається власник.
За погодженням з МОН, вищі навчальні заклади ухвалюють це рішення самостійно.
Чи беруть участь в ухваленні рішення адміністрація школи і вчителі?
Рішення повинно бути відповідним чином обґрунтовано. А обґрунтування базується на вивченні і всебічному аналізі точок зору усіх зацікавлених учасників освітнього процесу — учнів, їх батьків, вчителів, іншого персоналу.
Якщо є запит від батьків, це не є визначальним фактором?
Це один з факторів. Але є не менший запит від педагогів та громад. Є певні громади, в яких, напевно, не буде офлайн-процесу, враховуючи безпекову ситуацію.
Харківська громада до них належить?
Міська — ні. Більша частина закладів Харкова буде працювати у змішаному або офлайн форматі. Є велика частина майже вщент зруйнованих закладів. Вони фізично не зможуть розпочати свою роботу.
Скільки коштує облаштування укриття
В.о. керівника управління ДСНС Чабань називав цифри, і у Харкові це сім шкіл, які мають придатні укриття. Чи це дійсно так?
Процес отримання сертифікатів на укриття лише розпочався. Можливо, саме про це йде мова, що лише частина шкіл отримали такі сертифікати.
Але якщо у нас попереду весь серпень і частина липня, то процес з кожним днем пришвидшується.
Скільки коштує обладнати укриття, яке б відповідало усім стандартам?
Є різниця між укриттям, яке розраховане, наприклад, на 200 і на 800 осіб. На кожну людину, починаючи від дитини до персоналу, повинна бути певна кількість метражу та води.
Якщо це 200 людей, то повинно бути 4 умивальники, якщо 800 — їх має бути набагато більше.
Те саме стосується і туалетних кімнат, ліжок, класних кімнат, зон відпочинку та всього іншого. Укриття роблять десь від 1,5 до 2 мільйонів гривень. Це найбільш оптимістичні цифри, але я в них не вірю.
Для того, щоб облаштувати повноцінне нормальне укриття, яке буде відповідати державним будівельним нормативам, у 2 мільйони ні за яких умов не вкладуться. 6-8 мільйонів — це більш реальна цифра.
Якщо ми ведемо мову про підвали, у нас вже є так звані модульні укриття. Обладнати їх можна в половину дешевше. Вони теж обладнані вентиляцією, водою, каналізацією.
На що варто звертати увагу батькам, які хочуть віддати дитину на очне навчання
На що звертати увагу батькам, які ухвалюють рішення, чи виводити дитину на офлайн-навчання?
Якщо є можливість, необхідно відкинути емоції і ухвалити рішення саме в інтересах своєї дитини. Не керуватися тим, що ми усі втомились, тому що дитина сидить вдома, тільки у комп'ютер грає і вже набридло з нею займатись. Подивитися на укриття.
На що звертати увагу там?
По-перше, дивитись, де воно розташоване, в якій близькості від навчального закладу. По-друге, в якому стані там сходи.
Якщо у вас дитина з особливими освітніми потребами, необхідно враховувати, що тут є також своя специфіка. Треба звернути увагу, чи є там класи, чи є там побутові умови.
Першокласникам знадобиться відпочинок, це треба враховувати. Поставити себе на місце малої дитини й зрозуміти, чи будеш себе почувати там у безпеці, чи ні.
Міцність укриття ми ніяк не можемо перевірити, тут ми покладаємось на чий висновок, ДСНС?
Так. Спеціалісти оцінюють і дають сертифікати. У нас була історія, коли вони навіть свердлили стіну для того, щоб оцінити її товщину. Там повинен бути армований бетон 70 см.
У перекриття має бути півтора метра товщини армованого бетону. Це норма для протирадіаційних укриттів і для бомбосховищ.
Півтора метра — це те, що витримує бомбу?
Пряме потрапляння боєприпасу. Якщо я не помиляюсь — від 152 мм.
На будівництво бомбосховища необхідно понад 110 млн гривень
Чи є амбітна ціль, наприклад, мати принаймні по одному такому укриттю у кожній громаді, чи в одній школі в кожному районі?
Тут питання не амбіцій, а виживання. Якщо ми цього не зробимо, відповідальність за будь-який поганий випадок лягає на плечі тих, хто ухвалюватиме таке рішення. Зараз з кожним днем зростає кількість варіантів, як цю проблему можна вирішити.
Якщо немає підвального приміщення, то поруч є станція метро. Якщо немає станції метро, є модульне укриття. Є варіанти, за допомогою яких можна їх придбати, зробити проєктно-кошторисну документацію, облаштувати укриття і розв'язати це питання.
Гроші з державної субвенції на це розподіляє все одно обласна адміністрація, а місцеві громади навряд мають такі бюджети, правильно?
От для того, щоб побудувати повноцінне велике бомбосховище, тобто протирадіаційне укриття четвертого ступеня захисту, потрібно понад 110 мільйонів гривень.
Це будівництво з нуля, з котлованом, документацією, з величезним дахом на півтора метра, з двома входами та виходами, з облаштуванням території, щоб туди можна було підійти і під'їхати, з урахуванням принципу безбар'єрності. Це близько 150 мільйонів.
Можна вдесятеро дешевше купити модульне укриття, яке збирається наче конструктор. Але воно відповідає цим нормативам.
Вони подібні до тих, що стоять на зупинках у Харкові?
Так. Вони набагато кращі, але принцип той самий. Як правило, у школах є великі двори, де можна поставити це укриття.
Теоретично воно захищає від артилерійського обстрілу. Чи витримує воно влучання ракети або бомби, ми ж це не перевіряли?
Ми дійсно це не перевіряли. Покладаємося на будівельні нормативи.
Ви все одно радите це як варіант для навчального закладу?
Це краще ніж нічого.
На брифінгу 12 липня очільник ОВА Олег Синєгубов називав суму понад 200 млн гривень, які має область на облаштування укриттів. Як ви гадаєте, скільки укриттів можна зробити за ці гроші?
Ми пропонуємо начальнику обласної військової адміністрації різні варіанти від найменшої цінової пропозиції до найвищої. Найвища відповідає найбільш потужному укриттю, а найменша — менш потужному.
Можливо, це буде мікс з цих варіантів. Можливо, буде обраний перший, другий або третій варіант.
Скільки це може бути і чи є конкуренція за ці гроші між навчальними закладами?
В найкращому випадку — в районі 10. Є конкуренція проєктів. Ми оцінюємо саме їх.
Громади Харківщини втратили понад 20% учнів
Чи знаєте ви щось про ті родини, які перебувають за межами Харкова або України, чи це вплине на їхнє рішення повернутись?
Так, вплине. Якщо у Харкові школи будуть запущені, вони повернуться.
Яку частину школярів втратила Харківська область через те, що вони виїхали і вчаться там, де перебувають?
Понад 20%. У нас найбільше учнів втратили Золочів, Вовчанськ, Липці, Старий Салтів, Циркуни, Куп'янський район, особливо південна частина, і північна частина Ізюмського району.
Це ті, хто вже відрахувався з місцевих шкіл?
Так, там де школи були зруйновані повністю та призупинили освітній процес. Вони вимушені були перевестися в більшій частині до інших обласних закладів або до Харкова, або перевестися до закладів в інших регіонах.
А студентів-іноземців ми втратили взагалі?
Ні, ми їх не втратили. У 2023 році ми стабілізуємо, а вже з 2024 піде суттєве покращення завдяки медичному, Каразінському університету, політеху і ХНУРЕ.
Думаю, що фізично іноземці навряд приїдуть сюди вивчатися. Наприклад, є Сирія, яка підтримала військову агресію РФ проти України. Яке навчання в Україні? Я думаю, що ми їм відмовимо.
Що зміниться для студентів
Як змінилася якість освіти за два карантинні роки та за цей, чи втратили діти набуті знання, яка динаміка?
Багато втратили ті спеціальності, де потрібні практичні вправи. Гуманітарні науки в основному не втратили нічого. Я бачу це по спілкуванню з очільниками закладів освіти. Вони скаржаться саме на ці проблеми.
Чи потрібна буде адаптація?
Буде важкою. Тому що ми маємо студентів, які закінчили третій курс, а вони жодного дня не були у своєму університеті.
Що ми розуміємо під адаптацію, як це виглядає?
Адаптація до взаємодії, колективної праці, до спілкування. Соціальні навички. Якщо студент четвертого курсу не був фізично на заняттях, то для нього це все буде як перший раз — залік та екзамен не через ноутбук або телефон, а у нормальному режимі. Будуть стреси, панічні атаки.
Чи є побоювання, що з якогось моменту припинять реагувати на тривоги вчителі, викладачі, студенти та учні та перестануть ходити в укриття?
Побоювання є, але будемо проводити постійні тренування, контрольні перевірки з залученням правоохоронних органів і національної служби якості освіти.
Що саме ви можете перевірити?
Як відбувається евакуація закладу під час тривоги, чи є в приміщенні електрика та вода. Необхідно спускатись в укриття. Цю навичку треба виховувати, потрібно це робити з міркувань безпеки.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
