Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр закликав федеральний уряд не блокувати рішення США стосовно постачання Сполученими Штатами касетних боєприпасів Україні.
Про це президент Німеччини сказав в інтерв'ю німецькому телеканалу ZDF.
"У нинішній ситуації він уряд Німеччини не може стояти на шляху США", — сказав Штайнмаєр.
Водночас він зазначив, що такий тип боєприпасів у Німеччині заборонений федеральним урядом і що Німеччина виступає проти таких поставок.
Також Президент Німеччини при цьому зазначив, що у 2008 року, бувши міністром закордонних справ ФРН, він підписав в Осло Конвенцію щодо касетних боєприпасів, тому "упереджений" у цих дебатах.
7 липня міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок заявила, що Німеччина не схвалює відправку касетних боєприпасів в Україну.
Що відомо про надання Україні касетних боєприпасів
Наприкінці червня американські законодавці з Гельсінської групи просили президента Байдена передати Україні касетні боєприпаси, розроблені у США і не використані за часів холодної війни.
6 липня видання The New York Times з посиланням на американського високопосадовця адміністрації Байдена повідомило, що США мають наміри оголосити новий пакет озброєнь для України. Він може включати і касетні боєприпаси.
Міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок у п'ятницю, 7 липня, після повідомлень, що Вашингтон планує надати Києву цю зброю, заявила, що Німеччина не схвалює відправку касетних боєприпасів в Україну.
Увечері 7 липня США оголосили новий пакет військової допомоги Україні на 800 мільйонів доларів, що включає зокрема касетні боєприпаси.
Касетний боєприпас — це особливий вид снаряду з тонкими стінками. Основним елементом касетного боєприпасу є головна снарядна частина. Цю форму наповнюють дрібними осколками, авіамінами, протитанковими, протипіхотними або запальними мінами. Одна касетна бомба може містити мінімум десять мін та дрібних деталей до них, які перебувають у спеціальних стінках-перегородках. Таким чином у бомбі міститься велика кількість маленьких бомб, які після детонації в повітрі висипаються та розсипаються по всій зоні ураження.
Понад 120 країн приєдналися до конвенції, яка забороняє їх використання як негуманне та невибіркове, значною мірою через високий рівень несправностей, які засмічують ландшафт суббоєприпасами, що не вибухнули, що загрожує як дружнім військам, так і цивільним особам, часто протягом десятиліть після закінчення конфлікту. США, Україна та Росія, яка, як стверджується, широко використовувала їх в Україні, не є сторонами конвенції. Вісім із 31 члена НАТО, включаючи США, не ратифікували конвенцію.
