Заколот ПВК "Вагнер" і її засновника Євгена Пригожина став поштовхом для зростання недовіри російських громадян та військовослужбовців до керівництва держави.
Про це заявила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.
"Розгубленість і пасивність вищого начальницького складу російських ЗС під час спроби "вагнерівського" перевороту призвела до зростання недовіри офіцерського, сержантського та рядового складу до вищих чинів міністерства оборони та генерального штабу ЗС РФ", — написала вона у Телеграм.
Маляр також зазначила, що командування деяких підрозділів, попри брак солдатів, намагаються уникнути поповнення особового складу в'язнями.
Вона пояснила, що це пов'язано з "підвищеними ризиками дезертирства, проявів непокори та імовірних бунтів військовослужбовців з-поміж колишніх засуджених".
Що відомо про заколот Пригожина в Росії
У Росії близько доби тривав бунт "вагнерівців".
Увечері 23 червня глава ПВК "Вагнер" Євген Пригожин заявив, що війська Міноборони Росії вдарили по місцю дислокації "вагнерівців" і там нібито загинуло багато найманців. Він анонсував "марш справедливості", додав, що "вагнерівців" 25 тисяч і вони ідуть "розбиратись". А також закликав всіх, хто хоче "заканчівать бєзпрєдєл" долучатись до "маршу".
Міноборони РФ назвало заяву про обстріл "вагнерівців" "інформаційною провокацією", водночас проти Пригожина порушили кримінальне провадження за фактом "організації військового заколоту".
Уранці 24 червня президент РФ Путін у відеозверненні заявив, що Збройні сили Росії отримали наказ ліквідувати "заколотників" і назвав події "ударом в спину".
Про те, що Пригожин погодився припинити заколот повідомила пресслужба президента Білорусі Лукашенка. Переговори з Пригожиним вів Лукашенко, заявили в його пресслужбі.
26 червня Євген Пригожин оприлюднив перший після спроби заколоту аудіозапис, в якому пояснив причини свого вчинку.
27 червня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко підтвердив приїзд засновника ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина до країни.
