При кожній повітряній тривозі, у КМДА надходить низка скарг від жителів столиці: укриття відсутнє, у поганому стані, зачинене, відповідальна особа не на місці, говорить директор департаменту муніципальної адміністрації Києва Роман Ткачук. Як місцева влада на це реагує та як діяти, якщо сховище зачинене — Суспільному розповіли представники моніторингових груп та муніципалітетів.
Де шукати укриття
У столиці є понад 4100 об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту — до нього входять усі захисні споруди міста. Їх поділяють на державні, комунальні та приватні.
Такі фонди є по всій країні, однак єдиної бази з адресами укриттів немає. Обласні та місцеві адміністрації самі створюють інтерактивні мапи, як до прикладу у Львові чи Сумах, розміщують перелік на сайті адміністрації у форматі таблиці, як у Миколаєві.
Від листопада минулого року, громадська моніторингова група "Озон" розпочала національну кампанію щодо укриттів. За результатами моніторингу, як розповіла координаторка Іванна Мальчевська, серед 48% перевірених укриттів Києва, зафіксували велику кількість закритих. Деякі укриття столиці, каже Мальчевська, складно навіть ідентифікувати, там немає вказівних знаків. Позаяк, адреси не збігаються, або ж на місці укриття бувають приватні заклади або склади зі сміттям.
Що робити, якщо укриття закрите
Іванна Мальчевська рекомендує діяти наступним чином:
- якщо укриття зачинене, викликайте аварійно-рятувальну службу. Вони зобов’язані забезпечити вільний доступ до сховища. До прикладу, зрізати замок. Відповідальність за те, що люди не потрапили в укриття несе директор департаменту муніципальної безпеки.
- якщо укриття в поганому стані — сфотографуйте або зніміть його на відео та повідомте райдержадміністрацію міста за допомогою гарячої лінії (її можна знайти на сайті адміністрації).
"Окрім гарячої лінії, звернення громадяни можуть залишити на сайті адміністрації, відправити електронною поштою, зателефонувати в ЖЕК чи ОСББ. Попередньо завантажте інтерактивну мапу або збережіть таблицю з адресами найближчих до вас укриттів", — додає перший заступник начальника КМВА генерал-майор Володимир Кидонь.
Як місцева влада реагує на проблеми з укриттями
Як тільки в КМДА надходить інформація про непрацюючий об’єкт, по цій адресі одразу реагують, запевняє Роман Ткачук. Тобто, звертаються до районної адміністрації та відділу цивільного захисту, щоб пришвидшити процес. Мешканці можуть робити це і напряму, говорить Ткачук, без залучення КМДА.
Головна проблема, зі слів Ткачука, є з об’єктами приватної форми власності, коли власник вирішує — допускати мешканців до укриття чи ні. "Якщо підвальне приміщення або об’єкт подвійного використання знаходиться в загальному переліку фонду, він повинен бути відчиненим і мешканці повинні його використовувати. Тому ми будемо розбиратися з кожним власником, будемо доводити інформацію до правоохоронних органів, якщо буде потрібно, будемо звертатися до суду про розірвання договору купівлі-продажу з тими, хто не виконує заходи цивільного захисту".
Чи облаштовують нові укриття
28 квітня Кабмін затвердив умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти. Харківська область отримає найбільшу суму коштів серед усіх — 224,7 мільйона гривень. На другому і третьому місцях — Київщина і Дніпропетровщина, найменше отримає Луганщина (6 млн грн). Частину витрат мають покрити з місцевих бюджетів (від 5% до 30%).
У постанові йдеться про те, що облаштовуючи укриття треба дотримуватися вимог та будівельних норм, сховища розраховувати не менше ніж на 250-300 людей. Окрім того, вони мають бути доступними для маломобільних груп населення.
Останнє сховище у Києві збудували ще у 1985 році. Протягом 2022 року КМДА збільшили фонд захисних споруд на 394 об’єкти, говорить Роман Ткачук: "За п’ять місяців цього року ми збільшили фонд ще на 124 об'єкти. Від 2014 року ми перевірили майже 13 тисяч підвальних об'єктів у місті, на жаль тільки 3500 відповідали технічно вимогам для того, щоб їх можна було використовувати".
Крім того, кияни використовують підвальні приміщення, яких немає у переліку захисного фонду. Але їх можна використовувати у разі дотримання методичних рекомендацій від ДСНС.
У серпні 2022-го Володимир Зеленський підписав закон, який зобов’язує у всіх новобудовах облаштовувати бомбосховища.
