1 червня у Деснянському районі Києва через ракетний обстріл Росії загинули три людини — 9-річна дівчинка, її 34-річна мама і 33-річна жінка. Вони не змогли потрапити в укриття, яке було зачинене. Міський голова Києва Віталій Кличко ініціював тимчасове відсторонення від виконання обовʼязків посадовців Деснянського району. Прокуратура проводить слідчі дії за фактом зачиненого сховища. Хто несе відповідальність за роботу укриттів — про це Українському Радіо розповіла правозахисниця Олена Карнаух-Голодняк.
Хто несе відповідальність за роботу укриттів
Відповідальність несуть керівники тих органів та установ, на балансі яких перебуває укриття, говорить Олена Карнаух-Голодняк. Незалежно від того, чи це приватний паркінг, чи комунальний заклад, як у ситуації з поліклінікою.
Які наслідки для відповідальних за проблеми з укриттями
Є два моменти, говорить Карнаух-Голодняк:
- Якщо в роботі укриттів виявили певні недоліки без настання негативних наслідків ― наприклад, сховище не відкривають, воно не забезпечене світлом, там неналежні умови, може бути накладено адміністративний штраф від 17 до 34 тисяч гривень за перший раз і до 51 тисячі гривень за другий раз. Штраф виписують на посадову особу установи. "У даному випадку, — каже Карнаух-Голодняк, — укриття не було відчинене, але якби ніхто не загинув, керівник — як посадовець, що повинен за цим стежити, сплатив би штраф як фізична особа".
- Якщо ситуація має трагічні наслідки, одного розуміння адміністративної відповідальності замало, пояснює правозахисниця, адже адміністративна відповідальність не передбачає покарання за загибель людей. Це передбачає Кримінальний кодекс. "Питання в тому, що наш Кримінальний кодекс не містить прямої норми стосовно незабезпечення належної роботи укриттів, що потягло тяжкі наслідки. Минулого року влітку законодавці пропонували внести зміни й доповнити Кримінальний кодекс конкретною статтею, але такий закон не ухвалили", — говорить Карнаух-Голодняк.
Тоді що зроблять з винними
Правозахисниця пояснює, що відсутність такої норми в Кримінальному кодексі не має стати проблемою для правоохоронних органів — в кодексі достатньо статей, під які можуть потрапити такі дії.
"На мою думку, можна було б застосувати статтю "Залишення у небезпеці". Це невиконання обов’язку особою щодо надання допомоги людям, які перебувають у конкретній небезпеці, якщо такий обов’язок на цих людей покладено. У нашій ситуації було покладено обов’язок відчинити укриття, люди перебувати у небезпеці, причому вони бігли в офіційне укриття, і їм не надали допомогу, що потягло тяжкі наслідки. Тут покарання від 3 до 8 років. Це потенційна стаття, яку можна було б застосувати у даному випадку", — пояснює правозахисниця.
Але затримали охоронця, що не відчинив укриття, а не керівників
Слідство розглядатиме усі версії, говорить правозахисниця: охоронець проспав, не чув, йому віддали наказ "не відкривати", поки хтось не зателефонує тощо. "Чи тільки охоронець відповідатиме, чи керівник закладу також ― до цього питання будуть дуже серйозно підходити. Чи були для охоронця письмові вказівки обов’язково відкривати з першої секунди тривоги? Якщо письмових вказівок не було, керівник закладу також може очікувати до себе питання від правоохоронців", — говорить Карнаух-Голодняк.
Чи варто оновити правила безпеки для укриттів
"Балістичні ракети ― це кілька хвилин. Не всюди є укриття, які в доступності для всіх мешканців певної території. Якщо раніше охоронцю можна було вночі прокинутись, потягнутись, умитися, а потім іти відкривати, зараз це треба робити з перших секунд. Тут треба не просто проводити роз’яснювальну роботу, а це вже питання військових адміністрацій та ДСНС ― доводити до відома усіх балансоутримувачів, що укриття мають бути відчинені негайно, незалежно від часу доби. Коли настають наслідки, то питання ставлять до конкретних людей, як ось до цього охоронця. Теза "нехай начальник чи влада відповідає" у даному випадку працювати не буде. Треба думати у першу чергу, чи все я сам зробив, щоб убезпечити людей від тяжких наслідків та навіть загибелі", — каже правозахисниця.
