Протягом останніх пʼяти днів кількість повітряних тривог у Києві зросла з кількох до 9-13 сирен на добу. Це повʼязано з атаками росіян безпілотниками на обʼєкти критичної та військової інфраструктури у межах столиці та області.
Перерви між тривогами вдень можуть тривати часом менш ніж 15 хвилин, що ускладнює життя і роботу в багатомільйонному місті. Великі торговельні мережі та відділення пошти змушені зачинятися до відбою, як і міські сервіси на зразок відділень Пенсійного фонду та ЦНАПів. Метро через наземні станції не їздить — відповідно, люди не можуть дістатися на роботу і назад додому вчасно. Університети переходять на дистанційний формат навчання, а школи змушені починати новий навчальний рік в укриттях і частково в невідомості щодо того, як далі вчитимуться діти.
Як змінилося життя в Києві за останній тиждень через атаки безпілотниками — у матеріалі Суспільного.
«Рюкзачок — тривожний, та я — непереможний»
Повітряна тривога в Києві починається після першого уроку. Олена Якубенко, класна керівниця 1-В класу школи в одному з найбільш постраждалих від російських обстрілів районів столиці, біжить коридором з їдальні до класу з великим пакетом булочок для школярів. Вона збирає довкола себе 12 першачків, які вже встигли розійтися на перерву, і веде їх до укриття. Сховище для учнів облаштоване в підвалі школи. Для перших класів виділене окреме приміщення, куди вміщається більш як 60 дітей.
— Ти встигла забрати сніданок? — запитує одна з учительок.
— Так, оце просто з пакетом бігла назад у клас на тривогу, — відповідає Олена. — Не встигла лише банани взяти.
Ранок 1 вересня в Олени, як і в більшості киян, почався непросто. Спершу ніч з перервами на обстріли балістичними та крилатими ракетами й безпілотниками, підйом о шостій, зібрати 15-річну доньку до школи і самій підготуватися.
Перший урок для першачків на тему «Мова гідності». Хвилина мовчання, гімн України, розмова з дітьми про те, що таке вшанування загиблих військових, як вони розуміють гідність і якими словами можуть її описати, руханка «Рюкзачок — тривожний, та я — непереможний» і правила, як поводитися під час повітряної тривоги.
— Я знаю, що якщо сирена, то одразу і пʼять бахів! — говорить перед дзвінком на перерву хлопчик у святковій вишиванці. За пʼять хвилин лунає чергова тривога.
Через те що останні пʼять днів російські атаки на столиці і повітряні тривоги стали майже безперервними, ще 31 серпня у багатьох школах не було зрозуміло, ані як пройде свято першого дзвоника, ані яким буде взагалі навчання — очним чи дистанційним.
Школи в Києві дуже різні — деякі мають укриттяЗа даними місцевої влади, у Києві укриття є у 528 дитячих садках і 435 школах, що дозволяє забезпечити 91% дітей столиці. 23 садки та 20 шкіл не мають власних укриттів., десь до сховищ ще треба дійти, є пошкоджені через обстріли заклади, які одразу почали рік з онлайн-уроків. Єдину рамку роботи для всіх шкіл сформулювати було майже неможливо. Лише, як і в попередні роки, загальною рекомендацією для всіх було не проводити традиційних «лінійок» на вулиці.
Директорка школи Неллі Устич пояснює: оскільки заклад має укриття, то для 1 вересня обрали формат очний, з невеликою фотозоною та аркою з кульками.
— Сьогодні в нас мав бути мініконцерт для початкової та середньої школи від військового оркестру, але я це скасувала, бо через безпекову ситуацію не знаю, чи потрібно, щоб були люди додатково, і чи взагалі це доречно, — говорить Неллі Устич. — Організувати перший дзвоник було нескладно технічно, бо ми це робимо не вперше. Але неспокою додає атмосфера, у якій зараз живуть усі кияни.
— Батьківські збори першого класу в нас були ще в червні, коли вони подавали заяви, тоді ми почали знайомитися, — каже вчителька Олена Якубенко. — Але я б не сказала, що цей рік найскладніший. Якщо взяти 2022-й — тоді ми не розуміли, як запуститься школа, як почнеться навчання. Зараз у 2026 році, улітку, коли почалися удари по Києву, була тривожність, а як перші класи, а як в укриття спускатися, як швидше це зробити. Але страху не було.
Коли тривога закінчується, першачки збирають свої рюкзаки, шикуються по двоє і кожен клас по черзі виходить з укриття.
— Підемо вже звідси, — говорить своїй напарниці один з хлопчиків. — Тяжко вже нести цей рюкзак.
«Тривоги лунали одна за одною, а відбій тривав від сили 10 хвилин»
Відповідальність за те, як саме має відбуватися навчальний процес, київські школи взяли на себе. Батьки, вчителі та директори в кожному окремому закладі вирішували, як діти мають навчатися з урахуванням ресурсів школи та безпеки.
Однак останні пʼять днів інші аспекти життя в столиці також були фактично паралізовані. Через повітряні тривоги з великими затримками працювали державні установи, банківські та поштові відділення, крамниці у великих торговельних центрах.
Коли Олег прийшов у банк, почалася тривога. Відділення закрили, а близько 20 відвідувачів попросили вийти на вулицю. Люди не розійшлися і стояли в очікуванні відбою тривоги біля приміщення. Коли людей запустили знову всередину, їм довелося ще годину стояти в черзі та чекати на вільний талончик.
— Я так і не зміг вирішити своє питання, хоча прочекав понад годину, — говорить Олег. — У відділенні просто закінчилися банківські картки.
— Відділення «Нової пошти» буквально у мене під домом, але коли прийшла посилка, я не могла її забрати весь день, — розповідає киянка Олена. — Тривоги лунали одна за одною, а відбій тривав від сили 10 хвилин. На черговому відбої я вискочила з квартири. Було повне відділення людей — хтось у домашньому одязі, хтось із рушником на голові. Свою посилку я забрала, але щойно вийшла з відділення, знову почалася тривога.
— Мій тато збирався купити господарський інструмент, — каже киянка Ірина. — Він зателефонував у магазин, уточнив наявність товару. Йому відповіли, що можна приїжджати. Але поки він доїхав, почалася повітряна тривога і прилетіло в сусідню будівлю від цього магазину.
— Багато товарів сьогодні не приїхало, хоча зазвичай вантажівка прибуває в один і той самий час, — говорить продавчиня одного з магазинів в центрі Києва. — Але через тривоги у всіх зараз порушена логістика, тому ми не знаємо, коли будуть доставки тепер.
Через таку ситуацію з роботою установ у Києві Рада оборони столиці вирішила змінити протоколи безпеки, які діють у місті. Зокрема, для полегшення логістичної роботи, наприклад, аби рух транзитного вантажного транспорту відбувався й уночі, місцева влада пропонує уряду послабити комендантську годину. Ця пропозиція також стосується людей, які через затримку потягів та іншого транспорту прибувають у місто в комендантську годину і скупчуються на вокзалах, бо не можуть дістатися додому.
Крім того, місцева влада пропонує уряду розглянути зміни в роботі бізнесу, деяких медзакладів та комунальних установ, які надають адміністративні послуги, таких як сервісні центри. Щоб дізнатися, які саме зміни очікуються, Суспільне подало запит до КМДА і чекає на відповідь.
Пʼять пересадок
Остаточне рішення про те, чи запрацюють ці нові правила для Києва, має ухвалити уряд цього тижня, про що повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк після зустрічі фракції «Слуга народу» з премʼєр-міністром Сергієм Корецьким.
«Розглядається можливість розділити види тривог, — написала народна депутатка. — Жовта тривога — дронова атака. Червона — ракетна небезпека. Під час жовтого режиму — робота продовжується або зупиняється на розсуд закладу. Під час червоної — зупиняється все. Також пропонується обмежити тарифи таксі під час тривог, розблокувати мости, наземне сполучення зберігається».
Питання про те, щоб розблокувати рух метрополітену відкритими станціями, тобто такими, які розташовані не під землею, розглядали неодноразово з 2022 року. Рух автобусів, тролейбусів і трамваїв під час повітряної тривоги дозволили лише в березні 2025 року, але частина «червоної» та «зеленої» гілок Київського метрополітену досі закриваються. Це унеможливлює пересування людей між двома берегами Дніпра, через що великі житлові масиви Києва фактично відрізаються.
— Я живу на Харківському масиві, і якщо ходить метро, то доїжджаю вчасно скрізь, а якщо не ходить, то роблю три-чотири-пʼять пересадок, — каже киянин Андрій, який застряг під час повітряної тривоги на одній зі станцій «зеленої» гілки. — Це не нормально, люди повинні працювати. Я не хвилююся їхати через міст — це вже вибір кожного. Хто хоче, той їде, хто не хоче — ні.
— У п'ятницю ми з чоловіком дві з половиною години добиралися зі станції «Палац «Україна» до метро «Позняки», — каже киянка Людмила. — А зараз важко, тому що школа починається: діти на одному березі, а ти на іншому. Ми з чоловіком стараємося їздити машиною, бо інакше взагалі ніяк. Чому машини можуть їздити через мости, а метро — ні? Це така ж ризикова ситуація для авто. Просто там ти сам ризикуєш, твоя відповідальність, а тут брати відповідальність на себе ніхто не хоче.
31 серпня мер столиці Віталій Кличко повідомив, що окрім інших рішень, Рада оборони Києва пропонує дозволити рух метро «зеленою» гілкою між берегами навіть під час повітряної тривоги. «Червона» і далі буде частково зупинятися на час тривоги. Ці зміни має також погодити Кабмін цього тижня.
28 серпня у Департаменті транспортної інфраструктури КМДА Суспільному повідомили, що у столиці напрацьовують можливість запустити тимчасові автобусні маршрути, які дублюватимуть рух метро з правого на лівий берег і навпаки. Поки цього не сталося, під час тривоги люди заповнюють кінцеві станції «зеленої» і «червоної» гілок, сидячи на бетонних східцях в очікуванні відбою.
