"Окупанти використовують наших дітей". Інтерв'ю очільника Луганської ОВА Артема Лисогора

"Окупанти використовують наших дітей". Інтерв'ю очільника Луганської ОВА Артема Лисогора

Ексклюзивно
Артем Лисогор
Фото: Суспільне Донбас

Артем Лисогор керує Луганською обласною військовою адміністрацією місяць. Він родом Дніпра, до призначення був заступником начальника Головного управління Нацполіції Житомирської області. За чотири місяці до повномасштабного вторгнення Лисогор отримав відрядження на Луганщину, де як заступник командувача Об'єднаних Сил відповідав за злагодження дій поліцейських та військових. З лютого 2022 року брав участь в обороні населених пунктів навколо Сєвєродонецька.

В інтерв'ю Суспільному Артем Лисогор розказав, чи планує кадрові зміни, яка ситуація у 14 селах, наразі підконтрольних Україні, як діти в окупації продовжують навчання в українських школах і як діятиме влада при подальшому звільненні української землі.

Чи плануєте кадрові зміни в обласній військовій адміністрації?

— Робота покаже. Зараз я три тижні як на посаді й придивляюсь до кожної посадової особи, чую, що мені й пишуть, й кажуть люди, й в багатьох є своє бачення. Знаєте, я звик спочатку прийти подивитись, що робиться, де є проблематика. Деякі радники зі мною прийшли, я дивлюсь, де є проблематика, де дійсно, можливо, людина недооцінена, десь — переоцінена.

Артем Лисогор
Артем Лисогор очолив Луганську обласну військову адміністрацію 13 квітня 2023 року. Він змінив на посаді Сергія Гайдая. Фото: Суспільне Донбас

Деякі зміни я бачу, впроваджую. Деякі ідеї навіть вже отримав від громадськості, цікаві ідеї, їх зараз можемо впровадити. Це державна установа, не можна прийти, все зламати в один день і воно просто все рухне, треба чітко, вибірково проаналізувавши стан тої чи іншої проблеми, її вирішувати.

Найбільша проблема, що більша частина регіону окупована. Однак ми маємо близько 186 тис ВПО, про яких треба турбуватись.

Ви вже їздили до жителів неокупованих сіл Луганщини?

— В якості голови ОВА у мене був один туди виїзд, але в той день нас туди військові не допустили, тому що йшов сильний обстріл, й ми повернулись. Але я туди планую поїхати (інтерв’ю було 5 травня — ред.), ми не можемо розголошувати інформацію, коли саме це буде.

У нас 14 сіл. Як на мене, це значний кусок, адже наші ЗСУ тримаються за нього і там знаходяться наші люди. І спілкуючись із військовими, я знаю, що хлопці роблять все можливе, щоб не просто втриматись, а відсунути ворога.
Уламок снаряду. Невське, Луганщина.
Уламок снаряду у Невському, грудень 2022 р. Фото: Сергій Гайдай/Telegram

Військові у Невському, Луганська область
Харчі військовим на передову у Невське доправляють на бронетехніці. Фото: 66-та механізована бригада ЗСУ/Facebook

Однак наші представники з селищних військових адміністрацій присутні там, на місці.

Наш представник і з працівниками поліції — на спецавтомобілях вони проскакують чи не щоденно (буває що з пробілом в один день через потужні обстріли) "на броні" доставляємо туди продукти харчування, воду й в тому числі за потреби лікарські препарати, тому що там більшість — пенсіонери. Й враховуючи умови війни якраз найбільш потрібні препарати, що пов’язані з серцем, з тиском і від стресу.

Евакуація цивільних на Луганщині
Евакуація літньої жінки з Невського на Луганщині. Невське, евакуація у лютому 2023 р. Фото: Луганська ОВА/Facebook

Чи живуть діти на території, де йдуть активні бойові дії?

— Дітей немає, дітей ми всіх евакуювали. У нас є інформація, що знаходиться дитина з батьками (село Греківка — ред.), але її ми на теперішній час не можемо підтвердити, тому що цей населений пункт "в бою" вже третій тиждень в бою. Була інформація, що там є дитина. Ми спілкувались з військовослужбовцями наших Збройних сил: можливо, бачили, чи мають якесь підтвердження, — сказали на той час немає.

Скоріше за все, загарбник вивіз на ту сторону — назвемо це так. У них є така тема з нашими дітьми, вони вивозять наших дітей, і прикриваючись дітьми, потім й дорослих витягують з України.

Скільки людей там зараз там живуть?

Близько 120-ти, це в усіх населених пунктах. Основна частина — це Невське.

Макіївка, Луганська область
Макіївка, Луганщина, листопад 2022 р. Фото: 66 окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗС України

Військовий досвід та наступ сил РФ на Луганщині

Ваш бойовий досвід пов’язаний із призначенням на посаду?

— Зараз такий час, коли у нас військовий час, ми зараз дуже багато повинні приділяти саме взаємодії з військовими, якщо ми маємо на увазі те, що в нас зараз відбувається, окупація наших території, йдуть прямі бої як на території Луганщини, так й на території Донеччини. Так само й наші плани деокупації й тут дуже багато залежить від взаємодії з військовими.

Артем Лисогор
Фото: Луганська ОВА/Facebook

Де ви перебували до початку повномасштабного наступу?

— За вказівкою міністра внутрішніх справ й голови Національної поліції було прийнято рішення про направлення мене заступником штабу Операції об'єднаних сил, саме з керування силами Національної поліції, до якої входили в більшості батальйони спеціального призначення. Було більше 20 батальйонів, вони були розтягнуті по всій лінії ООС на той час — це були як блокпости, так й бойові завдання, так й аеропідтримка й аеророзвідка — багатий функціонал, яким володіли поліцейські.

Як раз в ООС і був заступником, з жовтня (2021 року — ред.) почав виконувати ці функції, розгалужувати цю систему в координації з МВС, зі Збройними силами України. Ми напрацьовували плани контрдиверсійної боротьби й укріплення наших рубежів, тому що всі розуміли, що може бути посилення збройної агресії, й потрібно бути до цього готовим, в тому числі й як потім виявилось. Поліція була задіяна і в евакуації населення також. Більшість батальйонів були заточені саме якраз на бій, на зупинку на блокпостах. Ми з жовтня з командувачем пропрацювали дуже багато завдань, як з поліцією, так і з Національною гвардією.

Фронт на Луганщині в лютому 2022 року.
Український військовий на передовій поблизу Попасної на Луганщині, 20 лютого 2022 року.Фото: AP/Vadim Ghirda

Так трапилось, що мені якраз дісталася ділянка Луганщини, протягом січня, лютого багато разів приїжджав. Ми налагоджували співпрацю з військовими бригадами, які там стояли, з прикордонниками, з поліцейськими силами, з місцевою поліцією, щоб забезпечити чітку взаємодію, хто з ким співпрацює, хто куди рухається, хто куди переміщується, рубежі оборони — все це було пропрацьовано, однак 24 числа… Здається, з 19 лютого почались обстріли вже такі потужні на території Щастя й Щастинської громади, в тому числі й Станиці Луганської — ми вже в той час бачили, пересування великої кількості сил.

А 23 числа розвідка доповіла про багато тих колон по території, вони дійшли до розв’язок і туди стали — й ми, військові підрозділи, вже чітко розуміли й готувались до оборони.

Луганська ТЕС, лютий 2022 року.
Пожежа на Луганській ТЕС, лютий 2022 року. Палаюча Луганська ТЕС, фото: Фонд "повернись живим"

24 числа (почалось — ред.) з удару по ТЕСЛуганську ТЕС у Щасті війська окупантів почали обстрілювати перед повномасштабним вторгненням. Атакували декілька разів. Нині Луганська ТЕС зруйнована. (ТЕС розташована у нині окупованому Щасті) спочатку, потім вирубилось все світло майже після удару по ТЕС, відбулось загоряння, пропало світло.

Потім протягом двох-трьох годин йшов повний бій, атакували наші позиції, накривали повністю вогнем, особливо намагались відкинути від мосту, який був містом, де могли росіяни на той час великою колоною перетнути. Там якраз стояли наші військові, вони гідно тримали свою оборону цього місця.

Щастя, Луганщина
Наслідки обстрілів Щастя, фото: Сергій Гайдай

Після цього почались бої за Щастя. Було видно, що лише через ту величезну кількість навали, яка йшла не з однієї сторони (якщо б з однієї сторони, вдалось припинити їх просування), по річці було нанесено дуже потужне вогневе ураження, ті перші групи, які будувались, були знищені повністю вже в місті Щастя й відтягнулись. Була знову перехоплена ініціатива на декілька днів.

Перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого, військова машина у Сєвєродонецьку, Луганська область
Військова машина стоїть на узбіччі дороги в Сєвєродонецьку, Луганська область, 24 лютого 2022 р. Фото: АР / Vadim Grida

Але в той вже час ми розуміли, що з трьох напрямків пішли сили ворога оточувати саме те угрупування, яке тримало кордон ООС на Луганщині. Й після цього вже прийшлось, діючи в оперативній обстановці, вирівняти лінію й вже зімкнутись рядами з іншими військовими угрупованнями й збройних сил й національної гвардії й поліції й вже вирівнявши лінію, тримати повністю оборону.

Рубіжне, Луганська область
Дим піднімається над містом Рубіжне, Донбас, 7 квітня 2022 рік. (Фото: Getty Images)

Окупована територія Луганщини: зв’язок з жителями, навчання дітей з окупації та виїзд

Чи маєте зв’язок з жителями окупованої території Луганщини?

— Зрозуміло що є. Як — не скажу. Ви ж розумієте, ворог кожен день, в тому числі й наші з вами інтерв’ю продивляється. І розказувати, якими методами ми отримуємо інформацію, з ким ми спілкуємось, звісно ж ніхто не буде.

Є різні ситуації, є різне спілкування, отримання інформації йде постійно. А яким шляхом — ми це опустимо.

Ми щоденно отримуємо інформацію, що ходять, шукають, наших дітей.

У нас більш як шість тисяч дітей, які знаходяться на окупованих територіях, продовжують навчання з нами онлайн, і наші вчителі їх навчають. Так не кожен день в них вдається вийти онлайн на навчання, тому що їх реально шукають.

Як ми вже спілкувались з однією людиною, він каже: "під ковдрою малий в навушниках виходить в ефір". Там є інтернет, вони виходять, навчаються, але на них при цьому тиснуть, ловлять малих. Вони там шукають інші можливості, через інші месенджери заходити. Ловлять, вишукують, змушують дітей ходити в російську школу. А діти після цього можуть ще й проходити наші онлайн уроки.

Цього року є рішення про те, що наші діти, які закінчують, 9-11 класи отримають посвідчення. Вони будуть у нас виготовлені, тому що діти, здали екзамени.

Діти в Сєвєродонецьку напередодні повномасштабної війни
Діти граються біля великого плаката загиблим у протистоянні окупаційними силами РФ в Сєвєродонецьку, 23 лютого 2022 р. AP/Vadim Ghirda

Як нині виїхати з окупованої території і скільки це коштує?

— На теперішній час через лінію зіткнення Росії й України це неможливо. Ми готували коридор по Запорізькому напрямку разом з керівництвом держави, через Запоріжжя, щоб був коридор по виходу цивільного населення. Росіяни на це ніяк не реагують, б’ють по тих самих місцях, тому виїзд нашого населення саме через лінію зіткнення неможливий.

Те, що ми отримуємо інформацію, що є деякі, які виїхали через Росію. Там близько 400-500 євро (це коштує — ред.) зараз називають цифри. Але ми кажемо про жінок, дітей або літніх людей. Щодо чоловіків зовсім інша історія. Зараз дуже збільшилась кількість блокпостів особливо біля Луганського й біля російського кордону. Щойно бачать чоловіка — одразу повна перевірка, вручення повістки і далі їх самі розумієте куди їх везуть.

От прийшла інформація: їхав автобус з Сєвєродонецька в Лисичанськ, зупинили на блокпосту, забрали п’ятьох чоловіків, які перебували в автобусі, перевірили, з них повернулись в автобус троє. Двох посадили в машину військову й повезли в сторону міста Луганськ.

У Сумській області діє єдиний пункт перетину, де люди пішки можуть прийти в Україну через Росію з окупації. ЛОДА співпрацює з цим пунктом в’їзду, аби одразу надати допомогу жителям Луганщини?

— Всі луганчани, які йдуть у нас на територію України, або з-за кордону, перший раз заїжджають, вони всі можуть одразу звертатися. Ми дали всі контакти, на всіх наших ресурсах, як звернутись і щодо отримання статусу переселенця, і щодо отримання тимчасового розміщення або розміщення для проживання. Не має значення, це Закарпаття, Львів, Волинь або інше: всюди, де є кордони, ми всюди з людьми одразу взаємодіємо, включаємось, допомагаємо.

Ми же прекрасно розуміємо, що є люди, які виїжджають в значному стресі, й він одразу не маючи скажемо так близьких родичів на території України неокупованої, не може одразу вирішити питання, для цього ми створювали шелтери. Тобто людина може приїхати в наш шелтер, і якісь 2-3 тижні, поки стабілізується, поки з нею, або з її дитиною працюють психологи, вона стабілізувалась, вирішила питання, куди їде, для чого, де друзі, де знайомі.

Що робити людям, які нині знаходяться на окупованій території й за якихось обставин втратили паспорт громадянина України?

— Загалом щодо того, що стосується Росії й видачі російських паспортів: ми прекрасно розуміємо, для чого це Росія робить — показати, що "тут ваших немає". Ви ж розумієте, що тут рішення приймає держава, не обласна адміністрація.

Щодо того, що люди не отримали паспорти, взагалі немає ніякої проблеми. Наприклад, в нас тільки за період, поки я тут перебуваю, вже було 6-7 чоловік, яких ми вивезли з наших підконтрольних територій, з Невського, зі зруйнованих будинків, вони виходили без нічого, навіть паспортів не було.

Людей змушують отримувати паспорти РФ в окупованих містах України
Луганськ, 22 вересня 2022 рік. Фото: AP Photo

Повідомлення — й відновлюється паспорт, це взагалі не проблема. Ті, хто не отримав, і якщо вони вже вийшли на підконтрольну територію, йде, звісно, перевірка нашими компетентними правоохоронними органами й службами (ми ж розуміємо, десь може бути взаємодія, десь може бути працювала людина, скажемо так, розвідник, чи ще хтось), перевіряється людина — й отримання паспорта. Це не має проблеми, адже це громадяни України.

На окуповану територію видати наші паспорти ми не можемо, деокупуємо територію — забезпечимо цих людей нашими паспортами. Якщо не змогла людина отримати своєчасно, є контакт центри, всі люди можуть отримати консультацію з цього приводу. Звільнимо територію — видамо, приїде сюди — видамо. Ви ж розумійте, ми жодного бланку не дамо, тому що в нас з Росією немає відносин.

Чи є план відновлення регіону?

— Є єдина реінтеграційна платформа, яку очолює керівництво нашої держави. Щодня спілкуємось. Є загальні питання, одне з них — ВПО, інше — це реінтеграція. Ми чітко розуміємо й бачимо, ми ж все одно отримуємо інформацію про стан міст, про стан сіл наших, про стан того, чи іншого об’єкту критичної інфраструктури — вода, електроенергія, газопостачання. Так, ми достеменно не знаємо, на скільки відсотків воно знищено, але якщо його знищено — то воно знищено.

Ми розуміємо, що зараз вже треба вирішувати питання, й ми зараз ведемо переговори. Якщо це електрика — з обленерго наші спілкуються, й ми очікуємо від них (інформації — ред.), звідки ми повинні провести цю електроенергію, або звідки провести водогін для води, де зробити свердловини. Це зараз вже опрацьовується.

Макіївка, Луганська область, листопад 2022 року.
Село після звільнення майже вщент зруйноване. Макіївка, Луганщина, листопад 2022 р. Фото: 66 окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗС України

Коли я прийшов, одразу поставив завдання місцевим громадам й військовим адміністраціям: вироблення покрокового плану. Зараз план покроковий ми вже розробили, зараз це все з Мінреінтеграції погоджуємо.

Ми повинні чітко розуміти, коли звільнили у нас населений пункт — туди одразу після ЗСУ, правоохоронців, які зайшли перевірили, почистили, і після вибухотехніки, прибувають представники військової адміністрації. Ніхто не каже, що туди взяла й побігла вся військова адміністрація чи міська військова адміністрація, — однак голова чи заступник, представник по взаємодії з правоохоронними структурами, представник, пов'язаний з медичною сферою, медики й ЖКГ для встановлення рівня пошкоджень всіх об'єктів і для відновлення функціонування якихось державних об'єктів, їх можна одразу запустити. Це буде потрібно дуже швидко, тому це в нас є в платформі реінтеграції й в наших розробках покрокових.

Ми чітко розуміємо, коли ми туди прийдемо, треба буде людям, які там були, надати медичну допомогу, тобто поїхати мають медики. І ми ж розуміємо росіяни зараз зайняли для військ всі лікарні, вони 90% знищать їх, якщо ми дуже швидко їх не виб'ємо.

Саме ця програма передбачає кожний крок. Аж до того: за скільки днів і хто це буде. Зрозуміло є державні інституції й волонтерські, й міжнародні. Ми повинні розуміти в нас деокуповано стільки-то територій, всюди є адміністрації, адміністрації повинні чітко володіти, що в низ в тому селі є все, а в цьому селі немає води, а в цьому селі немає харчів. І вони повинні взаємодіяти з волонтерами й казати: "так, ось там нема води, давайте туди й ні в якому разі не втручаємось". Але для того, щоб чітко було, щоб не було, що одне село має все, інше — не має нічого, як раз і потрібна ця координація.

Наслідки обстрілів. Сєвєродонецьк, Луганська область.
Сєвєродонецьк окупували в червні 2022 року, в місті, за даними міської влади, зруйнована вся інфраструктура. Вид на Сєвєродонецьк з Лисичанську. Фото: Marcus Yam/Los Angeles Times via Getty Images

Ось цю платформу зараз опрацьовуємо з деякими організаціями, ще продивляємось їх пропозиції, щоб зробити це все взагалі електронно.

Як бути з новими поколінням — підлітки, молодь, яка виросла на окупованій території?

— Це як раз і буде найбільша проблема. Якщо щодо територій, захоплених після 24 лютого 2022 року, ми чітко розуміємо, що більшість людей — це проукраїнські, як не мали можливості виїхати. Тому що частина була дуже швидко відрізана, наприклад. То території, які захоплені з 2014 року — це буде найбільша проблема, де треба буде працювати.

Однак я вам скажу, враховуючи те, що зараз відбувалось по Херсону, по Харкову, де були такі от ярі прихильники "руського міра", таких немає. Вони втекли разом зі збройними силами, дехто відстав або добігли, дехто раніше втік, і вони там самі їх розстріляли.

Зрозуміло, що зараз розробляється програма, як це робити. Починаючи від радіо та телебачення та позбавлення їхнього сигналу російського й встановлення нашого сегменту покриття, до роботи психологів, соціологів з дітьми.

Луганськ в окупації
Вид на окупований Луганськ, 28 вересня 2022 року. Фото: АР

Ви ж розумієте, що вплив патріотичності тієї сторони був оснований на міфах, і ми це прекрасно розуміємо. Якщо людям повноцінно показувати, як воно відбувалось, я вам скажу, дуже багато людей зміняться. Так, ми маємо деяке покоління, яке вже дуже важко змінити, й це буде більшою проблематикою.

Це питання буде вирішуватись на державному рівні. Адже якщо з молоддю трохи простіше: ти спілкуєшся, ти працюєш, молодь вся цифровізована, навіть якщо не має доступ до нашого контенту зараз, якщо його надати, порівняти й відповідно, скажемо так, профілактично-психологічно попрацювати, — це дасть свій результат.

Так, не день, не два. Так, треба буде тримати на контролі цей регіон, але це все робиться, це все не має проблеми. А все, що інше, я думаю, державна регуляторика тут спрацює нормально.

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram

На початок