Легенди про Шубіна — хазяїна шахт — поширені серед гірників Донеччини та Луганщини. Вони його малюють в образі старого діда з бородою та довгим волоссям, який живе у шахті та попереджає гірників про небезпеку. Аби задобрити підземного духа, вони залишають йому частину свого тормозкаТормозком на сході України називають обід, який працівники беруть з собою з дому на роботу.. У 2023 році персонажа шахтарських легенд Шубіна внесли до регіонального реєстру нематеріальної культурної спадщини Донеччини.
Рішення прийняли у квітні 2023 року. Ініціаторами стали співробітники Покровського історичного музею. Роботу над збором та упорядкуванням інформації вони розпочали ще три роки тому.
Хто такий Шубін та як він допомагає шахтарям Суспільне Донбас розпитало у працівників Покровського історичного музею.
Як розказала директорка музею Ангеліна Рожкова, ідея подати шахтарські легенди до регіонального реєстру нематеріальної культурної спадщини виникла ще у 2020 році у працівників музею. Їх підтримав також міський відділ культури.
"Коли методичний центр обласного управління культури оголосив пошук нематеріальної культурної спадщини, то ми замислились, що є родзинкою нашого краю. І спали на думку легенди про Шубіна. Бо у нас багато шахтарів в місті, члени наших сімей — шахтарі, і в музей приходять шахтарі. У нас в музеї є зал, який розповідає про виникнення нашого міста — перші жителі були будівники залізниці та шахтарі. І от завжди, якщо є людина пов’язана з шахтами, то вона загадує ці легенди", — розказала директорка музею.
За її словами, збором та упорядкуванням легенд про Шубіна займалась заступниця директора музею Тетяна Костюченко.
"Нам вдалось зібрати спогади шахтарів, отримали кілька аудіо записів від дівчат, які розповідали про Шубіна опираючись на спогади своїх дідусів, які працювали на одній з шахт Донеччини", — розказує Тетяна.
Шубін в українській літературі
Крім спогадів та переказів місцевих жителів, Тетяна працювала з місцевою краєзнавчою та художньою літературою.
"Виявили дуже багато різної літератури де про нього були згадки. Цікаво те, що це була наша місцева література. Перші згадки про Шубіна були зафіксовані ще в 30-х роках минулого століття місцевим письменником та журналістом епохи "Розстріляного відродження" Савою Божком. Він написав історичний роман "В степах". І в ньому він описував зародження вугільної промисловості нашого краю, один з розділів роману присвячений Шубіну та називається "Шубін бавиться", — розказує музейниця.
Також багато згадок про Шубіна вдалось знайти у краєзнавчій літературі — це різноманітні легенди та перекази.
"Навіть у дитячій літературі зустрічається образ Шубіна. Ми знайшли книжку, яка називається "Небувала котострофа" Павла Куща з Донеччини. Виявилось, що насправді Шубіна багато хто знає. І він згадується у багатьох джерелах", — додає Тетяна.
Виявилось, що насправді Шубіна багато хто знає. І він згадується у багатьох джерелах.
Легенди про Шубіна
Образ Шубіна використала команда культурно-мистецького проєкту "Чарівний світ. UA". Вони розробили навчально-розважальний мобільний додаток, де можна познайомитись з героями української міфології.
"Це дуже цікаво, бо у цьому додатку у формі різних запитань ти знайомишся з цією постаттю, а потім можеш поспілкуватись з ним. Вони створили віртуальне зображення Шубіна", — розказує Тетяна.
Як розказала музейниця, у легендах про Шубіна є дві основні версії його походження.
"Одна з них розказує про управляючого шахтою Шубіна. Він дбав про своїх працівників, часто сам спускався до шахти, аби перевірити умови праці. Одного разу він спустився до шахти та заблукав там і піднятися вже не зміг. Шахтарі вірять, що з того часу добрий Шубін ходить по шахті та подає знак в разі небезпеки", — каже Тетяна.
Інша версія розказує про працівника шахти, який випалював метан.
"Чому Шубін? Бо вони вдягали на себе шубу — кожух змочений водою. Ця робота була дуже небезпечною, вони заходили до шахти зі смолоскипами, знаходили скупчення метану і закидували туди факел. Метан загорявся, і аби не постраждати, вони прикривались кожухом. І одного разу під час таких робіт шахтар загинув, і нібито його дух від тоді ходить по шахті та попереджає про небезпеку", — розказує працівниця музею.
Легенди, які вдалось зібрати працівникам музею, відрізняються за часом та місцем свого походження, але майже всі вони розказують про Шубіна, як про духа шахти, який оберігає гірників.
"Залишається частина шахтарів, які в нього вірять і прислухаються до нього. Також є традиція ділитись своїм тормозком з Шубіним, аби його задобрити", — додає Тетяна.
"Дві жінки розповідали, що під час своєї роботи в шахті, сталася невеличка аварія, і вони мали час трохи відпочити поки цю поламку усунуть. І вони задрімали. Одній з жіночок сниться сон, що до неї підходить старий чоловік з бородою і каже тікай швидко. Вона прокинулась, розбудила свою товаришку, розказала їй про сон, і вони пішли з того місця. І одразу там, де вони відпочивали стався обвал".
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
