Довкола Чорнобилю існує багато міфів та упереджень, однак що сьогодні відбувається на відчуженій землі та довкола неї?
До річниці трагедії Суспільне Культура розпитало радіобіологинь Олену Паренюк і Катерину Шаванову, авторок книги "Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі", що вийшла у видавництві "Віхола", про життя довкілля після Чорнобильської трагедії, а також попросило розвіяти міфи, що досі існують у суспільстві.
Чи досі існує страх перед Чорнобилем? Чи безпечна зона відчуження?
Олена Паренюк:
Зона відчуження — безпечна, якщо чітко дотримуватися правил відвідування зони відчуження. Для того вони й існують, щоб зробити зону безпечною. Страх Чорнобиля існує. Це скоріше не так страх, як нерозуміння, що ж там відбувається, радіофобія і недовіра владі. Але все лікується достатніми знаннями і освітою.
Катерина Шаванова:
Існує таке явище, як радіофобія — комплекс нервово-психічних і соматичних фізіологічних розладів, які іноді важко піддаються лікуванню, що виражається в боязні різних джерел іонізуючого випромінювання (радіація).
Чи правда, що природа у Чорнобильській зоні досі радіаційна? Скажімо, чи можна збирати гриби у зоні відчуження?
Олена Паренюк:
Територія зони відчуження і досі забруднена радіонуклідами. Ближня зона забруднена довгоживучими радіонуклідами, як-от америцій-234 та плутоній-238, період напіврозпаду яких вимірюється сотнями років. Решта території забруднена переважно цезієм-137 та стронцієм-90 і порівняно чистіша. Але гриби там збирати не можна, бо наразі зона відчуження — заповідник. А збір продуктів лісівництва на обєктах ПЗФ (природно-заповідного фонду) тягне за собою адміністративну відповідальність.
Катерина Шаванова:
Зараз зона відчуження ЧАЕС — це, по-перше, радіаційно-небезпечна територія. По-друге, це місце, де розміщується інфраструктура з поводження з радіоактивними відходами, по-третє — дослідницький майданчик, так звана "лабораторія просто неба", по-четверте ‒ заповідник. І вже тільки потім це територія, яка становить певний інтерес як туристичний об’єкт. І це точно не місце, де варто збирати гриби.
Гриби (особливо польські та опеньки) та ягоди (чорниця та брусниця) через особливості будови своєї кореневої системи накопичують значні концентрації радіонуклідів, і, купуючи цю продукцію з рук, варто все-таки запитувати, чи не була вона зібрана у північних регіонах Київської, Чернігівської або Житомирської областей.
А природа в заповіднику надзвичайно гарна, з багатим тваринним і рослинним світом.
Розкажіть, чи правда, що Чорнобиль став місцем вуличних собак? Як вони живуть там?
Олена Паренюк:
Так, там є зграї собак, що здичавіли після того, як територію покинуло цивільне населення. В основному вони живуть біля місць концентрації персоналу (ДП ЧАЕС та в місті Чорнобиль).
Катерина Шаванова:
За даними американського фонду Clean Futures Fund (CFF), якому належить проєкт "Собаки Чорнобиля", в зоні відчуження у 2022 році налічувалося близько 750 собак. У 2017, коли проєкт починався, їх було близько 1000, стверджують у фонді. В ідеалі їхню кількість прагнуть скоротити природнім шляхом ще принаймні вдвічі, щоб за ними було легко доглядати.
Чому важливо знати про радіацію та те, як вона працює?
Олена Паренюк:
Мені важливо знати про радіацію тому, що це моя професія. І це просто неймовірно цікаво. Про радіацію можна і не знати деталей і подробиць, але важливо знати, що є науковці і експерти, чия робота — знати і розуміти, що відбувається. Довіряти їм, дотримуватись їхніх рекомендацій — от що є надзвичайно важливим.
Катерина Шаванова:
Бо Чорнобиль є в житті кожного з нас, а наука про радіацію — цікава і непроста. Вона об’єднує фізику, хімію, математику, біологію та сільське господарство, медицину та національну безпеку. Також довкола радіації дуже багато міфів, які заважають навіть у повсякденному житті.
Яким може бути майбутнє радіаційної і ядерної безпеки у світі після завершення війни в Україні?
Олена Паренюк:
Те, що сталося в зоні відчуження і на Запорізькій АЕС, — абсолютно новий виклик в світовій ядерній та радіаційній безпеці. Це принципово нова ситуація, коли порушення правил експлуатації спричинене не проблемами з культурою безпеки (як було при аварії на ЧАЕС) або катастрофічними непередбачуваними природніми катастрофами (як на АЕС Фукусіма Дай-ічі), а через навмисні, свідомі дії озброєних людей, що дуже чітко розуміють, що і де вони роблять. Це — нове розуміння ядерного тероризму. І світовій експертній спільноті доведеться реагувати, перебудовувати систему ядерної безпеки, моделювати нові сценарії подій, про які до лютого 2022 року ніхто навіть думати не хотів. А після того, як будуть побудовані сценарії, доведеться ще й придумувати, як безпечно і коректно діяти в таких ситуаціях, моделювати безпекові протоколи.
Попереду на нас чекає багато роботи.
Катерина Шаванова:
Питання терористичних атак на об’єкти ядерно-паливного циклу зрештою має бути вирішене. Мають бути знайдені шляхи до реагування міжнародних "джентльменських клубів" на кшталт МАГАТЕ та ООН на кричущі ваипадки порушення радіаційної і ядерної безпеки на АЕС та в місцях із підвищеною радіаційною небезпекою. Після перемоги України світ іще має віднайти свою енергетичну стабільність, і атомній енергетиці — принаймні в найближчій перспективі — відводиться в ній украй важливе місце.
І ще хотілося б вірити, що війна не змінить той факт, що науці в Чорнобилі буде місце і саме люди науки будуть визначати обличчя Чорнобиля у майбутньому.
Олена Паренюк є кандидаткою біологічних наук з радіобіології, спеціалізується на вивченні ґрунтових бактерій у зоні відчуження.
Катерина Шаванова є кандидаткою біологічних наук, що вивчає питання генетики; тривалий час фокусується на темах, пов'язаних з ЧАЕС та радіацією.
Читати також:
- Халед Малас: "Нерозуміння глобальною північчю своїх привілеїв ще вилізе нам усім боком"
- "Ризик — написати книгу на 900 сторінок у часи ТікТоку". Інтерв'ю з Максом Кідруком про видавництво та новий роман
- "Історія, яку розповів мамин рюкзак". Уривок з книги "Таємні історії маленьких і великих перемог"
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Ваші історії важливі для нас!
