Поливаний понеділок: що символізує український обряд на другий день Великодня

Поливаний понеділок: що символізує український обряд на другий день Великодня

Поливаний понеділок: що символізує український обряд на другий день Великодня
Фото: Львівська міська рада

В Україні другий день Великодніх свят називають поливаним понеділком. За стародавнім звичаєм, у цей день хлопці обливали водою дівчат. У етері Суспільне. Спротив рівненська фольклористка, етнографиня, збирачка та виконавиця українського пісенного фольклору Раїса Цапун розповіла, що символізує цей обряд та чи дотримуються традицій сьогодні.

Залицяння

За традицією, хлопці на світанку з повними відрами води ходили по хатах, де жили дівчата на виданні та обливали їх водою, а ті дарували їм писанки.

"Якщо дівчина облита, вважали, що вона швидше вийде заміж. Батьки дуже тішилися, що хлопці приходили, щоб облити водою дівчину, яка лежить в ліжку. Значить, треба вже готуватися до весілля", — каже фольклористка.

Кого і навіщо обливали водою

Також вважалося, що вода має цілющу силу, вона приносить щастя та лікує від різних хвороб.

"Окрім людей, обливали й худобу, і птицю, і бджіл з вуликами, також пастухів та коней перед початком польових робіт. Предки думали, що так вони викличуть дощі та матимуть гарний врожай. На Поліссі колись вважали, якщо облити господиню водою, то її корова даватиме більше молока", — додає Раїса Цапун.

Сьогодення

Етнографиня розповідає, що звичай зберігся, в основному, в західній частині України.

"Поливаний понеділок має свої традиції та звичаї. На жаль, сьогодні він втратив своє сакральне значення. Це просто весела забава, яка часто переходить межі здорового глузду. Було таке, що дівчина йшла вулицею у Львові, а з другого поверху на неї вилили відро води. Якщо ж в цей день не вдалося залишитися сухим, то не варто злитися. Кажуть, це на здоров'я та щастя", — розповідає етнографиня.

Волочильний понеділок

Другий день Великодня називали ще волочильним понеділком. У цей день було заведено відвідувати всіх родичів та знайомих, пояснює Раїса Цапун:

"Люди ходили один до одного в гості, христосались, обмінювалися писанками та крашанками. Існувала традиція, коли діти йдуть до хрещених батьків та дарують їм подарунки. А на Поліссі все відбувалося навпаки, хрещені відвідують своїх похресників і приносять їм гостинці".

Раніше біля церкви збиралася молодь та дорослі з дітьми. Вони співали весняні пісні, водили хороводи, хлопці грали у "биткиОдне яйце стукали о друге, якщо вибиваєш, то яйце забираєш собі. Інколи цю гру називали "гуматися" – цокатися. ".

"Вибирали найміцніше яйце, а міцність пробували на зуб. Було таке, що яйце через маленьку дірочку випивали, натомість всередину заливали воском. Якщо цю хитрість не було помічено, то в такий спосіб можна було додому принести багато яєць. Тоді це було дефіцитом, тому вважалося за скарб", — ділиться фолькльористка.

Читайте також

  • На Рівненщині у Великдень авто з’їхало в озеро, загинули двоє людей
  • На Великдень з російського полону звільнили шістьох бійців з Рівненщини
  • "Бачимо позитивну тенденцію": експерт розповів про ринок праці під час війни, зарплату та актуальні вакансії
  • Торговицький скарб: що відомо про одну з найцінніших знайдених колекцій на Рівненщині
  • Рівненські школярі 17 квітня навчатимуться в асинхронному режимі — міський голова

Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook

Вибір редакції

На початок