Колишній нардеп України Вадим Новинський 2 квітня служив на недільній службі в найбільшій російській православній церкві Цюриха (Швейцарія).
Про це повідомляє "Радіо Свобода".
Йдеться про "Храм Воскресіння Христова" РПЦ в самому центрі Цюриха, який освячував голова Російської православної церкви Кирило (Гундяєв) у грудні 2002 року.
Як повідомляє видання, навколо церкви висять українські прапори та портрет президента України Володимира Зеленського.
Вадим Новинський розповів, що зараз "ніде не живе", а до Швейцарії приїхав з Німеччини. Повертатися до України, щоб підтримати намісника Києво-Печерської лаври Павла (Лебедя), зараз не планує, бо, за його словами, "на нього заведено кримінальні справи".
Новинський заявив, що зараз "працює на мир в Україні". А події в Києво-Печерській лаврі назвав такими, що "ґрунтуються на брехні й маніпуляціях", звинувативши в причетності до них Службу безпеки України.
Що відомо про Вадима Новинського
Він родом із Новгородської області Росії. У 2012 року отримав громадянство України. Був "регіоналом", потім — керівником фракції "Опозиційний блок". За даними "Чесно", у парламенті Новинський голосував за "диктаторські закони 16 січня", проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.
За даними списку журналу Forbes, у 2021 році Новинський займав восьме місце у списку найбагатших людей України.
8 липня минулого року Верховна рада припинила повноваження нардепа Вадима Новинського — "ЗА" проголосували 295 депутатів.
Раніше колишній член "Опозиційного блоку" Вадим Новинський повідомив у Facebook, що складає повноваження народного депутата для того, аби зосередитись на гуманітарних проектах, розвитку національної економіки, служінні Українській православній церкві Московського патріархату та на відновленні зруйнованих храмів.
У січні 2023 року президент Володимир Зеленський запровадив санкції проти низки представників РПЦ, митрополита УПЦ МП Павла, а також Вадима Новинського.
Що відомо про події, пов'язані з храмами Києво-Печерської Лаври
31 грудня закінчився термін угоди про оренду Успенського та Трапезного соборів Українською православною церквою (МП).
Успенський собор і Трапезну церкву на території заповідника "Києво-Печерська лавра", повернули в державу. У відповідь УПЦ (МП) подала позов до суду через відмову використовувати храми Лаври.
З 29 березня з УПЦ МП розривають договір про оренду Нижньої Лаври. Намісник Свято-Успенського монастиря УПЦ МП, що займає частину Лаври, заявив про відмову звільняти приміщення.
Народні депутати звернулися до СБУ з проханням прослідкувати, аби з Лаври не зникли мощі та ікони.
21 березня в Києво-Печерській лаврі закрили вхід у ближні печери з мощами святих. Там почала роботу комісія, яка визначить, чи збережені музейні експонати.
29 березня сплив договір оренди національного заповідника "Києво-Печерська лавра" з Українською православною церквою МП. Представники церкви мають залишити територію Лаври. У цей день на її території представники УПЦ МП провели молебень.
30 березня на території Лаври намагалася почати роботу комісія Мінкульту з передачі державі будівель, які були у користуванні УПЦ МП. Утім вхід до одного з корпусів був заблокований вірянами, а саме приміщення зачинене. У п'ятницю, 31 березня, на територію Лаври вдруге прибула комісія Мінкульту. Утім представники церкви та віряни знову не пустили їх до будівлі.
1 квітня Шевченківський райсуд Києва обрав запобіжний захід колишньому намісникові Києво-Печерської лаври, митрополитові УПЦ МП Павлу Лебедю.
Читайте також
"Це удар по ідеології "русского міра" — чи покидають УПЦ (МП) Києво-Печерську Лавру
Напад на знімальну групу в Лаврі: в УПЦ МП вважають, що це журналісти напали на священника
Зеленський розширив санкції проти осіб з "церковного списку"
Стамбульська конвенція. Хто проголосував проти ратифікації
