Суд відправив митрополита Павла Лебедя під цілодобовий домашній арешт

Суд відправив митрополита Павла Лебедя під цілодобовий домашній арешт

Намісник Києво-Печерської лаври владика Павло Лебідь
. Митрополит Павло Лебідь у суді 1 квітня 2023 року. Фото: Суспільне

Шевченківський райсуд Києва обрав запобіжний захід колишньому намісникові Києво-Печерської лаври, митрополитові УПЦ МП Павлу Лебедю. Про це повідомляє кореспондентка Суспільного.

Суд задовольнив клопотання прокуратури про цілодобовий домашній арешт. Крім того митрополита зобов'язали носити електронний браслет.

Павлу Лебедю не можуть одягнути електронний браслет через проблеми зі здоров’ям. Документів, які б це підтверджували, у сторони захисту немає. Адвокат запропонував викликати до суду лікаря, аби той встановив, що браслет одягнути не можна, зазначивши це у довідці.

Зрештою правоохоронці таки одягнули електронний браслет на ногу митрополита.

Павло Лебідь електронний браслет
Митрополитові Павлу Лебедю одягають електронний браслет у суді 1 квітня 2023 року. Фото: Суспільне

Що відбувалося у суді

Прокурор просив для митрополита цілодобовий домашній арешт на 60 днів у селі під Києвом. Обвинувачення вважає, що Павло Лебідь може переховуватись, впливати на свідків, повторювати злочини, які скоював.

Читайте також: Суд відмовив у забезпеченні позову УПЦ МП про розірвання договору оренди Лаври

Також прокурори подали клопотання, щоб протягом домашнього арешту митрополит не користувався соцмережами та відеохостингами.

Митрополита підозрюють у розпалюванні релігійної ворожнечі та запереченні російської агресії. За цими статтями йому може загрожувати три роки позбавлення волі.

митрополит Павло Лебідь
Митрополит Павло Лебідь у суді 1 квітня 2023 року. Фото: Суспільне

"Досудове слідство встановило, що з початку повномасштабного вторгнення Павло Лебідь вирішив виправдовувати збройну агресію РФ, яка розпочалася у 2014 році. Будучи при цьому намісником Свято-Успенського монастиря, він вирішив здійснювати ці дії у спілкуванні зі своїми парафіянами", — сказав у суді прокурор Євген Завістовський.

За словами прокурора, епізод про розпалювання релігійної ворожнечі ґрунтується на публічному зверненні митрополита 29 березня 2023 року, у якому він допустив висловлювання на адресу Православної церкви України, яку вважає не легітимною. Слідство визнало ці слова такими, що розпалюють ворожнечу.

Павло Лебідь
Митрополит УПЦ МП Павло Лебідь. Фото: Суспільне

Адвокат Микита Чекман заявив, що 29 років священнослужитель проживає у Києво-Печерській лаврі, а прокурори просять про домашній арешт за зовсім іншою адресою, а це неможливо.

Читайте також: Друга спроба: комісію Мінкульту не пустили в Лавру

"Підозра необґрунтована, ризики необґрунтовані. Павло готовий сприяти в кримінальному провадженні, адже він сьогодні прибув попри стан здоров'я", — сказав адвокат.

Чекман також просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки митрополит зобов'язаний здійснювати служіння.

"Якщо буде застосовано такий запобіжний захід (цілодобовий домашній арешт, — ред.), то Павло буде позбавлений можливості звершувати служіння. А згідно з канонами, священник зобов'язаний їх здійснювати. Це буде грубим порушенням права на віросповідання", — сказав він.

Раніше суд оголосив перерву в засіданні і переніс його на 3 квітня, оскільки митрополит скаржився на погіршення самопочуття, однак невдовзі суд погодив примусовий привід митрополита УПЦ МП Павла Лебедя на засідання.

1 квітня СБУ вручила митрополиту Павлу підозру за двома статтями кримінального кодексу: розпалювання міжрелігійної ворожнечі (с. 161 ККУ) та поширення матеріалів, які виправдовують російську агресію (ст. 436-2 ККУ).

Що відомо про події, пов'язані з храмами Києво-Печерської Лаври

31 грудня закінчився термін угоди про оренду Успенського та Трапезного соборів Українською православною церквою (МП).

Успенський собор і Трапезну церкву на території заповідника "Києво-Печерська лавра", повернули в державу. У відповідь УПЦ (МП) подала позов до суду через відмову використовувати храми Лаври.

З 29 березня з УПЦ МП розривають договір про оренду Нижньої Лаври. Намісник Свято-Успенського монастиря УПЦ МП, що займає частину Лаври, заявив про відмову звільняти приміщення.

Народні депутати звернулися до СБУ з проханням прослідкувати, аби з Лаври не зникли мощі та ікони.

21 березня в Києво-Печерській лаврі закрили вхід у ближні печери з мощами святих. Там почала роботу комісія, яка визначить, чи збережені музейні експонати.

29 березня сплив договір оренди національного заповідника "Києво-Печерська лавра" з Українською православною церквою МП. Представники церкви мають залишити територію Лаври. У цей день на її території представники УПЦ МП провели молебень.

30 березня на території Лаври намагалася почати роботу комісія Мінкульту з передачі державі будівель, які були у користуванні УПЦ МП. Утім вхід до одного з корпусів був заблокований вірянами, а саме приміщення зачинене. У п'ятницю, 31 березня, на територію Лаври вдруге прибула комісія Мінкульту. Утім представники церкви та віряни знову не пустили їх до будівлі.

Читайте також

"Це удар по ідеології "русского міра" — чи покидають УПЦ (МП) Києво-Печерську Лавру

Напад на знімальну групу в Лаврі: в УПЦ МП вважають, що це журналісти напали на священника

На початок