"Їх тут чекає загибель": військовий ВМС про росіян у морі, збиті ракети та загрози для Одеси

"Їх тут чекає загибель": військовий ВМС про росіян у морі, збиті ракети та загрози для Одеси

Ексклюзивно

Понад рік повномасштабного вторгнення Росії до України Військово-морські сили ЗСУ тримають оборону країни на морі. У їх числі — військовослужбовець Олексій Жданов. З 2014 року він пройшов шлях від матроса до офіцера і бойового командира, служив на фрегаті "Гетьман Сагайдачний" та патрульному катері "Прилуки". В інтерв’ю Суспільному Олексій Жданов розповів про те, чи варто Одесі чекати загрози від росіян на воді та як змінились українські ВМС за цей рік.

Ви у військовій справі майже десять років. Розкажіть, як почали свій шлях?

Це було у 2014 році, я працював вдома. Почався Майдан. Прибув до Києва, побачив, що в державі відбуваються зміни, відповідно почався Донбас. Я зрозумів, що є бажання захищати свою країну, аби вона була соборна та єдина. Почав шукати шляхи, як піти на військову службу. В територіальному центрі запропонували піти на корабель. Оскільки це було щось нове, бо я з Хмельницького, море бачив лише на картинах, вирішив — чому ні.

Розпочав свою службу з матроса на фрегаті "Гетьман Сагайдачний". Після цього зрозумів, що можу приносити більше користі, тому продовжив службу вже в офіцерському званні. Вступив в інститут, у 2020 році закінчив, і ось наразі вже виконую завдання за призначенням.

Які особливості служби в ВМС, які є складності в адаптації до моря чи до колективу?

На кораблі, на будь-якому, маленькому чи великому — родина. Як вона налаштована командиром корабля чи самим кораблем і коли туди потрапляє вже новий член сім’ї, він просто в це втягується з плином часу. Спочатку все нове: будь-які фізичні навантаження в морі, перші шторми, коли переживаєш. Але згодом звикаєш і втягуєшся.

Ви служили на патрульному катері "Прилуки". Можете на основі нього розповісти, чи були готові наші ВМС до російського вторгнення? Чи були проведені навчання напередодні і як зустріли повномасштабне вторгнення?

Ще з початку 2014 року почалась інтенсивна співпраця з кораблями та партнерами міжнародними, ділові візити в дружні країни, країни НАТО. Там були курси, навчання, стажування різного типу. Це ще я був в курсантських роках.

Коли прийшов на борт, були спільні навчання і тренування з країнами НАТО, бойова підготовка, індивідуальна підготовка особового складу. Все це повною мірою щодня відпрацьовували. Кожен день, кожен час військовий на кораблі займається підготовкою. Ми готувались, виходили в море. Завжди як спланували — вийшли, відпрацювали. Неодноразово виконували практичні стрільби в різних умовах. Будь-який час використовували, щоб підготуватись.

Військовий ВМС про росіян у морі, збиті ракети та загрози для Одеси, ракетний катер прилуки
Спільні тренування ракетного катера "Прилуки" ВМС ЗС України та тральщика "Капрікорн" ВМС Французької Республіки. Березень 2019 року. Фото: ВМС ЗС України/Facebook

З приводу того, як зустрів початок війни. У нас вночі о 12 годині сказали готуватись, провести розосередження. Вишикував екіпаж, проінструктував. Ми змінили свою позицію, провели розосередження кораблів. Близько четвертої години почалась бойова тривога, загроза від повітряного противника. І так почались наші перші три дні, в які ніхто не спав взагалі: чергування, вахта, очікування повітряного противника, зміна позицій, вихід в море, перші результати.

З плином часу вже зрозуміли, що воно так і буде, потрібно готуватись і відпочивати, налаштовувати режим роботи. Хтось працює, хтось відпочиває, тривоги. Далі все це дало свої плоди: перші збиті ракети, безпілотники. Такий початок війни

Патрульний катер "Прилуки" у лютому 2022 року виходив на навчальні стрільби. Чи була ця підготовка особливою, чи відрізнялась від попередніх? Ви чи ваші колеги розуміли, що найближчими днями може початись повномасштабне вторгнення?

На нашому катері ще до цього були сутички з противником з приводу веж. У будь-який момент ми очікували що противник може розпочати війну. Це були здогадки, тому що ми бачили їхню агресивну поведінку. Всі підготовки, які ми виконували в морі ще перед війною, були спрямовані на нашу підготовку, аби максимально нести користь під час оборони нашої держави.

Читайте також: Російський десант, потоплення "Москви" та битва за Зміїний: інтерв'ю з командувачем ВМС Неїжпапою

Можете детально розказати про внесок патрульного катеру "Прилуки" в повномасштабну війну: про бойові виходи, збиття ракет — те, що можна озвучити?

Патрульний катер "Прилуки", як і "айленди", як і всі кораблі, виконує завдання, які на нього покладені. Коли почалась війна, ті завдання, які були покладені на наш корабель і на патрульні подібного типу, їх повністю виконували успішно. Особовим складом нашого дивізіону було знешкоджено за допомогою ПЗРК ракети, безпілотники. Екіпажем нашого катера — дві ракети і два безпілотника.

"Прилуки" та ще ряд катерів українських ВМС були виготовлені ще при радянському союзі. Чи проводиться їх модернізація, чи пристосовані вони до виконання нинішніх завдань?

Можливо, повторюсь: покладені завдання, а це патрулювання, навіть знешкодження плаваючих мін. Вони спокійно з ними впораються, для цього не потрібна модернізація. Зараз у держави є більш доцільніші джерела, в які потрібно вкладати кошти іі модернізувати: це берегове ракетне озброєння, ті ж "Нептуни", які ефективно себе показали. А кораблі в такому стані, в якому є. Вони і екіпаж виконують ті завдання, які для них були призначені з самого початку.

Якщо говорити про модернізацію всього флоту і допомогу західних партнерів, можете розповісти, як нам допомагають, і чого нам не вистачає?

Мінні тральщики — наразі основні, які будуть потрібні нам у майбутньому. Чому мінні тральщики? Тому що, коли війна закінчиться нашою перемогою швидко чи не швидко, потрібно буде проводити знешкодження мін. А міна така зброя, яка з часом під впливом зовнішніх чинників зривається і ти не можеш уявити, де вона може спливти. Тому при будь-якому виході в море кораблі стежать за надводними обставинами.

Тому зараз є необхідність у допомозі наших партнерів. Наші екіпажі проходять навчання і готуються до виконання протимінних завдань і знешкодження мін на двох кораблях, які передала Британія. І анонсували, що Нідерланди нам передають два протимінних кораблі. Все йде, партнер розуміє, що нам потрібно, і нам це дає.

Розкажіть детальніше, як діють міни, яку небезпеку несуть при зіткненні з кораблем і з берегом.

Населенню раджу поки війна не скінчиться і поки не скажуть, що берег безпечний, ні в якому разі не підходити до урізу води, тому що переважна більшість мін контактні. Коли вони доходять до берега, впираються в будь-який об’єкт і досить просто детонують.

Розльот осколків непередбачуваний, вони досить потужні, оскільки міна призначається для знищення великих кораблів, не катерів чи будинків. Вона знищує цілий корабель. Неважливо: російський, цивільний, наш — вона його просто знищує. Поки не скажуть, що там безпечно, доки військові не протралять все узбережжя, до того часу там небезпечно знаходитись.

"Їх тут чекає загибель": військовий ВМС про росіян у морі, збиті ракети та загрози для Одеси
Знешкодження морської міни на Одещині. Фото: ОК "Південь"

Тобто ці міни детонують при зіткненні з будь-яким твердим об’єктом?

Так, спрацьовує контактний підривач і вони детонуєть. Вони всі в готовності і очікують свого корабля.

Наскільки їх багато? І скільки часу потрібно після війни, щоб зачистити море і зробити його безпечним для людей?

Кількість взагалі ніхто не знає, жодна сторона. Ніхто не знає, що росіяни тут насипали. І скільки. Орієнтовно знаємо їх маршрути, знаємо маневрування, теоретично райони можна встановити, але кількість та місце ніхто не знає. Після війни вся площа, яка була залучена для бойових дій, має бути зачищена і перевірена. Особливо ділянки, де доцільно ставити міни.

Скільки для цього часу може знадобитись?

Важко спрогнозувати, але на це підуть роки.

Коли розпочалась повномасштабна війна, серед одеситів був страх щодо загрози з моря від росіян. Чи залишилась ця загроза зараз, чи ризикнуть росіяни робити будь-які наступальні дії чи обстріли з моря?

Експертом не буду себе вважати, але з військової точки зору і, логічно, з історії, наразі наші ВМС досить розвинені саме на оборону. Наш береговий ракетний комплекс "Нептун" досить гарно продемонстрував свої можливості, до того ж є міжнародна технічна допомога, "Гарпуни". Це недоцільно.

Десант малоймовірний, хоч і ніхто не знає, що в них в голові. Але це — загибель для кораблів, для особового складу, який вони сюди приведуть. На них всі чекають і готові до застосування озброєння в будь-який момент.

Отже, якщо зараз російські війська вирішать піти на Одесу з моря, їх тут чекає загибель?

Їх тут чекає загибель і неприємні відчуття.

Чи є сценарій, при якому застосування корабельної артилерії, десанту було б доцільним для росіян?

При сценарії, коли б вони не втекли з Херсону, якби продовжували там наземну операцію.

Військовий ВМС про росіян у морі, збиті ракети та загрози для Одеси
Олексій Жданов, офіцер ВМС ЗС України. Фото: Суспільне Одеса

Якщо оцінювати сили росіян на морському фронті, чи можуть вони мати над нами перевагу?

Над корабельним складом — звісно. Але в цілому сили оборони наразі розвиваються і досі інтенсивно, і в тому числі безпілотний флот. Тому подивимось.

Як, на вашу думку, за рік повномасштабної війни змінилась ситуація в ВМС ЗСУ?

Наразі вивчається та впроваджується досвід, який був на початку, технічні засоби, тактику застосування сил. Це загартовує і зміцнює кожного у ВМС, починаючи від матроса, який розуміє для чого йому ці тренування, закінчуючи офіцерами та командуванням, яке розуміє, які прийоми вже застарілі, а технічні засоби не актуальні.

Тактика ведення дій на морі також потребує змін. Наше керівництво і особи, які виконують завдання, накопичують цей досвід і роблять висновки. З кожним днем, з кожною операцією йде великий крок вперед. До цього є велика зацікавленість країн-партнерів, оскільки до війни ми в них навчались, під час війни — вони в нас. Бо нічого не навчає так, як реальні бойові дії. Ніяка теорія, нічого.

Якщо говорити особисто про вас, чи не пожалкували, що зв’язали своє життя з ВМС, з морем?

Спочатку я думав чи воно, чи не воно. Але з кожним днем служби в цьому організмі розумієш, що досить чудовий вибір. Кожен день приносить нові знання, командири чогось навчають, і кожного дня ти розвиваєшся. Тим паче ВМС зараз тримають великий кусок оборони нашої спільної і великий внесок роблять зі своєї сторони в морі. Поки сухопутні колеги займаються своїми справами на суходолі, ми прикриваємо їх з моря.

Читайте також

  • Про бої на Півдні, військкомати та зміни в армії: інтерв’ю з полковником ЗСУ з Одеси
  • Втратив око "на нулі": інтерв’ю з адвокатом-розвідником з Одеси, який отримав поранення на Донеччині
  • Про доброзичливе ставлення до смерті, роботу з живими та російську пропаганду: інтерв'ю з судмедекспертом з Одеси

Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області

На початок