Конкурсна комісія 15 березня завершила відбір кандидатів на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). З 301 кандидата до фіналу дійшло 32. Половину з них повинна призначити Вища рада правосуддя (ВРП). Попри прозорість відбору, іноземців серед членів Конкурсної комісії, з формуванням ВККС можуть виникнути труднощі. Детальніше про конкурс та непорозуміння серед представників судової системи — у тексті Суспільного.
Для чого потрібна ВККС
Вища кваліфікаційна комісія суддів — своєрідна кадрова комісія в судовій системі. Вона веде облік суддів, проводить їхнє кваліфікаційне оцінювання, переводить з одних судів до інших, відбирає кандидатів на посади суддів, словом, формує в країні суддівський корпус.
ВККС не працює майже три роки — попередній склад комісії парламент розпустив у жовтні 2019-го, висловлюючи незгоду з реформою попередньої влади. Це призвело до того, що в судовій системі призупинився добір суддів. Наразі не вистачає 2500 суддів, а чимало суддів не можуть відправляти правосуддя, оскільки в них закінчився п’ятирічний термін повноважень.
Новий конкурс до Вищої кваліфікаційної комісії суддів розпочався у вересні 2021 року. Тоді створили комісію, до якої увійшли по половині складу українські та міжнародні судді та експерти. До повномасштабного вторгнення вони встигли провести кілька організаційних засідань. Велика війна призупинила процес відбору кандидатів на пів року — знову комісія почала працювати влітку 2022 року.
Читайте також: Судова реформа в Україні: як обирають кандидатів на посаду до ВККС під час війни
"Позитивний підхід"
На відміну від попередніх конкурсних процедур комісія вибрала так званий принцип "позитивного відбору", тобто не давала негативних висновків щодо кандидатів. В інтерв’ю Суспільному голова комісії, суддя Верховного Суду Іван Міщенко пояснив це тим, що кандидати не повинні боятися "чорної мітки" від громадськості, що залишиться назавжди в їхній біографії.
Так було під час судової реформи часів президента Петра Порошенка. Тоді конкурс до Верховного Суду ВККС проводила за участі Громадської ради доброчесності (ГРД), до складу якої входили представники громадськості. ГРД готувала висновки про діяльність кандидатів. Якщо кандидат мав негативну характеристику, але успішно складав іспити та проходив співбесіду, ВККС повинна була проголосувати більшістю голосів, щоб таки призначити його суддею. З того часу щодо окремих кандидатів зберігається інформація щодо їхньої недоброчесності, хоча в деяких випадках вони спростовували її під час співбесіди на конкурсі до Верховного Суду, та ГРД не змінила висновок.
Читайте також: "Суд не може конфліктувати з суспільством. Це закінчиться тим, що такого суду не буде" — суддя Верховного Суду Міщенко
Математика і недоброчесність
Умови конкурсу до ВККС цього разу були спрощені. Члени комісії оцінювали кандидатів за власною методологією щодо відповідності їх критеріям доброчесності, професійної компетентності. У першому етапі комісія відібрала 64 кандидати з 301-го. З ними провела співбесіди й ще наполовину зменшила кількість кандидатів.
Серед 32 фіналістів — тільки 10 суддів, в тому числі у відставці, а ще — дев’ять науковців, шість адвокатів, п’ять кандидатів зі змішаним досвідом (суддів, адвокатів і працівників правоохоронних органів) і два представники правоохоронних органів.
Нідерландець Роберт Брукхейсен — член Конкурсної комісії серед міжнародних експертів, пояснив диспропорцію у кількості рекомендацій саме суддів тим, що не всі вони змогли підтвердити доброчесність:
"На першому етапі у нас було близько 100 суддів, які подали документи на конкурс. Але відібрали ми лише 10 з них. Нам не вдалося відібрати більше суддів або суддів у відставці тому, що вони видалися нам такими, що не повною мірою відповідають критеріям професійної компетентності та доброчесності. Особливо багато запитань в судовій системі викликає доброчесність. Ці люди не змогли переконати нас у ній".
Така позиція здивувала голову Вищої ради правосуддя Григорія Усика, який провів брифінг через два дні після оголошення фіналістів конкурсу: "Дивно говорити за відсутності обґрунтування, що з понад ста суддів, що брали участь у конкурсі, не знайшлося більше ніж десять достойних кандидатів".
Згодом Брукхейсен та голова конкурсної комісії Іван Міщенко у статті для Dead Lawyers Society детальніше пояснили підхід комісії. За їхніми словами, невелика кількість суддів серед фіналістів конкурсу, перш за все, пов’язана з тим, що кількість суддів, які взяли участь у конкурсі, була вдвічі менше, ніж не суддів.
Крім того, на їхню думку, низька зацікавленість у реформуванні судової системи пов’язана з тим, що "більша частина судової корпорації не бачить проблем усередині". Це вони побачили під час спілкування з суддями на співбесідах.
"Судді якось працюють, приймають мільйони рішень. Є окремі прояви корупції чи недоброчесної поведінки, які зафіксували НАБУ, але де їх немає? Колабораціонізм у парі випадків, але де його немає? Рішення незрозуміло написані? Ну нам так зручно писати, справ багато, а адвокати розберуться. Є якісь контроверсійні рішення — так у кожного судді з десяток на місяць таких", — наводять приклади варіантів відповіді учасників конкурсу члени конкурсної комісії.
Різне тлумачення
До складу ВККС має входити 16 членів, але для кворуму необхідно хоча б 11-ть. За словами Усика, Конкурсна комісія повинна була надати ВРП щонайменше двох кандидатів на кожну з вакантних посад, але не менше 22, оскільки ВККС вважається повноважною за умови призначення до її складу не менше 11-и членів, щонайменше шість з яких мають бути суддями або суддями у відставці. Про це йдеться в законі “Про судоустрій і статус суддів”. Проте, на думку голови Вищої ради правосуддя, цей закон виписаний не чітко, що дає можливості різного його тлумачення "в частині добору і призначення кандидатів на посади членів ВККС".
За словами Усика, з рекомендованих Конкурсною комісією 10 кандидатів з суддів на посади членів ВККС Вища рада правосуддя може призначити лише п’ять, що ставить під загрозу запуск роботи ВККС, оскільки вона вважається повноважною за умови, якщо до її складу будуть входити не менше ніж вісім суддів.
Як виходити з цієї ситуації, у Вищій раді правосуддя поки не вирішили. За словами Усика, є кілька варіантів — до прикладу, ВРП може призначити лише 11 членів ВККС для забезпечення кворуму або будуть призначені не всі члени ВККС по квоті суддів.
Конкурсна комісія не погоджується з позицією Усика.
"На переконання комісії закон ("Про судоустрій і статус суддів" — ред.) не зобов’язує дотримуватися так званого квотного принципу. Закон вказує на те, що конкурс проводить Конкурсна комісія, ВРП конкурсу не проводить. ВРП або призначає, або не призначає (кандидатів на посаду ВККС — ред.)", — зазначив голова Конкурсної комісії Іван Міщенко.
За його словами, закон зобов’язує комісію надати ВРП 32 кандидатів, які відповідають принципам доброчесності та професійної компетентності, що комісія і зробила.
Термін призначення членів ВККС, за слова Усика, залежить від багатьох факторів, в тому числі й від того, коли вони отримають документи від Конкурсної комісії. Після цього ВРП проведе автоматизований розподіл матеріалів на кожного члена ради, призначить і проведе співбесіди, а потім визначить переможців.
Як повідомили Суспільному у Конкурсній комісії, до кінця цього тижня планують передати всі матеріали ВРП.
Читайте також
- Глава НАЗК — про майно Королевської у Підмосков'ї, прецедент Киви та маєток Халімона
- "Попереду чимало важкої роботи, але перші кроки ви зробили" — фон дер Ляєн про Україну в ЄС та трибунал для Росії
- "На кону наше спільне майбутнє" — Шарль Мішель про Україну в ЄС, Конституційний суд і поїздку на Донбас
- База для конфіскації активів Росії буде у цьому півріччі — Стефанішина про російські гроші та вступ України до ЄС
