Туберкульоз помилок не пробачає. Інтерв'ю із Сергієм Василенком

Туберкульоз помилок не пробачає. Інтерв'ю із Сергієм Василенком

Туберкульоз помилок не пробачає. Інтерв'ю із Сергієм Василенком
. Фото: Суспільне Хмельницький.

Інтерв’ю з директором Хмельницького обласного фтизіопульмонологічного медичного центру Сергієм Василенком про те, хто перебуває в зоні ризику захворіти на туберкульоз, як змінився рівень захворюваності зараз, коли триває повномасштабне вторгнення, та як перемогти цю недугу.

- Яким є рівень захворюваності на туберкульоз у нашій області зараз?

- За минулий 2022 рік рівень захворюваності – 28 людей на 100000 населення при середньому показнику по Україні 45 людей на 100000 населення. Ми традиційно входимо у групу областей з нижчим рівнем захворюваності на туберкульоз.

- Як змінився рівень захворюваності у 2022 році порівняно з 2021 роком? Яка тенденція?

- Спостерігається тенденція до незначного збільшення. Тридцять людей – це не так багато, але зростання кількості захворілих все ж продовжується. Хочу зазначити, що туберкульоз – це соціальна хвороба. На жаль, наше населення інфіковане туберкульозною паличкою. Хвороба може не проявитися, але відсоток високий – 90. На заході це 5-10%. Тому, коли людина перебуває у стресовій ситуації, коли недоїдає, коли війна і коли є мігранти, переселенці, то достатньо цього стресу для того, аби виник ендогенний туберкульоз. За минулий рік захворіло 12 дітей, і це трохи забагато. Тридцять захворілих – то не так показово, як те, що спостерігається обтяження туберкульозу. Це свідчить про пізнє звернення і пізнє виявлення туберкульозу у пацієнта.

- Після того, як є якісь симптоми, до кого слід звертатися: до сімейного лікаря чи відразу до вас?

- Треба звернулися до сімейного лікаря. Розроблена спеціальна анкета з запитаннями, чи ви маєте кашель, мокротиння, схуднення, підвищену температуру. Ще багато залежить від нашої ментальності, але люди повинні звертатися. Тим більше, що можливостей виявлення і лікування туберкульозу ми маємо набагато більше, ніж п’ять-десять років тому.

- Наскільки дієвим є флюорографічне дослідження і чи існують якість нові методи?

- Метод був дієвим, але і затрати були набагато більші. Десятки років тому ми досліджували таким методом 700-750 людей на 1000 жителів Хмельницької області. Тепер ми перейшли на обстеження флюорографом груп ризику. Є приблизно двадцять категорій, до яких входять люди віком 60+, мігранти, переселенці, хворі на цукровий діабет, онкохворі, мають хронічні захворювання легенів, палять, вживають наркотики, перебували в СІЗО. Ці групи ризику чітко оформлені на кожному ПМСД, і ми, як організаційно-методичний центр, вимагаємо, щоб ці люди були обстежені. І ще метод GeneXpert – це метод ПЛР, коли здається мокротиння і буквально за три години ми можемо діагностувати туберкульоз і розпочати лікування. Ми знаємо, який це туберкульоз – чутливий чи стійкий. Можливості збільшилися і треба, щоб люди про це знали і не легковажили. Ми живемо у досить важкий час, недоїдаємо. Ми помічаємо, що, на жаль, наші військові стали більше хворіти. До того ж, хворіють люди, які до нас переїхали з інших областей.

- Ці категорії людей зверталися до вас?

- Так, звертаються протягом часу, коли триває війна. Ми обстежуємо їх. У місця компактного проживання внутрішньо переселених осіб ми відправляємо флюоромобілі. Якщо є можливість достукатися до їхньої свідомості – це потрібно робити. Туберкульоз – хвороба, яка не пробачає помилок. У 1991 році захворюваність була приблизно 32 людини на 100000 населення, що менше, ніж зараз у нашій державі. Але не було препаратів. Так тривало з 1991 до 1994 року. І у 1995 році ВООЗ оголосила, що у нас пандемія туберкульозу в Україні. Ми штучно створили цю проблему і десятки років боролися з туберкульозом. Переломний момент настав у 2006 році, з’явилися препарати. Але скільки було витрачено сил! Помилкою було закриття санепідемстанцій. Колись ми на них ображалися за їх прискіпливість. А тепер ми жалкуємо, що немає погляду збоку, що ні з ким піти і виявити контактних осіб, хто може захворіти. Вважаю, що треба повертати те, що залишилося після санепідемстанцій, і хай вони включаються в роботу.

- Проходить реформа медичної галузі. Були скорочення. Чи вистачає зараз персоналу, аби належним чином проводити всю необхідну роботу?

- НСЗУ за кількість людей, захворілих минулого року, з нами підписувала договір. Нас вчили, бо виходить, що це наш бізнес – нам платять за кожного виявленого хворого. Якщо хворі є – ми платимо зарплату, якщо хворих немає – ми її платити не можемо. Практично ми могли б, згідно з законодавством, заплатити лікареві і 40, і 50 тисяч гривень, і медсестрі до 20 тисяч. Ми отримуємо для чутливого туберкульозу майже 50000 гривень, а для тяжкого, хіміорезистентного туберкульозу – майже 70000 гривень. Для того, щоб виплатити заробітну плату в обласному тубдиспансері, треба виявити 70 хворих на різний туберкульоз. А якщо цих хворих немає? Інфекційний процес – це не тихоплинна ріка, де кожного місяця захворіє 70 людей. Одного місяця захворіє 40 людей, іншого – 30, а наступного можливо і 80. Це означає мозаїчність заробітної плати. Заплатити менше мінімального розміру 5500 гривень я не маю права, заплатити більше немає звідки. Виникає соціальна напруга. До мене як до керівника приходять десятки людей і скаржаться на те, що вони не мають чим заплатити за квартиру, їм треба годувати дітей. Тому важливо не припуститися ще однієї помилки, коли з фтизіопульмонологічних центрів підуть професіонали. А вони підуть, якщо все залишити так, як є, бо їм треба на щось жити. Така ситуація не у кожній області України. Одеса, Дніпро, Львів мають високий рівень захворюваності і вони заробляють. Хочу сказати, що і до цього десятками років у ті області, де високий рівень захворюваності на туберкульоз, йшли мільйони і десятки мільйонів коштів. А Хмельниччина разом з Тернопільською, Чернівецькою областями відноситься до тієї групи областей, де рівень інфікованості, захворюваності трохи нижчий, ніж загалом по Україні. Не зважаючи на важкий період, ця тенденція зберігається і зараз. Намагаємося зробити все, щоб колись виконати постанову Асамблеї ВООЗ - до 2035 року перемогти туберкульоз. Але для цього треба залишити ту серцевину фтизіопульмонологічних центрів. Бо чим далі ми рухаємося у боротьбі з туберкульозом, я не встигаю скорочувати персонал.

Спілкувалася Алла Самойленко.

Більше - у відео.

Читайте також

  • "Кракен" на Хмельниччині: захворюваність на коронавірусну інфекцію зростає
  • У Хмельницькому запрацювала лабораторія, яка моделює побут людини з інвалідністю
  • Здав плазму - пограй у шахи: у Хмельницькому стартувала спільна ініціатива медиків та спортсменів
  • Хмельничанам та переселенцям пропонують навчитися скандинавській ходьбі та перевірити свій стан здоров’я

Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.

На початок