63-річний Леонід Онищенко — учасник Євромайдану. 24 лютого 2022 року він став одним з тих, хто пішов боронити Україну на фронт. Спочатку чоловік захищав рідний Харків, а вже зиму зустрів на найзапеклішій ділянці фронту — у Бахмуті.
Про захист барикад на Інститутській та захист України під час повномасштабної війни Леонід розповів в інтерв'ю Суспільне Харків.
Не брали на фронт через вік
Леоніду 63 роки, він науковець. До повномасштабного вторгнення чоловік займався ядерною фізикою, аж поки 24 лютого 2022 року росіяни не вдерлися до Харкова та області.
"24-го, коли пролунали перші вибухи, я прийшов. Мене два дні ще не брали, але я сидів — коротше, здалися", — згадує Леонід.
Після того, як науковцю дали зброю, він разом з побратимами поїхав утримувати кільцеву дорогу Харкова.
"Я вже в рядах бригади захищав в районі Олексіївки — ми по кільцевій займали позиції. Потім під Барвінковим, коли з Ізюма москалі перли на Слов’янськ — знову намагалися відрізати наш Донбас. Там все літо ми майже провели", — говорить чоловік.
Спогади про Євромайдан
Леонід служить у Харківській бригаді тероборони. Робить він це за дев'ять років після того, як взимку 2014 вперше вийшов на Євромайдан у Харкові, а вже після поїхав на Майдан у Києві — боронити барикади Революції Гідності на вулиці Інститутській.
"Коли починається стрілянина, завжди якось всі трохи підтискають. Завжди важко людей підняти під стріляниною, а от ті хлопці, які стали тепер Небесною Сотнею — це єдиний випадок в моєму житті, коли я не міг стримати", — говорить чоловік.
Тоді від куль снайперів загинули троє харків'ян та побратимів Онищенка: Юрій Паращук, Євген Котляр та Владислав Зубенко.
"Це кровна моя справа, бо ці хлопці... З Владом Зубенко ми сиділи на задньому сидінні "Жигулів", він був з нічної зміни, куняв. Він спав на плечі, я його це тепле дихання не забуду ніколи, бо це єдиний випадок, коли в мене отак на плечі чоловік спав. А наступного дня ми пішли в бій і його не стало", — згадує Леонід.
"Я всіх їх пам’ятаю, в мене шестеро онуків! Як я можу відступити?", — говорить чоловік.
Відповідальний за бойовий дух
За рік вторгнення Онищенко був вдома тричі. У взводі він найстарший — каже, що відповідає за бойових дух підрозділу.
"Зараз ми завершуємо те, що 100 років тому наші діди починали. Коли важко стає, я завжди хлопцям кажу, які рубаки були хлопці, які з Петлюрою, з Махном боронили народ. Як вони билися відчайдушно й не втрималися, а ми повинні втриматися, незважаючи ні на що", — запевняє Леонід.
Зараз Онищенко знову служить на Харківщині. Напередодні річниці вторгнення він точно впевнений: його рідне місто росіянам вже ніколи не підкориться.
"На жаль, на кордоні нічого не скінчиться, бо Росія велика, і допоки цей режим ми не зламаємо якимось чином, користі не буде, і безпеки не буде ні для кого", — вважає захисник.
На думку Леоніда, росіяни не зможуть зайняти Харків, адже не мають достатньої сили: "Це занадто велике місто. Як німці свого часу не змогли Сталінград проковтнути, бо їх було недостатньо, так зараз москалів недостатньо".
"Москалі вже в Харкові побили, порушили набагато більше, ніж німці під час Другої світової, так що це найлютіший ворог наш. І якщо ми його не переможемо зараз, то ще страждатимуть покоління і покоління", — додає Леонід і запевняє:
Що відомо
- Наприкінці 2013 та на початку 2014 років Україну охопили масові протести, які отримали назву "Революція гідності". Вони призвели до зміни влади та втечі за кордон тодішнього президента Віктора Януковича і його соратників. Кульмінацією подій стало масове протистояння на Майдані у Києві 18-20 лютого 2014 року, внаслідок якого було вбито 107 протестувальників та 13 міліціонерів.
- "Небесна Сотня" — прийнята в Україні збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану (Революції гідності) у грудні 2013 — лютому 2014 року. Пам'ятний День Героїв Небесної Сотні відзначають 20 лютого.
Читайте також
"Рабів до раю не пускають" — Зеленський вшанував пам’ять Героїв Небесної Сотні
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
