У Здолбунівському краєзнавчому музеї імені Олега Тищенка на Рівненщині облаштовують будуар містянки початку ХХ століття. Його наповнять предметами тогочасного жіночого побуту, щоб відтворити закулісне життя міста 100 років тому, про яке досі майже не говорять. Створити таку кімнату підказала історія Ханни Шустер. Вона, зі слів в.о директора музею Олександра Чижевського, століття тому утримувала три будинки розпусти в Здолбунові і офіційно платила за це податки місту.
Патефон у Здолбунові сто років тому — популярний пристрій.
Такий програвач був чи не в кожній другій оселі міста, зазначає Олександр Чижевський. І цим пояснює присутність патефона в майбутній експозиції, яку облаштовують в музеї.
"Цьому патефону приблизно 100 років, він у музеї вже давно, але був неробочий. Ми його поремонтували — і він працює. А цими відключеннями світла — просто топовий. Тому що йому не треба ні електрики, нічого абсолютно. Просто завели пружину, поставили платівку, голку — і можна слухати музику, танцювати", — розповідає в.о. директора музею.
На круглому столі поруч з патефоном — предмети, якими, зі слів Олександра Чижевського, 100 років тому здолбунівки наводили красу.
"Помада, ще навіть є залишки. 100 років тому коштувала як добрий спадок селянина. Її могли дозволити собі тільки дуже багаті люди. Маємо ще плойки і, думаю, саме від них пішла фраза, що краса потребує жертв. Бо їх гріли на вугіллі і часто перепалювали волосся, але бажання бути красивим переважувало", — пояснює він.
В інтер'єр майбутньої експозиції додадуть й елементи жіночого гардероба, без яких містянки на початку ХХ століття не виходили з дому.
Червоний та чорний капелюшки музейники купили у магазині вживаних речей за кілька десятків гривень.
Музейники й зараз шукають столітні меблі, дзеркала та інші предмети побуту.
"Будемо дуже вдячні, якщо хтось подарує нам такі речі. Вже маємо шафу з Глинська, місяць тому її нам подарували. Хочемо її обіграти, речі покласти, також одяг буде й на ліжку. До речі, ліжко ми притягнули з металобрухту, дуже круте, робота майстра Ефруса з Ковеля, який мав власну технологію травлення по металу. Він також придумав малювати картини на ліжках для багатих, суто для понтів, я вважаю. От лежить людина, дивиться на картину, і думає, що має ліжко, якого більше нема ніде у світі", — зазначає Олександр Чижевський.
Майбутню експозицію присвятять жінкам, її робоча назва — будуарБудуа́р — жіноча приватна кімната в палаці чи садибному будинку, з вишуканим меблюванням та декором. Функція — туалетна кімната, місце відпочинку та приватних (інтимних) зустрічей господині дому; відповідник чоловічої кімнати — кабінету.. Задум у тому, щоб розповісти про Здолбунів 20-х років ХХ століття. Це історія міста, але закулісна, про яку майже не говорять на загал, наголосив в.о. директора музею.
"На той час Здолбунів — молоде місто, активно розвивається, в ньому багато заможних людей, сюди їдуть чоловіки будувати заводи, залізницю і часто — їдуть без жінок, бо на певний час, щоб заробити й повернутися. Барів і ресторанів у тодішньому Здолбунові досить багато, був навіть заклад, де могли запропонувати понад сто видів вина і ввечері грав білий рояль. І є класна історія про жінку, яка зрозуміла, як на цьому можна заробляти. Її звали Ханна Шустер і вона тримала у Здолбунові три будинки розпусти. Вона прожила до 1939 року, тоді її вбила радянська влада. Але попри все, вона була бізнесменкою і з 1901 року вона платила податки місту", — каже Олександр Чижевський.
Досі у Здолбунові зберігся один з трьох будинків, якими керувала Ханна Шустер. У ньому вона й жила.
"Не маємо зображення Ханни Шустер. Тож у розписі кімнати використали просто фото жінки 20-х років минулого століття, сидить в прекрасному кріслі і наповнює цю залу атмосферою. Також шпалери обдерті, дуже класні, мальовані. За це дякуємо нашій волонтерці Софії Корнійчук, яка розписує безкоштовно. І завдяки їй ця зала набуває шарму і духу початку ХХ століття. Ще трохи зверху домалюємо меблів — і буде все. Дуже хочеться, щоб ця зала, коли ми її завершимо, жила, щоб тут були вечірки під патефон, деяких речей можна буде торкатися, тому що не всі вони мають історичну цінність", — пояснює Олександр Чижевський.
Він додав, що відкриття експозиції і всіх зал у музеї на першому поверсі попередньо планують на липень-серпень 2023 року.
Читайте також
- Чим особливий бурштин на Поліссі. Пояснює співавтор нового довідника з Рівного
- На Рівненщині шукатимуть віруси грипу і COVID-19 у стічних водах: це новий метод контролю пандемії
- Домашнє насильство у Рівному: в поліції розповіли, що фіксували у 2022 році
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:
