Як захистити права людини під час війни. Відповідають правники

Як захистити права людини під час війни. Відповідають правники

Жінка з дитиною під час евакуації, Харків, 30 січня 2023 р.
. Жінка несе свою дитину під час евакуації з житлового будинку, ураженого російською ракетою, Харків, 30 січня 2023 р. Фото: АР

Вісім громадських організацій та благодійних фондів України, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України презентували перелік пріоритетних кроків на 2023 рік. Пропозиції до парламенту і Кабміну, зокрема, стосуються питань притягнення до відповідальності осіб, які вчиняють воєнні злочини, реєстрів зниклих безвісти та тих, чиє житло постраждало від війни. Більше про це — у матеріалі Суспільного.

Ратифікація Римського статуту

Перелік ключових кроків, які необхідно здійснити державі для того щоб люди, які постраждали внаслідок збройного конфлікту, були максимально захищені структурований так, що частина цих рекомендацій стосується діяльності Верховної ради, а частина стосується діяльності Кабміну і окремих міністерств, пояснює директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Перша рекомендація до парламенту — ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду та відповідне законодавство, яке дозволить відповідати національному Кримінальному законодавству на виклики збройного конфлікту.

"В українському Кримінальному кодексі немає такого поняття, як злочини проти людяності. При тому що вони вчиняються на території України збройними силами російської федерації і ангажованими з ними збройними формуваннями". Крім того

За словами Луньової, Україна плідно спрівпрацює з Міжнародним кримінальним судом, але не ратифікує його статут, що також суперечить загальній візії включення нас до європейської родини. "Цей крок був би дуже важливим і необхідним", — резюмує вона.

Компенсація за зруйноване житло

До початку повномасштабного вторгнення в Україні існував певний механізм відшкодування за зруйноване житло, який застосовувався для Луганської та Донецької областей. "Але наразі він не відповідає на всі виклики та розмір руйнувань", — коментує юристка з питань адвокації БФ “Право на захист” Анастасія Бурау. І наголошує на важливості двох кроків:

  • Створити єдине визначення всіх категорій осіб які постраждали внаслідок збройної агресії з 2014 року;
  • Випрацювати новий, простий, прозорий та дієвий механізм компенсації людям чиє житло було зруйноване або пошкоджене.
Будинок в Ізюмі в який потрапила авіабомба, 8 лютого 2023 р.
Житловий багатоквартирний будинок, в який потрапила авіабомба, Ізюм, Харківська область, 8 лютого 2023 р. Житловий багатоквартирний будинок, в який потрапила авіабомба, Ізюм, Харківська область, 8 лютого 2023 р. Фото: УНІАН

Дипломи та документи для українців з окупованих територій

В громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях народжуються діти, помирають родичі, вони одружуються та розлучаються. "Зараз процедура видачі, наприклад, свідоцтва про народження має судовий характер. Людина має виїхати з окупованих територій, або знайти представників які б могли подати до суду документи, на основі яких суд приймає рішення. За цим рішенням РАЦСИ видають документи", — пояснює координаторка ГО “Донбас СОС” Віолета Артемчук.

За її словами, правозахисники наполягають на спрощеній процедурі, яка б носила адміністративний характер. Також має бути розроблена і вдосконалена процедура отримання диплома українського зразка тими, хто отримав вищу освіту на окупованих територіях. І додає, людина має виїхати з окупованої території на територію підконтрольну Україні, скласти за певною процедурою заліки та іспити і на основі цього отримати диплом українського зразка.

"Наразі, якщо вони виїжджають з окупованої на підконтрольну Україні територію, вони ніяк не можуть підтвердити свої освітні кваліфікації.— наголошує Артемчук.

"Мова не йде про підтвердження диплома виданого в Донецьку або в Луганську, мова йде про підтвердження освітніх кваліфікацій".

Єдиний реєстр ув'язнених та зниклих безвісти

Єдиного реєстру полонених цивільних в Україні немає, каже юристка Громадської організації “Крим SOS” Анастасія Калініна. "Якщо ми кажемо про Крим, то це щонайменше 149 осіб які утримуються в Криму або на території РФ. Про ОРДЛО у нас немає цифр, це тисячі і тисячі людей", — додає вона.

Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти говорить про більше 15 тисяч зниклих безвісти під час збройної агресії Росії проти України. "Тут також не маємо єдиного реєстру з питань осіб зниклих безвісти, не маємо ефективної системи пошуку. В результаті цього родини зниклих безвісти не можуть отримувати допомогу", — пояснює юристка.

Евакуація цивільних

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну активізувалися питання з евакуації цивільного населення з районів ведення бойових дій та тимчасово окупованих територій. На думку менеджерки з адвокації благодійного фонду "Восток SOS" Юлії Матвійчук, щоб забезпечити їхню безпеку треба змінити підходи які на даний момент існують в державі.

"Багато хто залишається, адже не знає куди їдуть, які виплати можуть отримати, чи зможуть вони знайти роботу".

За її словами, необхідно:

  • Створити діалог між державними органами, між органами місцевого самоврядування, громадськими та міжнародними організаціями;
  • Провести потужну інформаційну кампанію для цивільного населення, яке евакуюється.
  • Впровадити процедуру обов'язкової евакуації дітей з районів бойових дій;
  • Переглянути підхід до призначення виплат переміщеним особам і не використовувати дискримінаційні практики при перевірці.

Читайте також

Збитки від агресії Росії: українські суди задовольнили позови на 173 млн грн — Опендатабот

ЄСПЛ визнав, що Росія окупувала частину Донбасу з травня 2014 року: що відомо

"Фіксуємо воєнні злочини, щоб притягнути до відповідальності керівництво РФ" – інтерв'ю з адвокатом Русланом Малим

На початок