Атомники продовжують просувати проєкт щодо завершення будівництва Ташлицької гідроакумулювальної електростанції. До 25 лютого обговорюватимуть підняття рівня води в Олександрівському водосховищі, що може призвести до затоплення частини національного парку "Бузький Гард".
Про це кореспондентам Суспільного розповіла заступниця голови Миколаївської філії Національного екологічного центру України Інна Тимченко.
Ташлицька ГАЕС призначена для покриття пікових навантажень у південно-західній частині об'єднаної енергосистеми України. У разі добудови станції, її потужність збільшиться з 302 МВт до 906 МВт.
Олександрівське водосховище — є нижньою водоймою Ташлицької гідроакумулюючої електростанції, яка регулює баланс енерговиробництва Южноукраїнської атомної електростанції.
Що загрожує частині Національного природного парку Бузький Гард
За словами Інни Тимченко, першого лютого "Енергоатом" опублікував звіт З метою недопущення будь-яких несанкціонованих дій з інформацією, що міститься в автоматизованій інформаційній системі «Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля» наказами Міндовкілля частково обмежено доступ до Реєстру для зовнішнього використання.Уся документація, що вноситься суб’єктом господарювання до Єдиного реєстру, може надаватися для ознайомлення в кожному випадку окремо за запитом із фіксацією даних осіб, які запитують вказану інформацію.Для ознайомлення з документацією, надання зауважень та пропозицій необхідно звертатися на адресу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів Українипро оцінку впливу на довкілля, завершення будівництва Ташлицької ГАЕС та підняття рівня Олександрівського водосховища до рівня 16,9 метра і оголосив початок громадського обговорення, яке триватиме протягом 25 днів.
"В умовах воєнного стану громадське обговорення представлятиме збір зауважень, які будуть надсилатися Міндовкіллю. Опублікувати їх не можна (інформацію про звіт можна отримати тільки за запитом — ред.). Тобто, по суті, громадського обговорення не буде. Підняття рівня водосховища навіть на 0,9 метра буде призводити до значних наслідків для довкілля", — говорить Інна Тимченко.
За словами екологині, якби не воєнний стан, природозахисники могли б організувати громадське обговорення, в якому всі могли б взяти участь. Але більшість захисників Бузького Гарду перебувають у лавах Збройних сил України й не можуть взяти участь в обговореннях.
Чим загрожує підняття рівня Олександрівського водосховища
За словами Тимченко, четверте чи п’яте підняття рівня води у водосховищі може ще більше порушити екологічну рівновагу річки Південний Буг.
"Зокрема, сильне зарегулювання річки призвело до того, що від Миколаєва до Южноукраїнська ця ділянка річки майже непридатна до питного споживання, тому що там перевищений вміст хлоридів, сульфатів, мінералізація. Це те, чому ми не можемо зараз використовувати воду Південного Бугу для питних потреб. І для зрошення її використання досить обмежене", — розповідає екологиня.
Ще далі зарегульовувати річку — значить ще більше порушувати її баланс.
Крім того, зі слів екологині, підняття рівня води призведе до часткового затоплення порогів та зменшення течії річки. Все це призведе до затоплення історичної національної пам’ятки — острова Гардового.
"Він вже частково був затоплений попередніми підняттями. Загалом було затоплено 27 гектарів території Національного природного парку "Бузький Гард". На сьогодні це вже мільйонні збитки від втрати культурної, природної, туристичної цінності. За моїми розрахунками, у мене виходило до 10 мільйонів тільки по зменшенню туристичної привабливості", — каже Інна Тимченко.
Атомники аргументують необхідність підняття рівня водосховища збільшенням маневрових потужностей Ташлицької гідроакумулювальної електростанції.
"Це допомога нашій енергосистемі з одного боку, з іншого боку є багато альтернатив, якими вони продовжують нехтувати, обґрунтовуючи це тим, що в цей проєкт було вже вкладено багато коштів. Хоча збитки, які будуть від проєкту для довкілля, для культурної спадщини, для джерела питної води значно більші, ніж ті кошти, що були вкладені", — говорить Тимченко.
За словами природозахисниці, у світі застосовуються альтернативи гідроакумулювальним станціям там, де їх не можна будувати.
"Від них вже відходять, тому що зміни клімату диктують нові правила використання водних ресурсів. Ми будемо знову готувати обґрунтування, зауваження до звіту в рамках процедури оцінки впливу на довкілля",— розповідає екологиня.
Думки руху опору про затоплення
Затоплювати Національний природний парк — це злочин, — говорить керівник Штабу опору затопленню Бузького Гарду Олег Кравець.
"У проєкті було спочатку зазначено 14 метрів, потім 16, хотіли 20,7, зараз вже погоджуються на 16,9 метра. Хтось скаже, що у нас недостатньо електрики, але для людей вона дешевшою не стає, більше її не стає. Україна має величезну кількість договорів, представники уряду дають гарантії, що ми будемо розвивати національні парки, збільшувати заповідний фонд, але, як бачимо, цього не робиться", — говорить Олег Кравець.
Атомники мають дати відповідь всій Україні, довести, що цей проєкт має якусь значущість для людей.
Зі слів Олега Кравця, триває чотири судові справ, які пригальмували під час воєнного стану.
"Електроенергія сьогодні атомна, завтра вона може бути вітряна, сонячна, будь-яка, але сьогодні, в третьому тисячолітті крутити турбіни питною водою — це блюзнірство. Провідні науковці України сказали, що це проєкт ленінської доби, який не має нічого спільного з економічним розвитком", — каже Олег Кравець.
Член Штабу опору затопленню Бузького Гарду Олександр Терещенко говорить, що будівництво ГАЕС — намагання атомників реалізувати свій проєкт радянської енергетики 60-х років.
"Я вже не говорю про абсолютну економічну абсурдність проєкту, купу маніпуляцій, коли стверджувалось, що для максимальної потужності станції достатньо чинного рівня, але чомусь постійно підіймається питання його підняття", — говорить Олександр Терещенко.
Я вважаю ці дії елементами національного, культурного, історичного, в тому числі й економічного колабораціонізму.
Зі слів Терещенка, громадські обговорення під час війни не доцільні.
"Я не розумію, як можна виносити на громадські обговорення проєкт, який порушує водний кодекс, екологічне законодавство, законодавство про національну культурну спадщину. Я думаю, що це одна з причин, через яку нам буде складно вступити до Євросоюзу, тому що ми створюємо закони й самі їх порушуємо", — каже Олександр Терещенко.
Що відомо
- На Миколаївщині люди виступили проти розбудови Ташлицької гідроакумулюючої електростанції на Південному Бузі та підняття рівня води в Олександрівському водосховищі. Це може призвести до затоплення частини національного природного парку “Бузький Гард” та острову “Гардовий”, що може спричинити екологічну катастрофу та втрату культурно-історичного пласту.
- Запорозькі козаки Бугогардівської паланки проживали на території Гардового урочища в часи Нової Січі (1734–1775 роки).
- 21 квітня 2021 року на острові Бузький Гард відбулась попереджувальна акція, в ході якої троє ветеранів російсько-української війни Олександр Терещенко, Олег Кравець та Олександр Кротик прикували себе ланцюгом до скелі на острові. Учасники акції наголосили, у разі підняття рівня води в Олександрівському водосховищі, острів не покинуть до останнього.
- На Ташлицькій гідроакумулюючій електростанції 22 грудня 2021 року відбувся випробувальний пуск нового — третього гідроагрегата. Використання усіх трьох гідроагрегатів допоможе збільшити потужності підприємства до 480 МВт. За словами екологині Інни Тимченко, проєкт запуску може спричинити екологічні проблеми, тому біля підприємства влаштували мітинг.
- Затоплення Бузького Гарду на Миколаївщині може призвести до зриву виконання зобов’язань України перед Європейським Союзом. Про це йдеться у відповіді заступника міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Романа Шахматенка на інформаційний запит журналістів Суспільного.
Читайте також
Російська армія обстріляла дві громади Миколаївщини
Коротке замикання електропроводки. У Миколаївській області на пожежі виявили тіло чоловіка
Попри присутність на Кінбурнській косі армія РФ не штурмуватиме правий берег — британська розвідка
Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.
