У селі Гребеники на Миколаївщині живуть близько десяти родин і четверо дітей. Молодь виїжджає, а ті, хто залишається, стикаються з проблемами транспортного сполучення, доступу до медицини та магазинів. Через аварійний стан дороги майже сім років до села не їздить маршрутка. Також тут немає доступного інтернету для дистанційного навчання, а місцевий клуб перебуває в аварійному стані. Попри це, жителі хочуть, щоб село відновлювалося і мало майбутнє.
Про життя в Гребениках, проблеми з транспортом та занепад сільської інфраструктури Суспільному розповіли місцеві жителі.
«Раніше було багато дітей, а зараз взагалі нікого немає»
22-річний Богдан народився та виріс у Гребениках. До 15 років він жив у селі, а після школи переїхав до Одеси, де продовжив навчання та знайшов роботу. Тепер приїздить до рідних у гості.
Чоловік згадує, що раніше в селі було багато дітей і молоді. Улітку вони збиралися на стадіоні, грали у футбол, облаштовували місце для відпочинку. До Гребеників приїжджали команди з інших сіл.
«Коли літо починалося, було тепло, там стадіон був. Ми косили траву, прибирали все, лавочки, столики робили. Виходили з самого ранку на стадіон, футбол ганяли до вечора. З різних сіл приїжджали грати. Було багато дітей, ми дуже багато гуляли», — розповідає Богдан.
Тоді жителі могли їздити на роботу та навчання автобусом. За словами Богдана, маршрутка приїжджала рано-вранці, забирала людей й увечері привозила назад. Згодом рейси припинили.
Нині, каже чоловік, молоді в селі майже не залишилося. Частина людей виїхала до міст, інші працюють у сільському господарстві або залишаються через вік.
«Зараз це взагалі жах. Скучно, нецікаво тут. Я приїжджаю чисто в гості до рідних. Дуже тяжко, тому що згадую, як раніше було: купа дітей, купа народу, а зараз взагалі нікого немає, нема чим зайнятися», — говорить Богдан.
Він зізнається, що не бачить для себе перспектив у селі. Каже, що радить рідним виїжджати туди, де є робота, транспорт і можливості для розвитку.
«Я кажу їм: "Виїжджайте звідси, тут взагалі нічого немає. Ні доріг, ні води, ні магазину". Сидять удома, телевізор дивляться. Я так не звик, мені треба якийсь рух, а тут його немає», — розповідає чоловік.
До лікаря та в магазин — пішки або попуткою
За словами місцевої жительки Валентини, транспортне сполучення з Гребениками припинилося майже сім років тому.
«Люди дуже хотіли б, щоб було відновлено транспортне сполучення з Новою Одесою. Людям треба і до лікаря звернутися, і купити продукти чи промислові товари. Офіційним поясненням було те, що дороги перебувають в аварійному стані. Ми зверталися, але конкретної відповіді про те, що будуть проведені якісь роботи, так і не отримали».
Через це людям доводиться самостійно шукати спосіб дістатися до магазинів, медичних закладів та установ у сусідніх населених пунктах.
Ті, хто має сили, пішки долають близько п'яти кілометрів до Бузького, де є магазини та фельдшерсько-акушерський пункт. Щоб доїхати до Нової Одеси, місцеві йдуть приблизно чотири кілометри до траси й намагаються зупинити попутний автомобіль.
Валентина розповідає, що сама іноді підвозить односельців.
«Я, наприклад, як маю транспорт, то підвожу людей, тому що живу серед них уже багато років. Ми всі дружимо й підтримуємо одне одного. Але це не вихід», — каже Валентина.
Вона додає, що для людей із невеликими пенсіями витрати на дорогу стають значним навантаженням. Багато хто тримає господарство та вирощує городину, аби забезпечити себе продуктами.
«Світло, газ є, слава богу, і то добре»
Місцева жителька Марина каже, що не хоче залишати Гребеники. Попри відсутність багатьох зручностей, вона звикла до села й не планує переїжджати.
Раніше родина тримала свиней, нині — гусей і качок. Також обробляють землю, вирощують картоплю та інші овочі. Частину продуктів усе одно доводиться купувати.
«Кругом добре, де нас нема. Світло, газ є, слава богу, і то добре. Було б здоров'я. І тут непогано. Я щось нікуди не хочу», — розповідає Марина.
Вона каже, що родина потроху справляється з повсякденними потребами завдяки господарству. Водночас життя в селі не приваблює молодь, яка хоче навчатися, працювати й мати більше можливостей для дозвілля.
Школа й клуб занепадають
Окрім транспортних проблем, у Гребениках бракує умов для навчання та спільного дозвілля. За словами жителів, через пошкоджену дорогу шкільні автобуси не возять учнів, а інтернету для дистанційного навчання немає.
Діти, які залишаються в Гребениках, також говорять про брак спілкування. Один із місцевих школярів розповів, що йому подобаються фізкультура та інформатика, а серед побажань — більше друзів.
Валентина також звертає увагу на стан місцевого будинку культури. Раніше він був осередком сільського життя: тут збиралися на свята, відзначали Новий рік, організовували заходи для дітей і дорослих.
«Це сільський клуб Гребениківський. Люди приходили сюди на всі свята. Зараз він в аварійному стані», — говорить Валентина.
Жінка вважає, що для відновлення клубу та іншої інфраструктури потрібна увага місцевої влади.
«Все можна зробити. Я хочу наголосити, що грабениківці та ті, хто орендує тут землю, сплачують податки до бюджету. У нас приблизно 800 гектарів землі. Це, наскільки мені відомо, 1 мільйон 600 тисяч гривень. Водночас на наше село ніколи не виділяли ані копійки».
Валентина також розповідає про інтернет, який, за її словами, до села провели у 2022 році. На місці залишилися дроти й обладнання, проте доступу до мережі жителі так і не отримали. Вона зверталася до представників місцевої влади, щоб з'ясувати, коли послугу запустять, однак відповіді, каже жінка, не отримала.
Місцеві жителі сподіваються, що відновлення дороги й автобусного сполучення допоможе повернути селу життя. Поки ж старші люди продовжують вести господарство, а молодь здебільшого шукає майбутнє в містах.
Для тих, хто залишається, Гребеники — це рідний дім, від якого не хочеться відмовлятися. Але без доступу до базових послуг, навчання та роботи зберегти село й заохотити молодь повертатися стає дедалі складніше.
Читати ще
Щоденники забутих сіл: Новоматвіївське
Читати ще
Щоденники забутих сіл: Степова ДолинаСлідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, TikTok, Facebook та Instagram.
