Станом на 14 січня майже 60 000 людей померли у Китаї від COVID-19 з того моменту, як країна відмовилася від політики нульового COVID на тлі протестів.
Про це пише Reuters.
Зазначається, що Пекін відмовився від суворого антивірусного режиму у грудні після того, як у листопаді по всій країні пройшли масштабні протести проти локдаунів, частого тестування та заборон на пересування.
Читайте також: "Covid продовжує робити свою “брудну” справу" — міністр охорони здоров’я про чергову хвилю коронавірусу
Станом на сьогодні у Всесвітній організації охорони здоров'я вважають, що Китай сильно занижує повідомлення про смерті від COVID, хоча й надає інформацію про спалах хвороби.
Як зауважують у Reuters, протягом останнього місяця влада КНР повідомляла про 5 або менше смертей на день, однак це не узгоджується з інформацією про переповнені лікарні та черги до похоронних бюро.
У ЄС наразі рекомендують усім державам-членам вимагати від мандрівників із Китаю тести на коронавірус.
Що відомо про скасування політики "нульового COVID" у Китаї
Як оголосила у Китаї Національна комісія з охорони здоров'я, з 8 січня COVID-19 буде офіційно понижений до інфекційного захворювання класу В. Після майже трьох років закритих кордонів, Китай знову стане відкритим для тих, хто має робочі , навчальні візи та для туристів.
Зняття обмежень щодо COVID-19 означає, що карантин буде скасовано, але прибуваючим мандрівникам все одно потрібно буде пройти ПЛР-тест. Обмеження на щоденну кількість рейсів, дозволених до Китаю, також буде скасовано.
Протести у Китаї проти карантину
У листопаді у Китаї спалахнули протести через політику влади щодо коронавірусу. Люди невдоволені жорсткими обмеженнями.
Безпосереднім поштовхом до демонстрацій стала смертельна пожежа в Урумчі, столиці Сіньцзяна, на крайньому північному заході Китаю в четвер. Тоді 10 людей, у тому числі троє дітей, загинули через те, що пожежні служби не змогли дістатись житлового будинку, охопленого вогнем.
Мешканці звинуватили в цьому заходи, пов’язані з карантином. Китайські чиновники ж заперечували, що в цьому винні обмеження, пов’язані з COVID-19, і заявили, що "здатність деяких жителів рятувати себе була надто слабкою", — це викликало хвилю гніву в китайських соцмережах.
Жителі Урумчі, одного з найбільш жорстко контрольованих міст Китаю в результаті масштабних заходів безпеки, вийшли на акцію протесту в п'ятницю, 25 листопада. У суботу та неділю протести поширились.
28 листопада стало відомо, що влада Китаю почала вводити у великі міста поліцейські підрозділи та техніку для придушення протестів проти "політики нульової терпимості" до COVID-19. За даними CNN, протести охопили щонайменше 16 великих міст Китаю.
Зокрема, 28 листопада китайська влада вивела велику кількість поліцейських підрозділів на вулиці Пекіна. Також поліція вдалася до активних дій у Шанхаї. Окрім того, китайська влада вивела поліцію й на вулиці інших великих міст, зокрема, Ченду та Уханя.
Учасники демонстрацій у китайських містах вигукували й антиурядові гасла — "геть Компартію" і "геть Сі Цзіньпіна".
Що відомо COVID-19 в Україні
Міністерство охорони здоров’я 20 липня 2022 року дозволило введення другої бустерної дози вакцини проти COVID-19 усім людям віком від 60 років, а також людям віком від 18 до 59 років із хворобами, які підвищують ризик важкого перебігу коронавірусної інфекції.
Київ отримав від МОЗ України 46 800 доз вакцини Comirnaty (Pfizer) від коронавірусу. Препарат розподілять між медичними закладами столиці.
За даними МОЗ, зараз в Україні є в наявності близько 8 млн доз вакцини трьох типів: однодозова Janssen виробництва Johnson & Johnson, вакцина Comirnaty виробництва Pfizer — дитяча та доросла форми, вакцина CoronaVac китайського виробництва.
В Україні карантин, запроваджений через пандемію коронавірусу, продовжили до 30 квітня 2023 року.
Читайте також
В Росії виявили новий штам коронавірусу ХВВ.1.5 "Кракен"
У МОЗ розповіли, чи є в Україні новий штам коронавірусу ХВВ.1.5
В Україні загрозлива ситуація з коронавірусом — імунолог
