Швеція почала головування у Раді ЄС і пообіцяла подальшу підтримку України

Швеція почала головування у Раді ЄС і пообіцяла подальшу підтримку України

Швеція почала головування у Раді ЄС і пообіцяла подальшу підтримку України
Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон. Фото: АР

У неділю 1 січня Швеція перебрала від Чехії головування у Раді Європейського союзу та пообіцяла подальшу підтримку України. Про це йдеться на сторінці Головування Швеції в Раді ЄС.

"Швеція приймає головування в Раді Європейського Союзу в період історичних викликів для країн-членів і для ЄС загалом. Протизаконне, неприйнятне та неспровоковане вторгнення Росії в Україну є загрозою для європейської безпеки з тяжкими наслідками для міграції, а також для глобального постачання продовольства та енергоносіїв", — йдеться у повідомленні.

У Стокгольмі зазначили, що Україна бореться за своє виживання як нації – і за безпеку та життя своїх громадян.

"ЄС та його держави-члени згуртували безпрецедентну підтримку України та залишатимуться на її боці. Необхідно забезпечити продовження співпраці з надійними партнерами, включаючи міцний трансатлантичний зв’язок", — зазначили у шведському уряді.

Чотири пріоритети головування Швеції у Раді ЄС

  • Безпека і єдність. "Швидка та рішуча відповідь ЄС на вторгнення в Україну є проявом нашої сили, коли ми діємо разом. Головування Швеції надасть пріоритет продовженню економічної та військової підтримки України, а також підтримці шляху України до ЄС. Це вимагатиме подальших зусиль як на національному рівні, так і на рівні ЄС", — зазначили у шведському уряді.
  • Конкурентоспроможність,
  • Перехід на "зелену" енергетику,
  • Демократичні цінності та верховенство права.

Ротація країн-готів Ради ЄС відбувається що пів року.

Що відомо про головування Чехів в Раді ЄС

Чехія, яка вперше головувала в Раді ЄС активно підтримувала Україну та зокрема винесла на розгляд питання про обмеження видачі шенгенських віз росіянам на обговорення Ради ЄС.

31 серпня ЄС припинив дію угоди з Росією, яка полегшує видачу шенгенських віз росіянам. Однак про повну заборону на видачу документів не йшлося, оскільки з цього питання не було одностайності серед країн.

Перед ухваленням остаточного рішення п’ятірка країн виступила з заявою, що вживатиме окремих заходів зі скорочення кількості росіян, допущених на свою територію, якщо спільного рішення дійти не вдасться. Таку заяву оприлюднили Польща, Фінляндія, Естонія, Латвія та Литва. Німеччина та Франція, Угорщина, а також кілька країн Південної Європи виступили проти повної заборони.

З понеділка, 12 вересня, перестав діяти спрощений візовий режим Євросоюзу з Росією. Раніше, 9 вересня, Рада Європейського союзу ухвалила рішення про повне зупинення дії угоди про спрощення візового режиму між ЄС і Росією.

Читайте також

Рада ЄС погодила допомогу Україні на 18 мільярдів євро

Рада ЄС внесла обхід санкцій до списку кримінальних злочинів

На початок