У Києві та області триває підготовка до можливого ядерного удару, який може завдати Росія. Зокрема, на Київщині облаштовують понад 400 бомбосховищ. Проте в укриттях області скоріше за все місця вистачить не всім. Про це йдеться у матеріалі The Washington Post з посиланням на голову Київської обласної військової адміністрації Олексія Кулебу.
У виданні зазначається, що у Києві вже є мережа укриттів, готових до можливого ядерного удару. Йдеться про систему метрополітену, яка була побудована Радянським Союзом під час холодної війни як ядерні бункери. Зокрема, найглибша у світі станція "Арсенальна", глибина якої 346 футів (105,5 метрів — ред).
У Київській області готується ще 425 бомбосховищ з запасами їжі, води, а також обладнані радіоапаратурою, повідомив виданню голова КОВА Олексій Кулеба.
Але, за його словами, в укриттях не вистачить місця для всіх і туди двері зачинять за п’ять хвилин до будь-якого очікуваного вибуху, щоб захистити тих, хто всередині, від радіаційних опадів.
Для всіх інших уряд розробив детальні інструкції, які необхідно виконати, щоб вижити:
- якщо ядерний вибух застав вас на вулиці, в жодному випадку не дивіться на нього, адже можна осліпнути. Ляжте на землю обличчям вниз, ногами в напрямку вибуху. Закрийте всі відкриті частини тіла, дочекатися проходження вибухової хвилі та зверніть увагу на те, звідки дме вітер. Потім рухайтеся в напрямку, перпендикулярному напрямку вітру, щоб знайти якийсь внутрішній притулок, бажано внутрішню кімнату.
- перед входом у приміщення зніміть верхній одяг і покладіть його в поліетиленовий пакет. Увійшовши всередину, заклейте двері та будь-які вікна клейкою стрічкою. Візьміть з собою радіо та налаштуйтесь, щоб отримати пораду, коли безпечно вийти, тому що мобільні мережі навряд чи працюватимуть.
Однак і ці поради не гарантують 100%-го порятунку. Все залежить від розміру ядерного пристрою, який може бути використаний, або місця, куди він може влучити, йдеться у виданні The Washington Post.
Що відомо про ядерну загрозу з боку РФ і погрози Путіна
21 вересня 2022 року під час свого звернення, президент РФ Володимир Путін заявив, що країни Заходу влаштували "ядерний шантаж" Росії, відтак при загрозі територіальній цілісності вона готова "використати всі наявні в себе засоби". Це не перша погроза ядерною зброєю. На четвертий день повномасштабного вторгнення РФ в Україну, у лютому 2022-го, Путін, чиї війська уже зазнали в Україні великих втрат, доручив перевести сили стримування у російській армії в особливий бойовий режим. Через те що нібито “посадовці країн НАТО припускаються агресивних висловлювань” на адресу Росії. Один з аспектів стратегічних сил стримування — застосування ядерної зброї. Ще раніше, 21 лютого глава країни-агресорки наголошував: Україна буцімто цілком спроможна незабаром відновити ядерну зброю, від якої відмовилась у 1994-му. Тому “ми (Росія) не можемо на це не реагувати”.
Про ядерні погрози Путіна згадав і президент США Джозеф Байден під час свого виступу в Генасамблеї ООН заявивши, що "ядерні погрози на адресу Європи і безрозсудна зневага до обов'язків режиму нерозповсюдження ядерної зброї — це надзвичайно суттєве порушення Статуту ООН". НАТО має дати РФ зрозуміти, що використання ядерної зброї викличе зустрічну відповідь, заявив міністр закордонних справ Литви Габріель Ландсбергіс.
Ідея ядерного стримування була основоположною для безпекового ландшафту світу за часів Холодної війни. Це — про те, що одна ядерна держава не посміє напасти на іншу через загрозу ядерного удару. Загалом цей принцип актуальний і нині: страх перед нищівними наслідками ядерної війни усе ще стримує ймовірні повномасштабні конфлікти — але не запобігає їм повністю.
За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), у 2021-му у РФ було загалом 6255 боєголовок, у США — 5500. Військова доктрина РФ каже, що застосування тактичної ядерної зброї прийняте, якщо існування Російської Федерації — під загрозою.
Читайте також
Шольц каже, що ризик застосування Росією ядерної зброї зменшився
