"Радіо врятувало нам життя". Як приймачі допомагали людям під час окупації

"Радіо врятувало нам життя". Як приймачі допомагали людям під час окупації

"Радіо врятувало нам життя". Як приймачі допомагали людям під час окупації
Ведуча Українського радіо Людмила Тягнирядно. Фото: Суспільне

42% українців користуються радіоприймачами. Це дані опитуванняДослідження було проведено 23-24 жовтня 2022 року компанією Gradus Research на замовлення Суспільного і за підтримки BBC Media Action. За допомогою мобільного додатку GRADUS було опитано 1000 респондентів віком 18-60 років по всій Україні, окрім окупованих територій та зон активних бойових дій. Вибірка відображає структуру населення України віком 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та освітою. Похибка дослідження складає 3,1% з довірчим інтервалом 95%., яке провело Суспільне. Ще 16% планують купити пристрій найближчим часом. Працівники столичного радіоринку кажуть, що попит на приймачі виріс після того, як Росія почала обстрілювати енергетичну інфраструктуру країни. Про важливість радіо під час війни, про те, як приймачі допомагають українцям та як налаштувати хвилю Українського Радіо — у матеріалі Суспільного.

"Нам казали, що України вже немає"

Надія Павлова з синами нині проживає у Дніпрі. Її чоловік — військовий капелан. До вторгнення Росії сім’я жила у Маріуполі. У березні евакуювалися, але до того, розповідає, пережили пекло.

"До нашого будинку приїхали українські військові. Забрали нас і повезли до сховища. Дали трохи круп і води. Усі люди там їли по ложці крупи в день і запивали одним ковточком води. Ми не знали, що з Україною, військові теж не знали. Згодом вони перестали приходити. Відтак ні пити, ні їсти більше не було чого".

Потім в укритті сталася пожежа і людям довелося шукати інше місце. Вони почали ходити від однієї будівлі до іншої — не у всіх укриттях були місця. "Одного разу було 59 прильотів за ніч. Ми спали на підлозі — на папері, а накривалися рюкзаками, бо під час вибухів падали речі. У сина від холоду почалися проблеми. Він досі не може ставати на ноги", — розповідає Надія.

"Радіо врятувало нам життя". Як приймачі допомагали людям під час окупації
Двоє синів Надії Павлової (позаду) з друзями в укритті в Маріуполі. Фото: Надія Павлова

Жінка пригадує, як згодом прийшли росіяни й наказали йти в інше укриття. Знову довелося переміщатися. В одному зі сховищ вона знайшла радіо. Батарейки вдалося купити за останні гроші. Пристрій виявився робочим, однак слухали його по одному — під ковдрою. Не всі мешканці укриття мали проукраїнську позицію, каже Надія, тож це могло викликати проблеми.

"І так ми нарешті дізналися, що про нас пам'ятають. Бо росіяни нам казали, що ми не потрібні. Я пам'ятаю, як ми з дітьми раділи, що Україна ще є! Ми кілька днів слухали цю хвилю, яка рипіла — Українське радіо. Почули, як Верещук розповідає про зелений коридор. Схопили рюкзаки й швидко бігли кілька годин. Однак встигли", — пригадує жінка.

Сім’я евакуювалася спершу через окуповану територію, де довелося пройти фільтрацію, а за кілька днів потрапила до вільної України. Про це жінка не дуже охоче розповідає, каже тільки, що приймач врятував їм життя. Його залишили іншим сім'ям.

Читайте також: "Звук літака. Лунає свист. Чоловік поряд закриває мене собою" — історії свідків бомбардування маріупольського Драмтеатру

"Наш радіоприймач — це вже меморіальна річ"

Український композитор Ігор Поклад з дружиною Світланою потрапив під окупацію, коли росіяни зайшли до Київської області. Разом із сусідами та родичами сім'я ховалася в підвалі будинку — загалом 11 людей. Іноді вибігали на вулицю, аби ввімкнути генератор електроенергії. Однак зв'язку все одно не було.

"Я згадала, що є маленький пристрій, який чоловік купив ще в середині 1970-х. Як же важко було його шукати в темряві! Але знайшли. А потім ще батарейки. І отак всі 11 людей сідали навколо малесенького радіо і слухали", — пригадує Світлана Поклад.

"Радіо врятувало нам життя". Як приймачі допомагали людям під час окупації
Підвал будинку, в якому ховалися композитор Ігор Поклад з дружиною Світланою під час боїв на Київщині. Фото: Світлана Поклад

Іноді натрапляли на музичну хвилю. Тоді, каже жінка, виникав дисонанс між мелодіями з пристрою та гуркотом зовні. А бувало, розповідає, навіть ловили перемовини російськими військовими по раціях. Найчастіше ж слухали "Єдині Новини".

"Погано було чути. Та якось ми все ж розібрали, що почалися переговори на кордоні з Білоруссю, то ми всю ніч до вушка прикладали це радіо, боялися щось пропустити. Думали, невже та й щось буде, але потім зрозуміли, що це переговори не на один день чи тиждень", — говорить Світлана.

У середині березня родина евакуювалася до столиці. Приймач взяли з собою. Світлана каже, що тепер для них це меморіальна річ.

Читайте також: "Орк побачив консерви для собак. Каже: "Це ми собі візьмемо" — волонтер, що врятував понад 200 людей на Київщині

Працівники радіо свою роботу зараз вважають ще відповідальнішою

Ми розпитали радіоведучих Українського радіо, як змінилася їхня робота під час війни. Зокрема Людмила Тягнирядно розповіла, що зараз часто звертаються слухачі та діляться історіями про те, як їм допомогло радіо.

"Коли ти все це чуєш, розумієш, що кожен день на роботі — це велика відповідальність. Бо від нашого слова залежить життя людини. Хтось дізнається, що Україна бореться, і сам буде боротися. Хтось дізнається про евакуацію і виїде. Хтось почує, які дороги зараз прострілюються, які ні — і таким чином збереже своє життя", — говорить ведуча.

З нею погоджується й Роман Коляда: "Я люблю телебачення, але якщо щось станеться, перші, хто про це скажемо, — ми. Бо ми завжди біля мікрофонів. Крім того, в той час, як на окупованих територіях не працює інтернет, немає українського телебачення, там усе одно можна зловити хвилю Українського радіо. Тому це все тримає в тонусі. Бо не можеш бути незібраним і безвідповідальним".

"Радіо врятувало нам життя". Як приймачі допомагали людям під час окупації
Фото: ведучий Українського радіо Роман Коляда

За словами очільника Українського Радіо Дмитра Хоркіна, найбільше відгуків за час повномасштабного вторгнення радіо отримало саме від мешканців Маріуполя.

"Тільки наш сигнал добивав у Маріуполь. Ми говорили про евакуацію. Люди чули про те, де місця збору та шляхи евакуації. Також у разі необхідності відповідні служби уточнювали інформацію, бо ж вона могла змінюватися. І от ці врятовані люди дякували потім. Бувало, й таке казали, що от ми, навіть повернувшись назад, після обстрілів, знали, як наздогнати колону й евакуюватися. Це надзвичайно приємно чути. Бо заради цього ми і є", — каже Хоркін.

Українське Радіо на приймачі можна знайти серед середніх частот (позначається AM) на частоті 873 кГц і 1278 кГц. А також на FM-частотах — від 80 до 180 МГц.

Дмитро Хоркін радить ловити сигнал увечері, оскільки саме тоді більше покриття і сигнал стає кращим.

Читайте також

Пекло в Ягідному: російський воєнний злочин, не помічений Amnesty International

Як підготуватися до опалювального сезону і де буде легше зимувати

"Країна щасливих людей". Історії з центру для переселенців у Миколаєві

Війна та інфраструктура: концепція екоміст для відбудови країни

На початок