Автори Deep State — про карту боїв, проблеми з Google та роботу з військовими

Автори Deep State — про карту боїв, проблеми з Google та роботу з військовими

Автори Deep State — про карту боїв, проблеми з Google та роботу з військовими
. Автори мапи Deep State Роман Погорілий (праворуч) та Руслан Микула, фото: Ігор Якубчик / Суспільне

Проєкт Deep State почався як телеграм-канал під час карантину у 2020 році. Пізніше висвітлював протести руху BLM у США, війну у Сирії та Нагірному Карабаху, захоплення талібами Афганістану. 24 лютого команда запустила інтерактивну мапу бойових дій російсько-української війни. Карта має україномовну та англомовну версії й показує окуповані та звільнені території України. Також містить інформацію про пожежі, артилерійське озброєння, відстежує розташування російських військ.

Щодоби в середньому, кажуть розробники, мапу відвідує майже 3 мільйони користувачів. На неї посилаються українські та західні ЗМІ, радник Офісу Президента Олексій Арестович та міністр оборони України Олексій Резніков. Хто такі Deep State, як перевіряють інформацію і з чого вони починали — Суспільне розпитало авторів мапи Романа Погорілого та Руслана Микули.

Як з’явилася мапа бойових дій?

Руслан Микула: Це рішення було прийнято 24-го числа. Коли була війна в Афганістані, у нас була візуальна мапа — ми показували як рухається фронт і демонстрували, що рано чи пізно режим талібів захопить Афганістан. І тут прийшла думка: а чому б не показати те саме в Україні? Подумали, що це буде корисно і військовим, і цивільним.

Я в цей час перебував в Києві — прильоти недалеко, бої навіть були. Все спочатку робилося на "гуглівській" карті. Там є сервіс, який дає можливості публікувати свою карту. Але у березні Google нас заблокував.

Чому?

Руслан Микула: В підтримці нам натякнули, що Google не хоче брати відповідальність за розміщення подібної інформації й він "зносить" карту. Ми декілька разів пробували її відновити, але нам її "зносили". Згодом в команду прийшов програміст, він створив сайт. І первинна версія мапи була перенесена туди.

Частина інформації була втрачена?

Руслан Микула: У нас є все з 3-го чи 4-го квітня. До цього ці правки, які ми вносили, на жаль, загублені.

Автори Deep State — про карту боїв, проблеми з Google та роботу з військовими
Автори мапи Deep State Роман Погорілий (праворуч) та Руслан Микула, фото: Ігор Якубчик / Суспільне

Як часто оновлюється карта?

Роман Погорілий: Кожного дня. Навіть по 2, по 3 рази. Звільнили населений пункт — ми все підтвердимо, перевіримо. Якщо інформація оброблена і готова, ми її заливаємо на мапу.

Як ви дізнаєтеся про зміни на фронті?

Роман Погорілий: Різні джерела. В першу чергу це відеоматеріали та фото з соціальних мереж, які публікують різні сторони. Іноді виходять на зв’язок люди з населених пунктів. Підтверджують або надають детальну інформацію. Також з нами зв’язуються військові, які можуть підтвердити, поділитись певною безпечною інформацією. І є інші джерела, про які ми не можемо говорити.

Часом на своїх сторінках у соцмережах ви пишете, що певна інформація не публікується через прохання Генштабу. Як відбувається ця комунікація: вам телефонують з генерального штабу і просять не публікувати?

Руслан Микула: Військові різних рівнів просять. Тобто не сам Генштаб телефонує і просить: "Будь ласка, не постіть", а в основному це військові на місцях. Вони, наприклад, кажуть: "Можете цю зону не позначати або позначити червоним?" Так у нас було з ізюмським лісом. Потім інші бійці нам писали: "Ми тут в червоному сидимо, перемалюйте". А я кажу: "Ваші колеги по флангу попросили, щоб було червоним. Ми знаємо, яка ситуація". Нас просять — ми виконуємо. Тому що безпека передусім. Тому що може таке бути, що наші взяли село і росіяни про це не знають.

Читайте також: Командувач Об’єднаних сил ЗСУ — про масовані ракетні удари росіян, Керченський міст та бої за Херсон

Наскільки мапа точна?

Роман Погорілий: По оперативним даним, звичайно, що неточна. Тому що оперативні дані не можна публікувати. Про те, що точно можна говорити, навіть, по сірій зоні, яка позначає що йдуть бої або є невизначеність — вона найточніша. Ми якось вдало вибрали оцю золоту середину — не поспішати наперед говорити зайвого і не сильно відставати. Нас хвалять військові. Їм це цікаво, їм навіть певною мірою це допомагає. Вони дивляться результати колег на інших ділянках фронту і кажуть: "Слухайте, у вас дійсно класно все виходить". Думаю, міністр оборони не користувався б нашою мапою, якби вона була неточна.

Як ви перевіряєте інформацію?

Руслан Микула: Місцеві часто надають інформацію, але не можуть її підтвердити. Для того, щоб верифікувати конкретне село, ми потребуємо декілька підтверджень. Найкращі ті дані, які є візуальними. Але іноді є питання і щодо хронології. Нещодавно було — село біля Лиману і там прапор на фоні голого дерева. І більше нічого не видно. Виникає питання, а чи не знято це раніше, до 2022-го року?

Автори Deep State — про карту боїв, проблеми з Google та роботу з військовими
Карта Deep State станом на 18 жовтня 2022 року, фото: Суспільне

Роман Погорілий: В першу чергу нам потрібно перевірити інформацію, чи дійсно це той населений пункт, чи дійсно просування військ відповідає логіці. Це важка і клопітка робота. Не всі ідеальні й можна помилитися, але ми намагаємося перевіряти все дуже ретельно.

Руслан Микула: Нам також дуже допоміг ТікТок. Тому що росіяни там розміщували відео, як техніка їде по залізниці. В кожного вагона чи платформи є номер. І ми за оцими номерами моніторили що, звідки й куди їде.

Чи використовуєте для роботи спеціальні програми?

Роман Погорілий: Так. Це якісь інструменти, додатки або сайти, де потрібна підписка. Також користуємось безплатними супутниковими знімками, фотостоками українських міст і сіл.

Офіційними джерелами росіян послуговуєтесь?

Роман Погорілий: Ми не беремо їх за джерела — росіяни люблять перетворювати інформацію в пропаганду. Десь вони перебільшують, десь брешуть, десь перекручують. Якесь візуальне підтвердження можна взяти, але щоб послатися на нього і сказати, що це джерело, бо росіяни так сказали, ми не можемо. У нас були мільйони випадків, коли їхні дані не підтверджувалися.

Вони можуть показувати один населений пункт і видавати його за інший. Можуть по кілька разів показувати одне й те саме і розказувати, що ось ми щодня просуваємось по-новому і по-новому. Таке нещодавно було в Пісках (село в Донецькій області, яке було розташоване біля лінії розмежування до 24 лютого, нині окуповане — ред.). Там вони реально два тижні знімали одне й те саме місце, розказуючи, що взяли всі Піски.

Що означає сіра зона на вашій мапі?

Руслан Микула: Наше право на помилку. Це населені пункти, які в певний проміжок часу можуть перейти під наш, або під їхній контроль.

Роман Погорілий: Або якщо інформація не підтверджена, ми не можемо зрозуміти, що там відбувається і нам треба час опрацювати. Ми переводимо його відповідно в сіряк, уточнюємо і далі позначаємо реальний стан.

Читайте також: Лиман — український. Фоторепортаж зі звільненого міста на Донеччині

Як ви визначаєте яка територія була окупована, а яка ні?

Роман Погорілий: Ми визначили для себе, що окупація — це коли росіяни контролюють якусь дорогу чи населений пункт, закріплюються там чи певний час перебувають. Якщо вони там просто проїхали й побули пів дня, ми не позначаємо цю територію, як окуповану. Люди звичайно пишуть, що в нас була окупація, бо вони проїжджали. Але ми їм кажемо, що вони просто проїхали, не залишалися.

Саме тому звільнені регіони так фрагментовано зафарбовані зеленим на мапі?

Роман Погорілий: Так-так. Звільненими ми вважаємо не просто там де проїхали росіяни, а де була їхня логістика, вогневий контроль або оперативний.

Наскільки у вас велика команда?

Роман Погорілий: У нас різні проєкти й залучені різні люди. Це і перевірка новинної інформації, й адмінка, тобто люди які безпосередньо займаються публікаціями. YouTube-канал, Twitter. За кількістю це, мабуть, більше сотні людей. Тільки на верифікації у нас 60 людей. Хтось наносить на мапу, хтось шукає геолокацію. Сьогодні є одні люди, які можуть працювати. Завтра вони скажуть, що не справляються — з’являються інші волонтери. Якщо йдеться про якісь конкретні серйозні речі, наприклад, позначки, то у нас з цим працює команда з 10 людей. Ну і є люди, які приймають рішення. Їх ще менше. І на найвищому рівні — ми з Русланом, які все затверджуємо.

Команди працюють в офісі чи дистанційно? Якесь спеціальне обладнання потрібно для того, щоб змінювати карту?

Руслан Микула: Всі працюють з дому. І якогось спеціального обладнання не потрібно. Комунікація ведеться в Telegram. У нас, звісно, є ідея створити спеціальний інструмент, який полегшуватиме роботу групі й допомагатиме верифікувати ту чи іншу інформацію на основі радянських топографічних карт, якісних супутникових знімків.

Як конкретно працює команда, що ви робите?

Роман Погорілий: Графіка немає — це ж волонтери. Люди самовільно підключаються, хтось може зранку, хтось в обід, хтось ввечері. Звичайно, адміни, ми з Русланом, маємо працювати 24/7. Якщо є якісь просування на фронті, можемо не спати всю ніч, слідкувати. Коли вже не маєш сил, хтось підхоплює. Але реально робота відбувається 24/7.

Автори Deep State — про карту бойових дій, проблеми з Google та роботу з військовими
Автори мапи Deep State Роман Погорілий (праворуч) та Руслан Микула, фото: Ігор Якубчик / Суспільне

Якщо хтось захоче доєднатися до вашої команди, місця є?

Роман Погорілий: Для охочих завжди є можливості, тільки потрібно довести чи людина може бути корисною, чи їй це цікаво. Багато хочуть в команду. Це круто, ми популярні. Але коли доходить до діла, то: в мене навчання, робота, сімейні обставини. Ми нікого не змушуємо. Якщо ти корисний — звичайно, будь ласка. Завжди раді.

Скільки відвідувачів має ваша карта?

Руслан Микула: У нас на піку, коли був Лиман та Ізюм, було 120 тисяч нових користувачів за 30 хв. А за добу найбільше у нас було 7,9 мільйона. Ну а за весь час у нас понад 200 мільйонів.

Deep State — найпопулярніша мапа в Україні й одна з найпопулярніших у світі серед мап, які слідкують за Україною.

Мапу намагалися хакнути?

Руслан Микула: На початку квітня у нас були атаки з України. Ми не знаємо хто це робив. І в серпні була дуже велика атака. Вона ніяк не позначилась. Ще були атаки з РФ, Ірану, Бразилії, Китаю, Кореї. Це ідеологічні сателіти Росії.

Роман Погорілий: Але з усіма атаками ми справлялися.

До якого моменту буде оновлюватися й існувати карта? Роман Погорілий: Мабуть, до кінця війни. Головне, щоб у нас був мир над головою, це все закінчилося і ми перемогли. Руслан Микула: Плюс, це наша історія. Коли остання батальйонно-тактична група буде скинута в Керченську протоку, то в книжках з історії має бути якась карта, яка покаже територію, що була відвойована. Тому що за кожне село, за кожне місто пролилося багато крові, горіла техніка. І це все потрібно пам’ятати й розуміти масштаби всього цього.

Роман Погорілий: Я сподіваюся, що колись відкриємо підручник, побачимо цитати росіян: "Мы дойдём до Киева за 3 дня", побачимо нашу карту і як вони туди дійшли, де вони зупинилися і звідки ми їх вибили.

Які оновлення в майбутньому можуть з’явитися у мапи Deep State?

Руслан Микула: У нас іде підготовка симуляції ядерного вибуху. Щоб візуалізувати загрозу і плюс — хочемо додати рекомендації МОЗ про те, що варто робити. Також у нас ще дещо планується, але ми поки не можемо озвучити. Це пов’язано з ворожими даними.

Інтерфейс карти буде змінюватися?

Руслан Микула: Так. Працюємо над оновленням, саме візуальним. Багато роботи, але стараємося найближчим часом все оновити. Плюс з’являться додатки на Andriod та IOS.

Читайте також

"Вони не були готові" — Юсов про контрнаступ на Харківщині, рух опору та настрої колаборантів

Рука з жовто-блакитним браслетом: історія загиблого під Ізюмом військового

"Росія знищила Донбас. Ми будемо про нього згадувати лише з книжок та сюжетів" — Денис Казанський про геноцид регіону

"Росія вдалася до кожного зі шляхів геноциду" — Тімоті Снайдер про російський фашизм, майбутнє України та Зеленського

На початок