IRIS-T для ЗСУ. Що відомо про німецький комплекс ППО

IRIS-T для ЗСУ. Що відомо про німецький комплекс ППО

IRIS-T для ЗСУ. Що відомо про німецький комплекс ППО
. Пускова наземна установка IRIS-T SL для ракет середньої дальності. Фото: офіційний сайт компанії Diehl

Україна може стати першою країною, яка на полі бою використовуватиме одну з останніх німецьких розробок — ППО IRIS-T SLM. Ракетні системи розробляли для німецької армії. Також вони є на озброєнні Швеції та Норвегії. До кінця року, обіцяє уряд Німеччини, Україна отримає два таких комплекси. Суспільне розповідає, що про них відомо.

Як створювали IRIS-T

IRIS-T — це європейський проєкт, у якому з 1996 року Німеччина брала участь разом з Грецією, Італією, Норвегією, Швецією, Іспанією та Канадою, яка, щоправда, потім вийшла з проєкту. Основний виробник та продавець цих систем — німецька військова компанія Diehl.

Розробка почалась з ракет класу "повітря-повітря", які мали запускати з літаків. З 2005 року вже йшлося про масове виробництво ракет. На озброєння їх взяли військово-повітряні сили десятка країн. "Керовані ракети IRIS-T несуть винищувачі, наприклад, Eurofigher, F-16, EF-18, Tornado, Saab Gripen. Вони можуть захистити від літаків, вертольотів та інших ракет", — так презентує ракети сайт компанії Diehl.

IRIS-T SLM для ЗСУ. Що відомо про цей німецький комплекс ППО
Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн, голова комітету Бундестагу з оборони, відвідує стенд компанії Diehl з системою протиповітряної оборони IRIS-T SLM, 23 червня 2022, (Photo by Wolfgang Kumm/picture alliance via Getty Images)

Ще під час роботи над комплексом "повітря-повітря" німці на замовлення Бундесверу почали розробляти наземні пускові станції малої (до 12 кілометрів) та середньої (до 40 км) дальності — IRIS-T SLS та IRIS-T SLM відповідно. Їх презентували у 2014 році. Перші вогневі установки IRIS-T SLS отримала Швеція в 2019 році. Другою країною стала Норвегія.

Зараз в Diehl працюють над модифікацією ППО великої дальності. Тільки цього року компанія демонструвала цю систему на п’яти міжнародних виставках, зокрема, нещодавно в Польщі.

Читайте також: Захист президентів США. Що таке NASAMS

Наземний комплекс IRIS-T: ракети, радари та можливості

Зенітна система IRIS-T може збивати літаки, броньовані гелікоптери, крилаті ракети, безпілотники. Для запуску з землі використовується модифікація ракети IRIS-T SL (маркування Surface Launched). Ці зенітні ракети мають керований вектор тяги, який покращює маневреність, та інфрачервону головку самонаведення — тобто систему наведення на тепло, що випромінює ціль. Система "пам’яті" розрізняє теплові пастки та справжні цілі. Від такої ракети складно ухилитись.

Характеристики ППО IRIS-T SLM:

  • дальність — 40 км;
  • висота запуску ракети — до 20 км;
  • 8 ракет у пусковій установці;
  • сумісність з іншими ППО країн НАТО;
  • вертикальний запуск ракет;
  • кут огляду радару — 360°.

Стандартна батарея IRIS-T складається з:

  • машини керування;
  • одного радара;
  • 3 пускових установок (кожна на вісім ракет).

Пускові установки можна перевозити на гусеничних платформах чи вантажівках і не тільки на тих, що надає виробник. Також система може отримувати дані не тільки з радарів, що входять до комплектації, а й з інших радіолокаційних систем.

Який радар буде в комплектації IRIS-T для України, поки невідомо. Загалом на сайті компанії йдеться про те, що на системі середньої дальності стоять мобільний радар, що працює в прихованому режимі (без випромінювання), та активний радар TRML-4D. Вони дозволяють системі відстежувати цілі на відстані до 250 км.

IRIS-T ППО Німеччина
Зліва IRIS-T SLS — установка малої дальності, в центрі — IRIS-T SLM середньої дальності, поряд — машина керування та радар. Фото: офіційний сайт компанії Diehl

Інший радар, що згадує виробник, — це Giraffe 4A від норвезької компанії Saab, має модулі на основі нітриду галію. Цей матеріал почали використовувати при виробництві радіолокаційних систем лише в останні роки. Він дозволив зменшити розміри деталей, але зберегти потужність сигналу. Норвезький радар за секунду передає інформацію про цілі й має кут охоплення 360 градусів. Він помічає повільні, невеликі та низькі цілі, а також бачить всі швидкі цілі, а саме: винищувачі та надзвукові ракети. У 2020 році американський виробник Raytheon тестував цю інновацію для ППО Patriot для протидії гіперзвуковим ракетам.

Читайте також: "Шахіди" з маркуванням "Герань-2". Що відомо про іранські дрони, які з'явилися на озброєнні Росії

Скільки IRIS-T отримає Україна

Загалом пакет, про який оголосили німці 28 вересня, передбачає не менше трьох таких систем. Остання обіцянка від міністерки оборони Німеччини Крістін Ламбрехт: першу систему ППО Україна отримає найближчим часом. Крім того, протягом двох місяців поставку ППО обіцяє й Пентагон. Це будуть два норвезькі комплекси NASAMS.

Ці одиничні комплекси зможуть захистити від російських ракет певні напрямки або конкретні об’єкти, пояснював генерал-лейтенант у відставці, колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ Ігор Романенко: "Одиничні поставки зенітно-ракетних комплексів стратегічно питання не вирішують. Усе прикрити неможливо. Тож комплекси будуть зосереджувати на головних напрямках у поточний момент часу. Це принципи організації воєнних дій".

Зараз ЗСУ радянськими "Буками" протистоять створеним після 2000 року російським ракетам (наприклад, "Калібрам"), тому будь-яка сучасна система ППО покращить можливості захисту українського неба, казав речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. Тож українська влада не обмежується тільки американсько-норвезьким комплексом NASAMS або німецьким IRIS-T і веде перемовини з іншими країнами.

Читайте також

Війна у космосі. Які технології використовує Росія і чим їй відповідає Україна

ICEYE. Чи допоможе Україні фінський супутник, який придбав Притула

"Пропонували купити все — гелікоптери, "Гради", РПГ" — юристка фонду "Повернись живим"

"Учасники" операції "Буря в пустелі". Що таке ракети ATACMS і яка зброя ними стріляє

На початок