Перейти до основного змісту
До Палати представників передали законопроєкт Ліндсі Грема про санкції проти РФ

До Палати представників передали законопроєкт Ліндсі Грема про санкції проти РФ

Палата представників США
Палата представників США. AP

У США конгресмен Браян Фіцпатрік, співголови Українського кокусу Конгресу Джо Вілсон та Марсі Каптур, а також багаторічний лідер Конгресу у питаннях підтримки України й протидії російській агресії Майк Квіглі представили перед Палатою представників закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року.

Про це йдеться у пресрелізі Фіцпатріка.

Закон Грема — це комплексний пакет санкцій, покликаний завдати удару по фінансовій складовій, яка забезпечує продовження війни Росії проти України, притягнути до відповідальності уряди та установи, що сприяють агресію, а також посилити важелі впливу, необхідні для досягнення справедливого і тривалого миру.

Окрім Фіцпатріка, законопроєкт має 18 співавторів.

«Сенатор Грем вірив, як і я, що американська сила залишається найнадійнішим гарантом миру. Саме це переконання визначало нашу спільну роботу над цим законопроєктом. Воєнна машина Путіна працює завдяки нафті, грошам і готовності інших заплющувати на це очі — і Закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року спрямований проти всіх трьох чинників. Він ізолює російські банки, перекриває мережі, що фінансують агресію, і змушує кожен уряд та компанію, які сприяють цій війні, зробити вибір. Підвищуючи ціну війни Путіна та зменшуючи його здатність її продовжувати, цей законопроєкт наближає нас до справедливого і тривалого миру — миру, умови якого визначатиме Україна, а не нав'язуватиме Москва», — заявив він.

Законопроєкт встановлює широкі рамки санкцій, спрямованих проти основних джерел політичної, фінансової та комерційної підтримки, які забезпечують продовження війни Росії:

  1. Удар по політичній та економічній структурі Росії, зокрема санкції проти високопоставлених російських чиновників, олігархів, структур, що підтримують російський оборонно-промисловий комплекс, а також іноземних суб'єктів, які матеріально допомагають Москві у військових операціях;
  2. Удар по фінансовій системі Росії, зокрема санкції проти великих російських фінансових установ та окремих іноземних фінансових установ, які здійснюють значні операції із санкційними російськими банками;
  3. Порушення роботи російського «тіньового флоту» та мереж обходу санкцій шляхом застосування санкцій до суден, які використовуються для транспортування російської нафти та інших санкційних товарів, а також до власників, операторів, страховиків, портів та інших суб'єктів, які свідомо сприяють цим операціям;
  4. Обмеження доступу Росії до капіталу та енергетичних інвестицій;
  5. Посилення тиску на енергетичні доходи Росії шляхом запровадження мит у розмірі до 500% на товари, імпортовані з Росії, та цільових мит у розмірі до 100% на товари з країн, які належать до найбільших покупців російської сирої нафти або природного газу або є основними сприячами обходу санкцій проти російської нафти;
  6. Збереження ключових санкційних повноважень щодо Ірану** шляхом продовження дії Закону про санкції проти Ірану 1996 року до 2031 року.

Важливо, що законопроєкт також встановлює чіткі умови для скасування санкцій, пов'язаних із Росією. Відповідно до законопроєкту, президент може скасувати ці санкції лише після того, як засвідчить перед Конгресом, що Росія підписала мирну угоду, прийняту вільним і незалежним урядом України, та припинила військові дії і діяльність, спрямовану на повалення, демонтаж або підрив українського уряду.

Що відомо про закон Грема

Законопроєкт розробили республіканець Ліндсі Грем та демократ Річард Блюменталь, однак усього він має 119 співавторів з-поміж конгресменів — як демократів, так і республіканців, — які підтримують Україну.

Законопроєкт був переглянутий двічі — спершу, ще до смерті Грема 11 липня, сенатори за погодженням із Білим домом пом'якшили деякі його положення. Перша редакція передбачала можливість запровадження мит щодо понад 60 країн, а тепер документ зосереджується лише на п'яти основних імпортерах нафти та п'яти імпортерах природного газу. Також в оригінальній версії йшлося про 500% тарифи щодо країн імпортерів російської нафти та газу, а у погодженій президентом США версії йдеться про тарифну ставку від 0 до 100% і остаточне рішення щодо визначення конкретних тарифних ставок щодо кожної окремої країни буде ухвалене торговим представником США.

Вже після смерті Грема, Трамп, посилаючись на бажання покійного сенатора, попросив додати до документа і санкції проти Ірану та «військового крила» Хезболли.

Топ дня
Вибір редакції
На початок