Марина В'язовська — про медаль Філдса та реакцію науковців на війну в Україні

Марина В'язовська — про медаль Філдса та реакцію науковців на війну в Україні

Ексклюзивно
Марина В'язовська — про медаль Філдса та реакцію науковців на війну в Україні
Українка Марина В'язовська під час Міжнародного конгресу математиків 2022 у Гельсінкі, Фінляндія, 5 липня 2022 року. Четверо математиків, у тому числі В'язовська, отримали престижну нагороду — медаль Філдса. Фото: Vesa Moilanen/Lehtikuva/AFP via Getty Images

Українка Марина В'язовська — друга в історії жінка, яка отримала медаль Філдса, найпрестижнішу відзнаку у математиці для молодих науковців. В'язовську нагородили за розв'язання геометричної задачі про пакування сфер, над якою вона працювала впродовж кількох років. Суспільне поговорило з математикинею про гендерний баланс у науці, про війну в Україні та про ставлення європейської наукової спільноти до російських науковців.

Як ви дізналися про нагороду?

Я була щаслива, тому що видається дуже мала кількість цих нагород — отримують максимум чотири людини кожні чотири роки. Не скажу, що це була несподіванка, я сподівалася, що так станеться, але коли дізналася, що саме мені присудили цю премію, була дуже щаслива.

"Наука це м'яка сила, тому науковці можуть підтримувати Україну суто символічно".

Ви всього друга жінка в історії, яка її виграла. Як збільшити кількість науковиць, які отримують відзнаки?

Збільшити кількість жінок загалом у науці, відтак і кількість жінок, які отримують нагороди, зросте.

"Я знаю колег, які загинули, які поклали книги на поличку і пішли воювати".

Яке співвідношення жінок та чоловіків у вашій сфері?

Тут важко назвати статистику. Я працюю у Швейцарському федеральному технологічному інституті Лозанни. У нас на факультеті десь 25 професорів, серед них шість жінок. Для математичного інституту це досить високе число і ми цим пишаємося. Цифра може відрізнятися залежно від університету, але думаю, що ситуація в математиці не найскладніша. Є галузі, де жінок ще менше.

Розкажіть детальніше про працю, за яку ви отримали нагороду.

Я її отримала за розв'язання задачі про найщільніше пакування сфер у 8-вимірному просторі. У нас є сфери однакового розміру і ми намагаємося з них створити якусь найщільнішу конфігурацію. Не так просто пояснити, бо моя роботане в трьохвимірному просторі, а у 8-вимірному.

Що це означає?

Щоб визначити точку у восьмивимірному просторі, потрібно задати 8 її координат, тобто 8 дійсних чисел, які дають нам координати цієї точки. Це і є восьмивимірний простір. З точки зору математики, ми не намагаємося ані ці координати уявити, ані придумати якесь фізичне пояснення. Це просто набори з восьми чисел.

Тобто ваша праця про те, як втиснусти більше інформації в обмежений простір, правильно?

У загальних рисах так. Це таке поетичне пояснення. А саме задача про пакування дає нам чисельне формулювання цього питання математичною мовою.

Марина В’язовська — про медаль Філдса та реакцію науковців на війну в Україні
Українка Марина В’язовська (праворуч) отримує премію Філдса з математики з рук президента Міжнародного математичного союзу Карлоса Кеніга під час церемонії нагородження на Міжнародному конгресі математиків у Гельсінкі, Фінляндія, 5 липня 2022 року. Фото: Vesa Moilanen/Lehtikuva/AFP via Getty

Уперше цю задачу про пакування куль ще у 1611 році запропонував Йоганн Кеплер, німецький математик і астроном. Скільки часу ви витратили на її розв’язання?

Я працювала кілька років. Задача лягла в основу мого наукового проєкту в Берлінській школі математики. Останні два роки це була моя основна задача, і, звичайно, коли я зрозуміла, що знайшла розв'язок, було приємне відчуття.

Ви знали, що зможете її розв'язати? Адже цього ніхто не зробив за 400 років.

Тут є трішки перебільшення, оскільки Кеплер нічого не казав про восьмивимірний простір. Задача Кеплера була про трьохвимірний простір, її розв’язав Томас Гейлз у 1998 році. Насправді я не знала, чи зможу її розв'язати. Інколи в науці доводиться ризикувати, без цього не вийде.

Який вона має результат у практичному вимірі?

Тут є така річ, яка може когось розчарувати, але застосувати це на практиці досить складно. Доведення це аргумент, який має переконати в тому, що якесь твердження правильне. Як це застосувати на практиці не дуже зрозуміло. Якщо трішки пожартувати, то практичний результат у тому, що ніхто не намагатиметься побудувати кращу восьмивимірну упаковку. Тож я зберегла багато часу тим, хто міг його на це витратити.

Читайте також: Без російського палива на українських АЕС. Як працюватимуть реактори
Марина В’язовська — про медаль Філдса та реакцію науковців на війну в Україні
В'язовська стала другою жінкою в історії, яка отримала медаль Філдса. Також престижну премію з математики цьогоріч отримали француз Уго Дюмініль-Копен, британець Джеймс Мейнард та американець Джун Хео (всі на фото). Гельсінкі, Фінляндія, 5 липня 2022 року. Фото: Vesa Moilanen/Lehtikuva/AFP via Getty

Наскільки наукова спільнота добре обізнана про війну в Україні?

У Європі всі про це знають, всі підтримують Україну. Є багато програм підтримки українських науковців, студентів. Думаю, всі шоковані — всі ці кадри зруйнованих університетів, наукових установ, небезпека, у якій опинились українські і атомні об‘єкти, і наукові, і вільної інфраструктури. Тому всі ставляться до цього дуже серйозно.

А як реагують?

Наука це м'яка сила, тому науковці можуть підтримувати Україну суто символічно. Це підтримка для студентів та науковців, які опинилися у важкій ситуації. Це спроба допомогти людям знайти нове місце для роботи й навчання. Звичайно, в науковому середовищі є розуміння того, що ми не маємо дискримінувати студентів та науковців з Росії. Переслідування конкретних людей у європейських країнах — це те, що неможливо. Адже, як ми знаємо, багато російських інститутів та університетів підтримали війну.

Під час вашого нагородження показали відео, в якому згадали про загиблу в Харкові 22-річну Юлію Здановську. Ви знали її?

На жаль, ні. У неї була велика мрія вчити дітей математиці. Тобто вона мала цікаві пропозиції поїхати за кордон, займатись дослідницькою роботою, але вирішила, що буде жити в Україні і присвятить себе саме роботі з дітьми. Вона мала би виховати нове покоління вчених, вчителів, лікарів, і, на жаль, ми це втратили.

Ваша сім'я з Києва. Як вона переживає війну?

Я намагалася їх переконати хоч на якийсь час приїхати до мене, але вони вирішили залишитися в Києві. Батьки мого чоловіка планують повертатись в Україну.

Читайте також: План відновлення України. Що презентували в Лугано

Як війна впливає на українську науку?

Я знаю колег, які загинули, які пяоклали книги на поличку і пішли воювати, колег, які стали волонтерами. І фінансування науки зараз не головний пріоритет, на жаль. Звісно, це негативно впливає на галузь. Водночас, думаю, що війна це прискорювач прогресу. Якщо подивитися історично, можна побачити закономірності між періодами війни та розвитком науки. Мені здається, що війна це час розвитку прикладної науки, тому що виникає багато практичних питань і вони часто потребують технологічного розв’язку. Тому я сподіваюся, що, незважаючи на складні і руйнівні наслідки, які війна матиме для української науки, все ж таки українське суспільство не проґавить цей час для модернізації. Я думаю, ми дізнаємося багато нових імен, які під час війни придумають щось надзвичайно цікаве. Сподіваюсь, скоро настане період відбудови України і тоді суспільство не забуде про науку.

Марина В’язовська — про медаль Філдса та реакцію науковців на війну в Україні
Марина В’язовська тримає свою нагороду, Гельсінкі, Фінляндія, 5 липня 2022 р. Медаль Філдса В’язовська отримала за вирішення завдань про пакування куль у багатовимірних просторах та подальший внесок у розв'язання проблеми інтерполяції в аналізі Фур'є. Фото: Vesa Moilanen/Lehtikuva/AFP via Getty

Під час нагородження ви сказали, що одного дня сподіваєтеся повернутись до Києва. Що ви плануєте зробити у першу чергу у столиці?

Мабуть, обійняти батьків. Я багато подорожувала, але Київ для мене — рідне місто, і я завжди відчуваю, що де би не жила — це тимчасове явище, а мій справжній дім — Київ.

Яке найулюбленіше місце в Києві хочете відвідати у першу чергу?

Це, звичайно, квартира, у якій я виросла. Святошин. Я розумію, що Київ великий, є більш видатні місця, але наш двір — це моє місце сили.

Над чим надалі плануєте працювати?

У сфері математики для мене мало що змінилося. Бо математика ж не знає, хто отримав премію. Є одні й ті самі питання, над якими я вже давно думаю. Буду продовжувати розв’язувати геометричні задачі, думати про питання в аналізі Фур'є, як побудувати функції зі спеціальними властивостями. Але з іншого боку, хотілося би вивчати щось нове, шукати ті галузі, в яких мої знання могли би бути корисними, застосованими.

Читайте також

"Ми можемо втратити 5 млн людей" — демографиня Елла Лібанова

Як вижити, коли живеш у історичних подіях: говоримо з історикинею Наталею Яковенко

Путін зіграв проти себе: НАТО ухвалило історичні рішення, що змінять безпекову ситуацію у Європі

"Ми хочемо побудувати найзручнішу державу у світі" — Михайло Федоров про технологічні досягнення України попри війну

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди