Як українці в шахи перемагали: історії світових чемпіонів

Як українці в шахи перемагали: історії світових чемпіонів

Як українці в шахи перемагали: історії світових чемпіонів

20 липня — Міжнародний день шахів. В Україні ця спортивна дисципліна оповита стереотипами: багато хто вважає її повільною нудною грою тільки для інтелектуалів. Насправді ж існує багато різновидів шахової гри (в тому числі "швидкі шахи", де партії тривають буквально кілька хвилин).

Щоб розвінчати деякі міфи та підкреслити недооціненість цього спорту, розповідаємо про українських світових чемпіонів з шахів. Попри відсутність розвиненої шахової культури (в нас досі немає організованої системи підтримки гуртків з боку держави), ці люди власною наполегливістю, кмітливістю та фантазією вибороли для України особливе місце у світі шахів.

Читайте також: "Як розважались та проводили час вдома в Україні 300 років тому"

Руслан Пономарьов. Наймолодший чемпіон у світі

Як українці в шахи перемагали: історії світових чемпіонів

На жаль, в Україні шахи досі сприймаються як "розумова гра літніх людей". Підсвідомість малює нам образи дідусів, які годинами грають одну партію, та відштовхує від зацікавленості молоде покоління. Так, за офіційним визначенням, шахи — спортивна гра, хоч вона і не потребує надто великих фізичних зусиль (тільки переставляти фігури й тиснути на кнопку годинника). Але, як і в інших видах спорту, шахи вимагають дисципліни, постійних тренувань, участі у змаганнях та можливості заробити відповідний статус всесвітнього чемпіона.

Історія та постать Руслана Пономарьова, наймолодшого чемпіона світу з шахів, саме через стереотипне сприйняття гри не така популярна і відома в наших широтах, як, скажімо, постаті Андрія Шевченка, братів Кличків чи Сергія Бубки. Але вона дійсно надихає — і може стати прикладом для молодих українців.

Руслан Пономарьов народився в Горлівці — невеликому місті в Донецькій області, де в "буремні 90-ті" майже не було варіантів дозвілля для молоді. Існував хіба що місцевий Палац дитячої та юнацької творчості, де в майже аварійних умовах проводились заняття "гуртків": різноманітні танці, рукоділля, журналістика і шахи. Приблизно так у сусідньому Краматорську і навчався Руслан. Діти, які у ранньому віці виявляють здібності до шахів, як це було у нашого героя, потребують чутливого педагога, що вміє бути і наполегливим, і м’яким одночасно та скеровувати маленького генія у правильному напрямку. Пономарьова виховував талановитий вчитель Олександр Шмиков — і вже в 1996 році 13-річний хлопчик, граючи на чемпіонаті у Словаччині, перемагав дорослих чоловіків і мав рейтинг FIDO 2550. В 1998 році Руслан Пономарьов став наймолодшим у світі гросмейстером світового рівня, а у 2002-му — наймолодшим чемпіоном світу та побив колишній рекорд Гаррі Каспарова.

Анна Ушеніна. Перша чемпіонка серед шахісток

Як українці в шахи перемагали: історії світових чемпіонів

Анна Ушеніна народилась у Харкові в 1985 році. Майбутню чемпіонку, коли їй було 7 років, навчила грати в шахи мати. Дівчинка ще змалечку демонструвала неабиякі аналітичні здібності, тому її віддали в дитячо-юнацьку спортивну школу олімпійського резерву в Харкові. Анні довелося пожертвувати спокійним дитинством, адже під наглядом тренерів вона почала швидко прогресувати — і треба було підтверджувати титули на змаганнях.

Вже у 1997-му вона стала чемпіонкою України серед дівчат молодше 12 років. Після цього два роки поспіль вигравала національну першість до 14 років. Перший успіх на дорослій арені прийшов до Анни 2005 року на чемпіонаті України, де вона стала золотою призеркою. До анналів шахової історії Ушеніна ввійшла як перша в історії чемпіонка світу з України (2012 рік), після чого стала 28-ю жінкою, яка здобула звання міжнародної гросмейстерки.

Читайте також: "Українська творчість часів коронавірусу: 10 найцікавіших прикладів"

От що вона казала під час конференції після світової перемоги у 2012 році: "Зараз Росія та Китай активно підтримують своїх шахістів, тому цей вид спорту переживає там розквіт. Україна має приділяти шахам більше уваги, і не лише спортивні організації, які нині дуже допомагають. Потрібно розвивати дитячі шахи, варто зробити шахи одним зі шкільних предметів". З Анною Ушеніною можна лише погодитись: розвиток шахового спорту має підтримуватись на більш серйозному державному рівні. Сьогодні шаховий гурток — це майже приватна ініціатива, з обмеженими можливостями для розвитку та залучення нових членів. Ця система потребує змін, бо (прихованих) шахових талантів саме серед молоді — безліч. І це ще одна можливість заявити про Україну на весь світ.

Марія Музичук. Шахова королева України

Як українці в шахи перемагали: історії світових чемпіонів

Остання "шахова королева" України, як її називають у ЗМІ, народилась у сім’ї двох Заслужених тренерів України із шахів. Тому щодо майбутнього покликання у Марії Музичук сумнівів не було. Батько і мати почали знайомити дочку із правилами гри, коли їй ледве виповнилось два роки. Як зізнається сама Марія, вона мало що розуміла в тому віці. Але, згідно із класичною теорією психоаналізу, найважливіший "матеріал" для розвитку людини закладається саме до 7 років.

Читайте також: "Як стати блогером, якщо тобі за 40. Покрокова інструкція"

До того ж у дитинстві Марія Музичук потерпала від розсіяності уваги: могла припускатися прикрих помилок під час виконання домашніх завдань, хоч і мала гострий розум. Тому шахова гра стала своєрідними "ліками проти неуважності". Вони подіяли, коли в 10 років дівчина почала серйозно тренуватись, перемогла на Чемпіонаті України серед дівчат молодше 10 років та переросла рівень хобі. Музичук навчалась у школі за індивідуальним графіком — і якомога більше часу намагалась приділяти шахам, в чому її дуже надихала старша сестра, яку "муштрували" не менше. Тож для звання чемпіонки світу, здобутого у 2015 році, Марії довелося добряче попрацювати.

Вона, до речі, вивела своєрідну формулу успіху. Щоб улюблена справа приносила не тільки задоволення від процесу, а й певні результати, треба приділяти їй по 5-6 годин на добу. Це потребує не лише ментальних зусиль, а й концентрації уваги — Марія вважає, що брак концентрації є однією з найбільших проблем сучасності. Особливо в епоху соціальних мереж, коли навіть пропрацювати годину, не відволікаючись ні на що — майже нереальне завдання. Варто брати приклад з Марії Музичук, яка натренувала концентрацію та контроль над своїми емоціями до такого рівня, що вже після 10 хвилин наодинці з собою повністю "відходить" від поразки, позбувається негативних відчуттів — і готова перемагати далі.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди