Державне агентство України з питань кіно видало наказ про реорганізацію "Довженко-Центру", що фактично означає ліквідацію Національного кіноархіву. Це найбільший і єдиний кіноархів України, який визнано на міжнародному рівні, де зберігається понад 10 000 найменувань, понад 24 000 архівних документів з історії українського кіно та понад 400 музейних експонатів. Усі фільми з колекції, всі експонати та майно мають бути передані Науковому центру кінематографії України.
Олександр Ткаченко зазначив, що "йдеться не про ліквідацію, а про реорганізацію… Ми проти ліквідації та нехтування кіноспадщиною." Що це означає? Яке майбутнє чекає на "Довженко-Центр"? Про це розповіла слухачам Радіо "Культура" виконувачка обов'язків генерального директора "Довженко-Центру" Олена Гончарук.
Чим займався "Довженко-Центр"
Між рядками наказу, який ми отримали, читається про позбавлення інституції повноваження і передачу цих повноважень державній установі Наукового центру кінематографії України. Ми є державним фондом фільмів, ми зберігаємо українську кінематографічну спадщину. Працюємо з 1994 року, коли було видано наказ Президента України про створення такого центру.
Оскільки це був початок відновлення Незалежності, то метою і призначенням було знайти, зібрати і консолідувати всі фільми і матеріали, не дати їм зникнути, розпочати їхній облік та дослідження. І Центр дійсно успішно цим займався 30 років. Ми стали науково-дослідною інституцією і діємо як кіноархівні музейні установи світу, за міжнародними стандартами.
Ми зберігаємо кіно, ми його оцифровуємо, реставруємо, поповнюємо постійно колекцію, нам передають також сучасні фільми. Ми їх досліджуємо і популяризуємо не лише в Україні, але й за кордоном. Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми багато працювали з міжнародною аудиторією, розповідаючи про ситуацію в Україні через кінематограф, чим дуже посилювали голос України на світовій арені.
Якщо відбудеться така передача основного фільмо-фондового активу до організації, яка ніколи цим не займалася, це несе загрозу знищення кінематографічної спадщини. А що буде відбуватися зі сценаріями, фото, синопсисами, плакатами, різноманітними документами?.. "Довженко-Центр" втратить свою можливість досліджувати.
Чому відбувається реорганізація
30 червня ми були передані до Держкіно. Але ця тенденція щодо реорганізації Центру була закладена раніше. Ми обговорювали з Міністерством культури потреби нашого існування і забезпечення законодавчою базою. Це стосується державного фонду фільмів і збереження фільмових матеріалів. Це базова запорука нашого існування, яка так і не була реалізована.
Упродовж 2 років відбувалося методичне урізання фінансування або його взагалі не затверджували: ми працюємо 2 роки без погодження фінансового плану, який є визначальним документом у діяльності будь-якої установи. Не було запропоновано шляхів розвитку і поліпшення умов діяльності інституції. Минулого року відбувся конкурс на посаду гендиректора, результати якого були підважені самим Міністерством культури, і контракт не було укладено.
Чи є план захисту "Довженко-Центру"
Ми зобов'язані виносити такі рішення на розголос суспільству. Як і будь-яка культурна установа, "Довженко-Центр" належить суспільству і діє в інтересах і на благо суспільства. Це є надбання народу. Іншої такої профільної установи у нас немає. У нас є архів кіно, фото- і фонодокументів у структурі Держархіву, Музей театрального та кіномистецтва, Музей Довженка. Але вони працюють на дещо інших засадах і не так комплексно.
Наші колекції рівнозначні колекціям Художнього музею або Музею історії України. Ми належимо суспільству. Тому вирішили зараз це рішення оприлюднити, бо саме суспільство має брати участь в таких питаннях, особливо коли є загроза суспільній спадщині, суспільній пам'яті, українській ідентичності.
Ми розраховуємо на залучення громадських організацій, які працюють у правовій сфері, у сфері охорони спадщини, в сфері економічної та антикорупційної діяльності. Сьогодні зранку було зареєстровано петицію щодо скасування реорганізації "Довженко-Центру".
Що відомо
- 18 березня 2021 року у Івана Козленка, який очолював Довженко-Центр з 2014 року, закінчилась каденція. Він повідомив, що не буде подаватися на посаду директора знову.
- 15 квітня конкурсна комісія обрала нову голову "Довженко-Центру". Найбільшу шість голосів отримала Олена Гончарук, яка до цього була керівницею освітніх програм Музею кіно при Довженко-Центрі.
- Пізніше Мінкульт звернувся до Окружного адміністративного суду Києва з проханням скасувати результати конкурсу на посаду керівника "Довженко-Центру", а також повторно заслухати одного з кандидатів на посаду – колишнього російського бізнесмена і громадянина Канади Олексія Душутіна.
- Голова конкурсної комісії Ірина Подоляк тоді зазначила, що лист міністра "доволі дивний". На її думку, немає правових підстав визнавати результати конкурсу недійсним.
- У своїх заявах Олена Гончарук та колектив "Довженко-Центру" неодноразово натякали на упереджене ставлення Мінкульту – зокрема у червні 2021 року два з чотирьох корпусів центру виставили на приватизацію, що призвело б до втрати основного джерела доходу. Колектив звинуватив міністерство у намірі довести інституцію до банкрутства.
- 5 серпня у Держкіно підписали наказ "Про реорганізацію державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" та передачу повноважень до державної установи "Науковий центр кінематографії України". Про це стало відомо 16 серпня.
Читайте нас у Facebook або Telegram
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
