Головний тренер збірної України з веслування Нагаєв – про повернення в збірну, роботу під час війни й конфлікт у команді

Головний тренер збірної України з веслування Нагаєв – про повернення в збірну, роботу під час війни й конфлікт у команді

Ексклюзивно
Головний тренер збірної України з веслування Нагаєв – про повернення в збірну, роботу під час війни й конфлікт у команді
Федерація каное України

Перше інтерв'ю нового тренера команди в ЗМІ після повернення до України.

Ігор Нагаєв – дворазовий срібний призер Олімпійських ігор-1988 і володар "бронзи" чемпіонату світу-1986 з веслування на байдарках. Із 2005 до 2012 року Нагаєв очолював збірну України з веслування на байдарках і каное, а наприкінці 2021-го український спеціаліст знову повернувся до команди після паузи в майже десять років.

Із початком повномасштабної війни в Україні національна команда під керівництвом Нагаєва виступила на двох етапах Кубка світу в Рачіце та Познані, а з 3 до 7-го серпня братиме участь у чемпіонаті світу в канадському Галліфаксі. Однак виїзд на змагання до Канади, так і робота Ігоря Нагаєва загалом супроводжувались публічною критикою низки членів збірної України.

Читайте також: Конфлікт в українському веслуванні: атлети пишуть скаргу на тренера і порівнюють з "окупантом". Що відбувається

Суспільне Спорт зв'язалось із Ігорем Нагаєвим напередодні чемпіонату світу та поспілкувалось про напругу всередині збірної України, відсутність української жіночої байдарки-четвірки в Галіфаксі, а також про підготовку команди до змагань в умовах воєнного стану на Батьківщині.

Про тренувальний процес під час повномасштабної війни

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну українська збірна з веслування на байдарках і каное тренувалась за межами країни. Однак напередодні світової першості веслувальники повернулись до України разом із усім інвентарем, зокрема, із човнами, які вимагають спеціальних умов транспортування.

"До початку воєнних дій ми тренувались у Туреччині, після чого переїхали до румунського міста Снагов, брали участь в етапах Кубка світу, далі ж ми повернулись додому. На жаль, у нас зараз воєнний стан, і було не зовсім зручно тренуватись усій команді разом. Так що спортсмени з групи каное тренувались на Львівщині, там є озеро Наварія. При цьому байдарка працювала в Київській області в Обухові. Микола Мацапура разом із Людмилою Лузан, своєю чергою, готувались у Горішніх Плавнях, а вже перед виїздом на чемпіонат світу перебували в Обухові", – розповів Ігор Нагаєв.

Наставник команди також зазначив, що збірна не могла дозволити собі залишитись довше в Румунії, хоч їй і пропонували певні умови. Так, українська команда повернулась до України, адже жодна інша країна на той момент не була готова надати тренувальну базу для всіх українських спортсменів, щоб вони при цьому ще й залишались разом.

"Це рішення [про повернення в Україну] було прийнято і керівництвом Міністерства молоді та спорту України. Там була така ситуація: згідно з наказом після етапів Кубка світу команда мала повернутись в Україну. Були певні умови, на яких ми могли залишитись в Румунії, але вони були неприйнятними для українських спортсменів. Спершу вони повинні були отримати тимчасовий прихисток, а також укласти контракти з місцевими клубами. Ба більше, у нас команда – 75-80% – це військовослужбовці. Прийняти тимчасовий прихисток військовозобов’язаним спортсменам під час воєнного стану в Україні – це порушення закону та морально-етичних норм.

У Румунії також є закони щодо емігрантів. Ми знаходились там уже протягом трьох місяців – 90 днів. По завершенню цього терміну ми повинні були отримати прихисток. Але при цьому були умови від місцевої федерації та клубів, зокрема щодо того, що частину коштів [за наше перебування] оплачує румунський уряд, іншу частину – українська сторона чи певний клуб із Румунії.

Чи можна було б в інших країнах продовжити підготовку? Ми б могли відправити три людини в одну країну, інших трьох – ще кудись і так далі. Але ще після початку повномасштабної війни я звернувся до Міжнародної федерації з веслування на каное і байдарках із проханням, аби наша команда завжди була разом. Наприклад, у Туреччині в нас була і доросла команда, і юніорська. Потім нам знайшли для дорослої команди місце в Румунії, а для юніорів – у Русі, що в Болгарії. Однак там так само була схожа ситуація, що і з дорослою збірною – юніори звідти поїхали і тренувались далі в Україні", – зауважив головний тренер основної команди.

Про затримки з наданням канадської візи та адаптацію

Після повернення до України в національної команди виникла інша проблема задля розв'язання – виїзд до Північної Америки на чемпіонат світу. Так, проєкт "Веслування України" 20 липня опублікував склад збірної України на змагання в Галіфаксі, а також зазначив, що у веслувальників досі немає канадської візи – за 15 днів до старту. При цьому Федерація каное України вже 24 липня повідомила, що перші групи українських спортсменів прибули в Канаду.

"Були певні проблеми з отриманням канадської візи. Усе почалось із того, що ми з запізненням отримали запрошення – канадська сторона надіслала його тільки 15 липня. Хотіли оформити все в екстрений термін, але все одно треба було здавати біометрію, для цього ми виїжджали двома групами за кордон – одна вирушила до Польщі, інша – до Румунії.

Команда загалом нормально пройшла адаптацію. Остання група прилетіла 25 липня, при цьому достатньо 11 днів, аби пройти повну адаптацію. Відповідно до методики адаптування в другому часовому поясі, найважчими днями адаптації є 6-8-й, після цього функціональний стан організму приходить до норми, а з 9-11 дня він готовий до активної праці. Думаю, із цим буде все гаразд", – розповів Нагаєв.

Читайте також: Українки Лузан та Четверікова виграли історичне "золото" на чемпіонаті світу з каное-веслування

За словами тренера, найменше часу для адаптації буде в каноїстки Людмили Лузан. Чемпіонка світу в каное-двійці на 500 метрах прибула до Галіфакса лише 28 липня, і її 11-денний період адаптації завершиться якраз в останній день чемпіонату.

"Не знаю чому, але в неї були проблеми з отриманням візи. І минулоріч була проблема з візою в США, коли їздили на Кубок чемпіонів в Оклахому. Вона буквально тоді сиділа в аеропорту та отримувала американську візу. Зараз же їй трошки не вистачає часу для проходження повної адаптації в 11 днів, але ми порахували з Миколою Мацапурою, що повинно все бути добре. Адже фінали для Людмили будуть в останній день чемпіонату – 7-го серпня. Це буде якраз 11-й день перебування в Канаді. Думаю, вона впорається з цим", – підкреслив український наставник.

Про виступ олімпійських призерок і чемпіонок світу Людмили Лузан і Анастасії Четверікової

Саме Людмила Лузан і Анастасія Четверікова минулого року стали чемпіонками світу. Однак до змагань у Канаді спортсменки частково готувались окремо, а спільну роботу проводили вже напередодні виїзду до Галіфакса. При цьому Ігор Нагаєв зазначив, що Четверікова отримала план від старшого тренера з веслування на каное серед жінок Миколи Мацапури.

"Наскільки я спілкувався з Миколою Мацапурою, бачив контрольні заїзди в Україні – Анастасія в одиночці програє Людмилі дуже багато. Я не знаю, із чим це пов’язано. Цього сезону в Познані вона [Четверікова] виграла етап Кубка світу в одиночці на 500 метрі, Людмила ж тоді хворіла. 500 метрів в одиночці – це неолімпійська дистанція, але вона показова для проходження олімпійських 500 метрів у двійці.

Через травмуМинулої осені Анастасія Четверікова перенесла операцію на плечі. Анастасії зараз двійка не зовсім у кондиції. Ми переживаємо за цю двійку. Звісно, їхнє завдання [за відсутності травми Анастасії Четверікової] було б отримати медаль чемпіонату світу, але першочергово вони мають залишитись у ліцензійній зоні [Олімпійських ігор]. Адже наступний рік – уже ліцензійний, і цей чемпіонат світу проходить для наших спортсменів-олімпійців у «лайтовому» режимі. Однак, авжеж, усі готуються до цих змагань – і наші спортсменки, і наші суперниці. Детальних прогнозів щодо виступів давати не буду. Будемо сподіватись на вдалий виступ наших спортсменів", – зауважив тренер.

Людмила Лузан та Анастасія Четверікова
Людмила Лузан та Анастасія Четверікова. AP

Також український спеціаліст зазначив, що окрема підготовка веслувальниць до чемпіонату не повинна суттєво позначитись на їхніх результатах. Адже тандем Четверікової та Лузан уже тривалий час виступає разом.

"Ця двійка є скатаною, тобто їм не треба кожного дня ставати разом і тренуватись. Для них достатньо кілька тренувань – одне-два на тиждень, аби постійно відновлювати відчуття партнера. Анастасія тренувалась у Львові з чоловічою групою каное. Вона заручена з Андрієм Рибачком, тож вони попросили бути разом у цей час. Микола Мацапура цьому не заперечував, так що Анастасія отримала від нього завдання і працювала за цим планом. Останні два тижні вони вже були разом [із Людмилою Лузан] в Обухові та виходили на тренування у двійці, готувались на чемпіонат світу", – сказав Нагаєв.

Про відсутність української жіночої байдарки-четвірки на чемпіонаті світу

Загалом на цьогорічному чемпіонаті світу Україну представлять 22 спортсмени, із них п'ять змагатимуться в параканое. Водночас, за інформацією "Веслування України", українська команда вперше в історії не буде представлена в байдарці-четвірці.

У червні стало відомо, що жіноча байдарка-четвірка не буде делегована на світову першість. Після цього Федерація каное України провела зустріч за участю головного тренера збірної України Ігоря Нагаєва та представників Міністерства молоді та спорту України. За її підсумками було прийнято рішення відправити спортсменок до Канади, а саме – Людмилу Кукліновську, Анастасію Горлову, Діану Танько та Наталію Докієнко.

Людмила Кукліновська
Людмила Кукліновська. Фото: Олександр Гресь

Зрештою, Танько та Докієнко на чемпіонат не потрапили, а Кукліновська та Горлова виступатимуть у Канаді в байдарці-двійці на дистанціях 200 і 500 метрів. Нагаєв пояснив відсутність спортсменок тим, що в четвірці-байдарці в цьому сезоні вони жодного разу не потрапляли в топ-9 етапів Кубка світу – український екіпаж обидва рази програвав у півфіналі і одразу опускався до фіналу "В". Водночас у системі відбору вихід у фінал "А", тобто у топ-9 етапу Кубка світу, є обов'язковою умовою для відбору на світову першість.

"У спорті є системи відбору. На чемпіонат світу відрядження частково відбувається за кошти держави, адже нам зараз допомагає канадська сторона. Однак переліт мав відбутись за наш кошт, зокрема, і транспортування човнів. Але справа навіть не в цьому. Є система відбору, що узгоджена з федерацією та з Міністерством молоді та спорту, вона підписана мною, підписана президентом федерації Ігорем Слівінським. Ця система відбору була розроблена ще до війни, але потім екстрено була перероблена. Однак усі пункти, що стосувались відбору до команди для виступів на міжнародних змаганнях, залишились незмінними. Тобто ці умови треба було виконати. Неможливо, не виконавши ці умови, наполягати на тому, аби вони їхали на змагання.

Згідно з системою відбору, фіналісти етапів Кубка світу їдуть на чемпіонат світу за державні кошти. Фінал Кубка світу – це майже як і фінал чемпіонату світу, тобто коли країна представлена серед дев’яти найсильніших човнів – цей показник дуже-дуже важливий. Якщо човен не потрапляє у фінал, то його спортсмени є недотренованими. Виставляти спортсменів, завчасно знаючи, що вони слабші і не можуть боротись на світовому рівні – у нас немає такої практики щодо участі в чемпіонаті світу. Ті, хто виконав умови, поїхали, хто – ні, залишились удома", – зауважив Нагаєв.

При цьому головний тренер збірної наголосив на тому, що цього літа ключовим стартом для української жіночої байдарки-четвірки буде чемпіонат Європи в Мюнхені, де також розігруватимуться ліцензії на Європейські ігри-2023.

"За тиждень після світової першості в нас буде ліцензійний чемпіонат Європи – наступного року будуть Європейські ігри, на який треба відбиратись. Так, міністерство наполягало на тому, аби байдарка-четвірка зосередилась на підготовці до чемпіонату Європи, адже вони не потрапляють до фіналу [на рівні Кубка світу], а на Євро їм потрібно буде це зробити, аби виграти ліцензію для держави. У міністерстві збирали експертну раду, і було прийнято рішення, щоб байдарка-четвірка готувалась саме до змагань у Мюнхені, і в нас була 100%-ва ліцензія на Європейські ігри. Це було приводом для того, аби не виставляти її в Галіфаксі", – зазначив наставник.

Про психологічний стан спортсменів і умови для змагань у Галіфаксі

Ті, хто дістався Галіфакса, пережили чималу подорож – у середньому спортсмени були в дорозі близько двох днів. Окрім важкого шляху, українця ще постійно доводиться зазнавати додаткового психологічного тиску через повномасштабну війну на Батьківщині. Водночас головний тренер збірної Ігор Нагаєв наголосив на тому, що українські веслувальники налаштовані дуже патріотично і зроблять усе, аби піднятись на п'єдестал:

"Спортсмени взагалі психологічно сильні люди. Вони вміють справлятись зі своїми страхами, переживаннями, тому що спорт – це завжди стрес. Так, авжеж, війна вплинула на їхній психологічний стан. Але, зважаючи на те, як Україна бореться зараз із Росією та не віддає так просто свої землі, то дух команди теж на підйомі. Думаю, що ця ситуація в країні якраз налаштовує спортсменів на патріотизм. Я розмовляв із командою, усі налаштовані на ці змагання так, щоб український прапор піднімався на чемпіонаті світу, а вони стояли на п’єдесталі пошані".

Також український фахівець зауважив, що умови на світової першості будуть для всіх рівні, адже змагання проходитимуть не на річці, а на озері, де не зустрінеш непередбачувану течію.

"Це не канал, це саме озеро – вулканічного походження, достатньо широке. Вітер тут майже постійно зустрічний, течії як такої немає. Тут поруч є дамба, тобто коли відбувається перепад води, озеро підіймається, то через дамбу переливається вода – це може вплинути на течію. Я на цьому озері не вперше, уже був у 2009 році. Загалом, зважаючи на розу вітрів, для всіх спортсменів будуть майже однакові умови – неважливо, перша чи дев’ята в них доріжка. Для нас – це нормальне для виступів озеро. Звісно, воно дещо не відповідає міжнародним стандартам, адже повинен також бути обвідний канал, щоб не заважати спортсменам, які виступають на дистанції. Тут цього немає. Не думаю, що всі будуть одне одному заважати. Однак така складність є", – розповів Нагаєв.

Про стосунки між спортсменами і головним тренером

Наостанок Ігор Нагаєв розповів про атмосферу в команді. Ще на початку червня низка українських спортсменів різко висловлювались щодо роботи спеціаліста. Так, Іван Семиків критикував тренера як менеджера та писав, що той "деморалізує команду". Ще один веслувальник Дмитро Даниленко взагалі порівняв дії тренера із "поведінкою окупанта".

На запитання, чи вдалось членам збірної України – як тренерському штабу, так і спортсменам – знайти спільну мову, Нагаєв відповів наступним чином:

"У мене є свої обов’язки, у спортсменів є свої обов’язки. Коли ми знаходимось разом, то маємо працювати, як родина. Річ у тім, що я був відсутній в Україні десять років, і зараз, коли мене призначили на цю посаду, звісно, не вся команда знала мене. Більшість знала, адже я був уже головний тренером збірної. Потім я зробив паузу, адже займатись командою – це теж доволі напружена робота. По суті, я лише вісім місяців головний тренер. До цього зі спортсменами працював Юрій Чебан. Я для них – нова людина, ми ще з ними знайомимось. Напруги немає у всій команді, окремі спортсмени ставляться до мене дещо напружено. Але є ділові відносини. Я повинен виконувати свою роботу, вони – свою. Зараз ми намагаємось, аби на чемпіонаті світу не було напруженої ситуації. Нам потрібен результат, незважаючи ні на що. Він потрібен нам і всій країні".

Головні старти у веслуванні в сезоні

  • 3-7 серпня. Чемпіонат світу з веслування на байдарках і каное. Галіфакс, Канада.
  • 18-21 серпня. Чемпіонат Європи з веслування на байдарках і каное. Мюнхен, Німеччина
Читайте також: Людмила Лузан достроково вийшла в другий фінал чемпіонату світу з веслування
Категорії
ФутболЛегка атлетикаУсик - Джошуа 2Збірна України з футболуЧС-2022 з футболуСанкції проти РосіїБіатлонТенісКомандні види спортуБоксГімнастикаФехтуванняПаралімпійський спортФормула-1Українці за кордономВодні види спортуФутзалБаскетболХокейЗимовий спортВелоспортКіберспортШахиБіатлон: відео гонокОлімпіада-2022Дзюдо