Що сталося в Косово, як вдалося уникнути загострення і до чого тут Росія

Що сталося в Косово, як вдалося уникнути загострення і до чого тут Росія

Що сталося в Косово, як вдалося уникнути загострення і до чого тут Росія
Барикади з транспорту на дорозі поблизу прикордонного переходу Яріньє в Мітровиці, Косово, 1 серпня 2022 року. Влада Косово оголосила, що з 1 серпня починається видача спеціальних документів при в'їзді в Косово, а сербські документи вважатимуться недійсними. Пізніше це рішення відклали на 30 днів. Фото: Erkin Keci/Anadolu Agency через Getty Images

В останній день липня етнічні серби, які мешкають на півночі Косова, почали блокувати дороги поблизу пропускних пунктів на кордоні з Сербією. Лунали сигнали тривоги, повідомлялося про постріли. Сербія анонсувала вночі військову операцію Косова проти сербів. Проте, на ранок ситуація дещо стабілізувалася. Що саме спричинило загострення — пояснює Суспільне.

Через що почалося загострення

Недільні новини з кордону між частково визнаним Косовим та Сербією мали підгрунтя у нещодавніх заявах косовської влади, які прозвучали на тлі багаторічної суперечки Сербії й Косова щодо статусу останнього.

Загострення почалося після того, як Приштина оголосила: з першого серпня розпочне видачу спеціальних документів для в’їзду в Косово для сербів, себто їздити із сербськими документами, як це було раніше, не вийде. Прем’єр-міністр Косова Альбін Курті наголосив: це — лише дзеркальні дії, до такого ж рішення свого часу вдалася і Сербія. Справді, обмеження для мандрівок косоварів Белград активував з 2011 року. Цю норму запровадили за три роки після офіційного "розлучення" Сербії й Косова, яке Сербія так і не визнала і досі сприймає Косово як свій автономний край.

Застерігаючи про можливу військову операцію з боку Косова, президент Сербії Александар Вучич наголосив: крім того, Приштина вимагатиме переоформлення автівок на косовські номери. Згідно з рішенням уряду Косова, це мало розпочатися 1 серпня. Дедлайн — кінець вересня.

Белград на такі ультиматуми косоварів відповів так: "Косовська влада готує буквально пекло найближчими днями", прогнозував міністр закордонних справ Сербії Нікола Селакович. Йдеться про сербів, які мешкають там (переважну більшість населення Косова становлять албанці, серби мешкають у північних районах Косова — ред) У Белграді наполягали: усіма силами намагатимуться не допустити збройного загострення і серби не піддадуться на провокації.

Марія Рістіч, головна редакторка Balkan Investigative Reporting Network у коментарі Суспільному говорить: історія зі спеціальними документами для в’їзду на територію Сербії, а тепер і Косово завжди була досить токсичною. "Це завжди були дуже політизовані питання, і різні люди використовували це для власних ігор. З одного боку це використовував уряд Косова та Сербії для внутрішньої політики. А також багато людей, які пов’язані з організованою злочинністю. Тому те, що сталося вчора, по суті, є спробою цього більше не допустити", — пояснює Марія Рістіч.

У розмові з Суспільним балканіст, доцент Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Максим Каменецький відзначає: реакція на заяви косовської влади була миттєвою, а її серйозність обумовлена й специфікою регіону.

"Відбулася колотнеча, оскільки те населення, яке мешкає у північних районах Косово поблизу кордонів із Сербією, переважно сербське, після анонсування подібних дій з боку косівської влади одразу ж перейшло до протесту. І це занепокоїло місцевих албанців, бо вони швидко заблокували дороги вантажними автомобілями. Це взагалі гірничий край, там багато гірників, і великого транспорту, який перевозить руду. Вони заблокували кілька доріг, які ведуть з Косова у напрямку прикордонних переходів із Сербією. Плюс додали трохи жару деякі депутати в нинішній правлячій партії Сербії — Сербській прогресивній партії", — каже Максим Каменецький.

Йдеться зокрема про заяву Владіміра Джукановича — однопартійця Вучича, який написав у Twitter, що "Сербія буде змушена почати денацифікацію Балкан". Тут можна вгадати путінський наратив: терміном "денацифікація" він, зокрема, послуговувався і для виправдання військового вторгнення на територію України. Ця фраза викликала шквал критики зокрема серед опозиційних сербських політиків.

Що сталося в Косово, як вдалося уникнути загострення і до чого тут Росія
Прем'єр-міністр Косово Альбін Курті під час прес-конференції у Приштині, Косово, 1 серпня 2022 року. Косово на 30 днів відкладе виконання рішень щодо автомобільних номерів і документів на в’їзд-виїзд на пунктах перетину кордону з Сербією. Фото: Kosovo Prime Ministry/Getty Images

Читайте також: Прем'єр-міністр Маріо Драгі йде у відставку. Що це означатиме для Італії й України

Трохи передісторії

Влада Косова вирішила почекати з ухваленням рішення щодо перереєстрації документів та автомобільних номерних знаків Сербії до 1 вересня. Щоби зменшити напруження, про такий варіант просив посол США в Косово Джеффрі Ховеньєр. Правда, є умова: для цього етнічні серби, які протестують на півночі Косова, мають розібрати барикади до кінця доби. Та щоби зрозуміти, чи остаточно зупинить таке тимчасове придушення кризи її подальше розгортання, варто нагадати, що конфлікт між Косово й Сербією триває вже не одне десятиліття.

У першій половині ХХ століття Косово було частиною Королівства Югославії. В цей час правителі королівства стимулювали домінування сербів у Косово, а ось албанців, які становили більшість місцевого населення, утискали в правах. Наприклад, їм не дозволяли навчатися рідною мовою, а потім і позбавляли їхніх земельних володінь. Албанських мусульман навіть планували масово виселяти до Туреччини. Згодом території Косова перейшли до Албанії, пізніше — були частиною Югославії у складі Народної Республіки Сербія, а потім Соціалістичної Республіки Сербія.

З 1980-х Косово вдається до спроб проголосити незалежність, починаються конфлікти з владою Сербії та Югославії. У цієї боротьби були й досить криваві фази, зокрема розпочата у 1996-му громадянська війна Армії визволення Косова разом з албанськими військовими формуваннями проти сербсько-югославських військових частин. У наступні роки ситуація лише загострювалася: тисячі людей гинули, тисячі виїздили із зони конфлікту.

Контактна група у складі США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії та Росії вимагала припинення вогню, виведення югославських і сербських сил з Косово, повернення біженців і необмежений доступ для міжнародних спостерігачів. Сербський лідер Слободан Мілошевич, який став президентом Югославії в 1997 році, погодився задовольнити більшість вимог, але  їх так і не виконали, і конфлікт не вщух.

Взимку 1999-му врегулювати його намагалися мирними переговорами у Франції, втім невдало. У березні НАТО почало завдавати авіаударів по сербських військових цілях. У відповідь югославські та сербські війська витіснили всіх етнічних албанців Косова до Албанії, Македонії та Чорногорії. Закінчилося тим, що НАТО та Югославія підписали мирну угоду, яка передбачала виведення військ і повернення майже мільйона етнічних албанців, а також 500 тисяч інших переміщених осіб.

Читайте також: Сіндзо Абе загинув внаслідок нападу. Ось чим він запам’ятається Японії та світу
Що сталося в Косово, як вдалося уникнути загострення і до чого тут Росія
Етнічні албанці повертаються у спалене сербськими військами місто Джаковиця, колишня Югославія, червень 1999 року. Фото: Chip HIRES/Gamma-Rapho via Getty Images

У Косово, яке перейшло під управління ООН, ввели миротворчі сили. Албанці повернулися до Косова і відтак становлять більшість його населення. Вдалося досягти хисткого миру. Та цим все не закінчилося: спалахи насильства траплялися ще і на початку нульових. А у 2008 Косово таки проголосило незалежність від Сербії. Белград її не визнав, через що країна не має остаточного визнання у світі й через що між сторонами відбуваються подальші конфлікти.

У 2013-му Приштина й Белград уклали угоду, яка мала б допомогти їм примиритися. Базувалася вона зокрема на спільному євроінтеграційному прагненні. З 2012-го Сербія є кандидаткою на вступ до ЄС, а Косово у 2016-му стала кандидаткою в кандидати на членство в союзі (такий статус ризикувала отримати й Україна на саміті в Брюсселі, якби не здобула кандидатство). А ще у 2014-му, з початком російської агресії в Україні та у 2022-му — під час повномасштабного вторгнення — частково визнана держава підтримала санкції ЄС проти Росії. На відміну від Сербії.

Що сталося в Косово, як вдалося уникнути загострення і до чого тут Росія
Військові Міжнародних сил з підтримки миру в Косові (KFOR) та місцева поліція патрулюють вулиці у Мітровіці на півночі Косова, 1 серпня 2022 року. Фото: Erkin Keci/Anadolu Agency via Getty Images

Які прогнози

Зараз за мирним врегулюванням згідно з мандатом ООН стежать Міжнародні сили під керівництвом НАТО, які відповідають за забезпечення стабільності в Косові (KFOR). Це приблизно 4 тисячі військових з 28 країн, зокрема й України. Вони готові втрутитися, якщо стабільність опиниться під загрозою, — йшлося у їхній заяві 31 липня. Як пояснює Максим Каменецький, головне завдання цих сил — стримування і запобігання конфліктам.

"Це не перший випадок, коли загострюється ситуація на кордоні, кілька місяців тому там злітали сербські літаки й потім брали курс на кордон з Косово, а потім розверталися. Так роблять китайці на Тайвані — така собі гра м’язів. І з цієї точки зору ці міжнародні сили мають стабілізувати ситуацію. Наприклад, захистити ті верстви громадян — чи то албанців, чи то сербів, які будуть потерпати у випадку конфлікту. Тому, що на відміну від, наприклад, наших подій, ця ситуація в Косово вже тривалий час перебуває під міжнародною увагою", — пояснює експерт.

За його словами, міжнародна увага і контроль тут — важливий фактор, який не дозволяє спалахнути й іншим гарячим точкам на Балканах.

"Випадки, які ми маємо на Балканах, непогано контрольовані: там перебувають міжнародні адміністрації та міжнародні сили. Як ми побачили зараз, менше доби знадобилося, щоби західні держави зменшили напруження. Вони переконали албанців, які дуже гарячі, змінити свої позиції та піти на таку поступку тривалістю принаймні в місяць", — каже Максим Каменецький. І додає: за місяць, з великою ймовірністю, загострення може повторитися, але ймовірно, у менш гострій формі.

Марія Рістіч радить поки не надто радіти відтермінуванню рішення, бо сигнали щодо повної контрольованості ситуації поки що досить непевні.

"Реалізація договору відкладається ще на 30 днів, доки не досягнуть остаточної угоди. Однак сьогодні вранці ми отримали повідомлення з Сербського кордону, що там видають тимчасові документи, а два пункти пропуску досі заблоковані. Тож я очікую, що ситуація більш-менш, продовжуватиметься в тому ж напрямку. Це триває досить довго просто з різною інтенсивністю. Зокрема це обумовлено і внутрішньою політикою: Косово влаштовує такі конфлікти коли потрібно відвернути увагу від реальних проблем", — говорить експертка.

Що сталося в Косово, як вдалося уникнути загострення і до чого тут Росія
Військові Міжнародних сил під керівництвом НАТО, які відповідають за забезпечення стабільності в Косові (KFOR), патрулюють біля дорожньої барикади, встановленої етнічними сербами поблизу міста Зубін Поток, 1 серпня 2022 року. Фото: ARMEND NIMANI/AFP via Getty Images

Як конфлікт на Балканах може вплинути на Україну

Нове загострення в Косові може ще більше розхитати й без того порушену війною Росії проти України стабільність у Європі. Водночас безпосереднього впливу на Україну цей конфлікт не має. Хіба що в площині путінської риторики, яка експлуатує складний і не до кінця визначений законний статус Косова. Так 26 квітня під час зустрічі з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем Володимир Путін заявив, що Росія визнала незалежність псевдореспублік Донбасу на підставі прецеденту "республіки Косово". Цей аргумент тоді обурив Сербію.

"Поки що інцидент вичерпано. Хоча не виключається, що 1 вересня щось знову може статися, а сторона, найбільше зацікавлена в ескалації, — це буде РФ. Тому, що Росії потрібен ще десь конфлікт, ще десь вбивства, військові дії, щоб розосередити увагу Європи, партнерів НАТО, щоб вони не концентрувалися лише на Україні. Втім, гадаю, НАТО і Євросоюз, нарешті косовські поліцейські, будуть більш уважними, щоб не допускати такі речі в такий відповідальний час", — каже у коментарі Суспільному Олександр Левченко, посол України в Боснії та Герцеговині 2011-2017 рр.

"Ситуація на Сербсько-Косівському кордоні це тривожний дзвінок для ЄС. Цей приклад насправді показує, що відбувається, якщо ви просто зосереджуєтеся на стабільності, а не на складних викликах. Коли немає єдності або де немає твердої позиції ЄС — це завжди обходиться їм досить дорого", — каже Марія Рістіч. В ЄС досі немає єдності щодо статусу Косово: його незалежність досі не визнають п’ять країн Європейського Союзу — Кіпр, Греція, Іспанія, Словаччина, Румунія. Україна приєднується до їхньої позиції.

Читайте також

Як вижити, коли живеш у історичних подіях: говоримо з історикинею Наталею Яковенко

Путін зіграв проти себе: НАТО ухвалило історичні рішення, що змінять безпекову ситуацію у Європі

Статус кандидата до ЄС, 9 млрд євро допомоги та європейська родина: що Україна здобула на саміті Євроради

Спецпредставник ЄС з прав людини — про Стамбульську конвенцію, злочини Росії та реформи в Україні

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди