Суспільне продовжує розповідати про розпад СРСР та про те, яку роль в цьому зіграла Україна. Чому стався колапс радянської економіки, яку роль в цьому зіграли танки, нафта і зерно та коли насправді відбувся економічний крах СРСР — розповідаємо у четвертому епізоді документального серіалу Суспільного "Колапс. Як українці зруйнували імперію зла" — "Дефолт".
Радянський Союз припинив існування під час серпневого путчу, каже економіст та науковець Сергій Алексашенко. І хоч наступний день після остаточного провалу ДКНСДКНС або "ГКЧП" — Державний комітет з надзвичайної ситуації. Це самопроголошений орган, який планував усунути прездента країни Михайла Горбачова та зберегти СРСР. Серед путчистів були вищі керівники СРСР: віце-президент Геннадій Янаєв, голова Ради Міністрів Валентин Павлов, міністр оборони Дмитро Язов, голова МВС Борис Пуго, голова КДБ Володимир Крючков. Номінальним лідером ДКНС був Геннадій Янаєв. — 22 серпня 1991 року — виглядав як перепочинок після трьох діб великого напруження, саме тоді радянська економіка зазнала краху.
"Коли живеш в епіцентрі ядерного вибуху, не завжди розумієш, що з тобою відбувається. Потрібно трохи відсунутися і зрозуміти, що Радянський Союз припинив існувати у серпні й просто чотири місяці чекали".
Зрозуміли це лише за кілька місяців. А почалося все раніше. Дефіцит — хронічна хвороба радянської економіки. В останні роки існування СРСР з переліку тисячі базових товарів лише 11% не стали дефіцитом.
Леонід Кравчук, голова Верховної Ради України, перший президент України: "Неймовірно складна економічна ситуація. У Києві сухої ковбаси не було, масло не продавалося. Тобто, країна, яка виробляє в найбільших масштабах цю продукцію, її не мала в Києві".
Кореспондентка газети The Guardian у Києві в 1991 році Марта Дичок, яка приїхала до тоталітарної країни на 5 місяців, згадує, що розуміла, куди їде, проте підготуватися до такого, каже, було неможливо: "Я за перших кілька тижнів дуже багато ваги втратила, бо було дуже тяжко знайти харчі".
Марія Бурмака, співачка та композиторка: "Мене доводять до досить агресивного стану ті люди, які сумують за Радянським Союзом, які вважають, що все було, що "ковбаса за 2,20". От уявіть собі: ви заходите в магазин, а там є тільки морська капуста, наприклад, і все. Більше нічого нема. Як люди харчувалися — незрозуміло. Просто не було взагалі нічого".
Сучасним молодим економістам складно пояснити, як взагалі могла працювати "планова економіка", згадує економіст Алексашенко свої сьогоднішні лекції. Кожна ланка в країні мала план, проте не мала мети зробити це якісно.
Дійсно, розписано було все, зокрема і зарплата, тож людина не мала сенсу проявляти ініціативу, каже економіст та науковець Віктор Пінзеник.
"Я пам’ятаю, як у моєму селі один колгоспник, коли йому видали поле і треба було картоплю садити, завжди питав у бригадира: "А скажіть, будь ласка, яка задача? Чи я садівний матеріал маю використати якнайшвидше, чи засадити більшу кількість?". Бо якщо садівний матеріал, то він відро висипав в одну яму, якщо площу, то він через 100 метрів ставив бульбу. Але його не цікавив саме продукт", — розповідає він.
Що вплинуло на розвал економіки
Радянський Союз міг розвалитися значно раніше, якби не події 1970-х, вважає Євген Кисельов, у 1991 році ведучий програми "Вісті" російського телерадіо. Тоді, після війни "Судного дня" між Ізраїлем і арабами, арабські держави ввели нафтове ембарго проти Сполучених Штатів, що призвело до різкого підвищення цін на нафту.
"У результаті, можна сказати, нафтодоларовий дощ, який оцінюють в 300 млрд тих доларів (не нинішніх, а тих доларів, які були, що називається, важчими), хлинув на голови радянських керівників і, можливо, продовжив їм існування на зайві 10 років", — каже він.
13 вересня 1985 року міністр нафтової промисловості Саудівської Аравії Ахмед Ямані заявив, що його країна не буде скорочувати видобуток нафти в рамках угоди ОПЕКОрганізація країн-експортерів нафти, створена в 1960 році нафтовидобувними державами для стабілізації цін на нафту. Членами цієї організації є країни, чия економіка залежить від доходів з експорту нафти.. Після цього ціни на нафту впали. Та ще й зима того року була аномально теплою. На ринку залишилися величезні надлишки нерозпроданої нафти. Її просто нікуди було подіти. Пропозиція перевищила попит. Ціна — обвалилася.
Алексашенко говорить, що є теорія, нібито це все придумав президент США Рональд Рейган разом з Саудівською Аравією, щоб обвалити ціни на нафту і погіршити ситуацію в Радянському Союзі. "Насправді ця гіпотеза або теорія — хибна, бо Саудівська Аравія приймала рішення самостійно. Відомо, що ця країна володіє величезними нафтовими ресурсами. І собівартість видобутку нафти в Саудівській Аравії найнижча", — пояснює економіст.
Ці події відбувались восени 1985 року. Для СРСР розпочався зворотний відлік. Нафтодоларовий дощ припинився, а світові ціни на зерно зросли. У той момент Союз вже був споживачем зерна номер один у світі і повністю залежав від постачання зерна зі "штатів" та Канади. Фінансів катастрофічно не вистачало: не було за що було купувати фуражне зерно, щоб збільшити поголів’я великої рогатої худоби та птиці. Тобто ставав дедалі гострішим і дефіцит м’яса і ковбаси. Саме в цей час у Радянському Союзі офіційно змінили рецептуру вареної ковбаси: зменшили частку м’яса, збільшили частку крохмалю і води. Війна "Судного дня" на Близькому Сході змінила рецептуру ковбаси в СРСР.
Союз змушений був витрачати більше, ніж заробляв. Радянська економіка опинилася в "бермудському трикутнику", де зникали гроші. На його вершинах були: нафта, зерно, танки.
Сергій Алексашенко нагадує: до 1990 року Радянський Союз виробляв танків більше, ніж будь-яка країна у світі. У 1991 році завод імені Малишева в Харкові встановив рекорд. На підприємстві випустили 800 танків. Це — втричі більше, ніж нині на озброєнні армії Німеччини. Але завод Малишева був лише одним із багатьох танкових заводів. На момент розпаду в СРСР було в 6 разів більше танків, ніж у всіх країн НАТО — 60 тисяч одиниць. Танки перетворилися на "консерви нафтодоларів".
Сергій Алексашенко, економіст, науковець, 1991 р.: "Витрачалися величезні гроші на ядерні ракети, на стратегічні бомбардувальники, проте основна концепція війни — що вона буде сухопутною і точитиметься за захоплення територій, і захоплення територій буде забезпечуватися танками. Ну, а термін служби танків під час бойових дій — три дні. Тому танків повинно бути багато. Якщо у НАТО танків мало, значить, вони щось не розуміють".
Іван Заєць, народний депутат України, Народна Рада, 1991 рік: "А для цього ще треба було створити такий образ облоги, що весь світ проти Радянського Союзу і нам треба розвивати військово-промисловий комплекс, нам треба розвивати нові озброєння, і тому дуже багато грошей ішло саме у ці галузі. А вони нічого не створювали, не давали додаткової вартості, й та політика поглинала абсолютно колосальні кошти".
Скільки саме Радянський Союз витратив на озброєння? У травні 1989 року Михайло Горбачов виступав на генеральній асамблеї ООН і сказав, що СРСР витрачає на озброєння понад 10% свого ВНП. Америка ж ніколи не витрачала понад 5%. Тобто кожен 10-й рубль створеної вартості радянської економіки йшов на оборону.
Віктор Пінзеник, економіст, науковець, 1991 р.: "Загальновизнаним є факт того, що економіка Радянського Союзу була дуже орієнтована на військові потреби. Це відволікало величезну суму, з кишені громадян, і воно звичайно впливало на ситуацію. Але я ще раз хочу сказати, що це ті чинники, які зрештою тільки підсилили проблеми, але не були причиною".
"Неефективність на тлі стабільності" — так це називали тоді. Економіка СРСР була стабільно неефективною. Радянський Союз виробляв у 16 разів більше комбайнів, ніж США. Але кожний радянський комбайн збирав у десятки разів менше зерна, ніж американський.
"Але американські трактори працювали роками, а радянський трактор три місяці попрацює і ламається. І щороку потрібно було закуповувати нові трактори, нові комбайни. Відповідно, щоб їх купувати, потрібно було їх виробляти. Щоб їх виробляти, потрібен був метал, вугілля, електроенергія. Себто через те, що не могли зробити хороший трактор, комбайн, економіка щороку повинна була витрачати величезну кількість ресурсів", — каже Сергій Алексашенко.
Правда про життя за кордонами СРСР
Чим більше громадян СРСР знайомилося зі світом за межами кордонів СРСР, тим більшому колу ставало зрозумілим, що газета "Правда" не пише лише правду, розповідаючи, як "країна рад" переможно крокує до світлого комуністичного майбутнього.
Марія Бурмака, співачка та композиторка: "Мене вразило відчуття неформальності та свободи, яке проявлялося зовсім в різних речах, що людина могла просто десь сісти на підлогу. Мені хотілося фотографувати, тільки сидячи на асфальті. Це був прояв якогось такого вільнодумства".
Микола Вересень, кореспондент ВВС у 1991 році: "Люди мені не вірили. По-перше, я казав, що там в магазинах музика грає. "Та ладно тобі"... Потім я кажу: якщо ти заходиш у великий магазин в Іспанії, можна затулити очі, йти навмання і пальцями показувати. І ти жодного разу не помилишся. От ти ткнув пальцем — і от черевики, й вони точно тобі підійдуть".
Хроніка економічного колапсу
Для більшості людей криза почалася в середині 1980-х років, каже народний депутат України, член "Народної Ради" в 1991 році Іван Заєць. Саме це спонукало Горбачова розпочати роботу з порятунку комуністичної системи. "Не можна було Російську імперію демократизувати тому, що існування Російської імперії, яке побудованее на примусі, репресіях, на притлумленні прав людини, вступає в суперечність із демократизацією і з лібералізацією цих процесів", — говорить народний депутат.
Сергій Алексашенко, економіст, науковець, 1991 р: "Ціни на нафту впали, а ще й Чорнобиль стався, а тут ще й антиалкогольну кампанію замутили, а ще там дали свободу директорам. І це все якось в одне склалося. І з’ясувалося, що грошей не вистачає і потрібно затикати всі дірки, а де їх брати? У борг".
У 1985 році в СРСР оголосили антиалкогольну кампанію. У ті часи через витверезники щороку проходили 9 млн людей. Радянська влада видала низку директив, аби "перемогти алкоголізм": заборонялося продавати в магазинах, розпивати спиртне в парках та скверах, бути нетверезим на роботі. А ще знищували виноградники в південних регіонах. Але від зниження виробництва алкоголю радянський бюджет втратив приблизно 30 мільярдів рублів на рік. При тому, що загальний бюджет Радянського Союзу був 400-430 млрд. Тобто це було приблизно 8%, говорить Алексашенко.
У 1986 році вибухнув Чорнобиль. "Я думаю, що для Радянського Союзу Чорнобильська аварія теж зіграла фатальну роль. І звісно, Чорнобиль дуже сильно підірвав довіру і до Горбачова особисто, до комуністичної партії Радянського Союзу і взагалі до всієї радянської системи", — каже Артемій Троїцький, у 1991 році — керівник відділу музичних програм на російському телерадіо.
До 1989 року тривала війна в Афганістані. Кожен її рік вимивав з радянського бюджету мільйони рублів. "Кожен рік тисячі, може, десятки тисяч солдатів та офіцерів проходять через цю саму афганську службу у складі так званого обмеженого контингенту. Насправді це була 40-ва армія, і я думаю, що хоча б якщо 10% людей, які проходили через цю службу, задумувалися, а що ми там робимо, а заради чого помирають наші товариші, а заради чого отримав важке поранення я сам, далі це йшло в народ, ось ці сумніви", — розповідає Євген Кисельов, який сам служив там два роки.
Посилення проблем СРСР
У 1991 році всі проблеми економіки СРСР склалися докупи: військові витрати, падіння світових цін на нафту, непродумана антиалкогольна кампанія, Чорнобиль і Афганістан, неефективне сільське господарство.
СРСР почав "проїдати" золотий запас. У 1991-му з’ясувалося, що від нього залишилось 240 тонн, тобто менше, ніж по одному граму на громадянина. Влада просила в борг, аби просто "не померти з голоду", каже Алексашенко.
Леонід Кравчук, голова Верховної Ради України, перший президент України: "В Україні навіть з певним перебільшенням на рівні центру було сформована така позиція, що Україна — житниця, Україна годує хлібом Радянський Союз, Україна забезпечує військо м’ясом та молочними продуктами, Україна є економічною та продуктовою базою Радянського Союзу. Ця теорія була на озброєнні і відділу пропаганди, який я очолював свого часу. Це у людей виробило негативне ставлення до всього Радянського Союзу. Ми, мовляв, стільки виробляємо, забезпечуємо Радянський Союз, а в Україні немає. Замість м’яса подаємо кості, ковбаси немає, масла немає, треба їхати в Москву і купувати".
У березні 1991 року з'ясувалося, розповідає Алексашенко, що ті господарські зв'язки, та планова економіка, яка працювала без збоїв до початку 1980-х років, перестала бути командною. "Тому що в цей момент почався такий сильний відцентровий рух, коли республіки почали розбігатися в сторони, і кожен перший секретар ЦК компартії союзної республіки починав турбуватися про своє населення. Головне, щоб у мене в магазинах все було добре", — каже економіст.
СРСР розпочав масово друкувати гроші. За 9 місяців 1991 року емісія сягнула більш як 70 мільярдів рублів — це більше, ніж у попередні 5 років. Голова держбанку СРСР Віктор Геращенко доповів Горбачову в листопаді 1991 року: гроші не встигають друкувати, верстати працюють у три зміни.
Євген Кисельов, ведучий програми "Вісті" російського телерадіо у 1991 році: "Грудень 1991 року важкий був, тому що їсти було нічого. Навпроти мого дому — продовольчий магазин; щоб створити вигляд товарного достатку, там прикрашали прилавки і ніші в стінах торговельних залів пірамідами із неїстівних консервів, які ніхто не купував. Можна було навіть знайти якісь фігурні конструкції із сірників. Приходиш — і там немає взагалі нічого, реально порожні прилавки, полиці. Нічого".
Майже дефолт
Восени 1991 року аналітики прогнозували фінансовий крах СРСР вже в грудні. І Союз збанкрутував — за графіком. Дефолт не встигли оголосити лише тому, що СРСР перестав існувати.
Сергій Алексашенко, економіст, науковець, 1991 р.: "Знаєте, коли живеш в епіцентрі ядерного вибуху, ти не завжди розумієш, що з тобою відбувається. Потрібно трохи відсунутися і зрозуміти, що Радянський Союз припинив існувати у серпні й просто чотири місяці чекали".
Економічні проблеми СРСР призвели до геополітичних змін. Від союзу стали відвалюватися сателіти: Польща, Чехословаччина, Східна Німеччина, Румунія… Тож рано чи пізно це мало зачепити й союзні республіки.
Оксана Забужко, письменниця: "Я з родини, яка усвідомлювала недовговічність СРСР і його приреченість. Мене маленьку брали за шкірку і садили під "вороже" радіо слухати трансляцію статті Андрія Амальрика "Чи не проіснує Радянський Союз до 1984 року?". І я виросла ніби в цьому чеканні кінця СРСР. Оце таке, знаєте, трошки, релігійно-містичне почуття. А він все ніяк не кінчався".
Виробництвом серіалу "Колапс. Як українці зруйнували імперію зла" на замовлення Суспільного мовника займалася команда кінематографістів документалістів з Esse Production House. Режисер серіалу — Сергій Лисенко, сценарист — Олександр Зінченко. Оператор — Сергій Михальчук. Продюсер та автор ідеї — Ярослав Лодигін. Продюсери — Віталій Шеремєтьєв, Ольга Безхмельниціна, Ірина Бубнова, Сергій Недзельський.
Читайте також
