Минулого тижня іранський лідер Хаменеї під час зустрічі із Путіним виправдав війну в Україні, сказавши, що нею Росія запобігла агресії з боку Заходу. В українському МЗС заявили про стурбованість зміною риторики Ірану, адже країна декларувала нейтралітет. Усе це відбулось на тлі повідомлень про нібито передачу іранських безпілотників Росії.
Український посол в Ірані Сергій Бурдиляк каже, що не здивувався словам Хаменеї, та вважає іранський нейтралітет заохоченням Росії. Водночас переконує: державу не потрібно сприймати вороже. Ми запитали Бурдиляка, чи стане Іран союзником Росії, як до війни в Україні ставиться іранське суспільство та еліта, та чого від Ірану потребує Україна.
З приводу того, що Іран нібито може передати Росії безпілотники. Координатор зі стратегічних комунікацій Білого дому Джон Кірбі сказав, поки що їх не передали. Чи здатен Іран на такий крок?
Іран вважає себе великою "безпілотниковою" державоюІран виробляє власні моделі БПЛА. Деякі з них, із заяв Корпусу вартових іранської революції, можуть літати на відстань 7 тисяч км. Ця модель називається Ghazzeh.Крім того відомо, що Іран має ще дві моделі БПЛА: Shahed 171 Simorgh — копія американського апарату Lockheed Martin RQ-170 Sentinel, який Іран захопив у 2011-му, та Saegheh. Це розробка 2014 року. Станом на 2017 рік Іран мав 10 таких апаратів, а до 2025-го планував отримати ще 50., це факт. Інформації про передачу ні в кого немає, навіть у США. З одного боку, радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван каже, що у нього така інформація є, а директор ЦРУ стверджує, що підтверджень немає.
"Путін — це малий сатана".
Офіційні особи Ірану говорять, що їхня позиція нейтральна і попри всі можливості та розробки, вони не передаватимуть Росії безпілотники. Щонайменше тричі про це заявляв міністр закордонних справ. 25 липня про це сказав і речник Міністерства закордонних справ Ірану. У неофіційних контактах мої джерела також притримуються цієї позиції.
"Переважна більшість населення Ірану підтримує Україну. І водночас значна частина політикуму не є прихильною до Росії".
Тегеран залучений до переговорів щодо послаблення санкцій. Вони зацікавлені у цьому, то нащо їм додатковий головний біль? Я не бачу зиску Ірану цим займатися, але як воно буде — передбачити не можемо.
Чи є економічна вигода для Ірану допомагати Росії?
Росія привезла в Іран 40 мільярдів доларів інвестицій, зокрема для модернізації газового сектору. Невідомо, звідки вони їх візьмуть, але меморандум підписали.
За інформацією Джейка Саллівана, останнім часом російська делегація щонайменше двічі відвідвувала Іран. Чи відомо, навіщо вони приїздили та якими були результати?
До них увесь час приїжджають делегації, постійно триває діалог з військово-технічної співпраці, цього не приховують. Я думаю, не лише російська делегація приїздила подивитися на ті безпілотники, можливо, й інші країни. Адже з 2020 року припинили діяти обмеження ООН на військово-технічне співробітництво з Іраном. Тому візит делегацій ні про що не свідчить.
Із візитом до Ірану також приїздив Володимир Путін. Саме під час зустрічі із ним іранський лідер Хаменеї заявив, що Росія, розпочавши війну в Україні, нібито запобігла агресії з боку Заходу. Тобто фактично виправдав вторгнення Росії. Як ви відреагували?
Зрозуміло як. Я на багато повідомлень реагую негативно. Тут були інші висловлювання, мовляв, "а чому так багато уваги до України, і так мало до Палестини?" Довелося нагадати, що свого часу Україна голосувала на користь Палестини (Україна підтримала резолюції Радбезу ООН, яка засудила будівництво Ізраїлем поселень на палестинських територіях — ред).
Хаменеї — 85 років, все свідоме життя він воював зі Сполученими Штатами та Ізраїлем. Уся система зовнішньої та внутрішньої політики побудована на постулатах, що екзистенційним ворогом номер один є Ізраїль, а другим, як казав ще Імам Хомейні (Верховний лідер Ірану з 1979 по 1989 рр — ред), "великою сатаною", є США. Щоправда, малою сатаною він називав Радянський Союз, спадкоємцем якого вважає себе Росія. За цією логікою, Путін — це малий сатана. Виникає питання, а навіщо тиснути лапу малому сатані? Він сказав те, що від нього хотіли почути росіяни. Бо фактично Росія привезла із собою, чи принаймні задекларувала, гроші. Гроші, очевидно, треба відпрацьовувати. Але чи варто цю заяву сприймати надто серйозно? Вважаю, що ні.
Читайте також: "Важко зрозуміти, чому РФ може не потрапити під визначення держава-спонсор тероризму" — дослідник Крістофер Етвуд
В українському МЗС сказали, що стурбовані зміною риторики Ірану, адже країна заявляла про нейтралітет. Для вас така заява стала неочікуваністю?
Ні. Це ж не перша його заява. Що стосується нейтральної позиції, я ніколи не приховував, що на мою думку, нейтралітет сьогодні — це заохочення агресора. Але в Ірану є своє бачення, інтереси.
Ще до візиту Путіна, посол Ірану в Україні відреагував на удар по Вінниці, висловивши жаль з приводу обстрілів цивільних об'єктів. Це була його перша така публічна заява. Тоді здалось, що це хороший знак для україно-іранських відносин. Чи звернули ви на це увагу і як трактуєте цю заяву?
Посол повторив свого міністра. В останній телефонній розмові з Дмитром Кулебою саме міністр закордонних справ Ірану Хоссейн Амір Абдуллахіян висловив співчуття. Розмова відбулася одразу після ракетного обстрілу в Вінниці. Я би не переоцінював ці заяви. На моє переконання, переважна більшість населення Ірану, маю на увазі пересічних іранців, підтримує Україну. І водночас значна частина політикуму не є прихильною до Росії. Значна частина інтелектуальної, художньої еліти нас підтримує.
Коли ми працюємо з азійськими країнами, намагаємося довести наші думки та принципи. Наприклад, про визнання так званих "Л/ДНР". Коли ми говоримо про це тут, для наших співрозмовників це абсолютно незрозумілі матерії. Треба знати історію та політику конкретної держави. Тому я кажу іранцям: "Брати, дивіться, в 1945 році Сталін утворив у вас так звану Курдську народну республікуМехабадська Республіка, яку створили в Іранському Курдистані — це неофіційна назва частини Ірану, яка населена переважно курдами. Під час Другої світової війни СРСР підтримував курдів в Ірані, та врешті решт ті створили республіку. 26 березня 1946 року іранській уряд відновив контроль над цією частиною країни та скасував республіку курдів., а в січні 1946 року — так звану Азербайджанську народну республікуАзербайджанський Народний Уряд — прорадянська республіка, яку підтримував СРСР (в тому числі й армією), утворена в північному Ірані. Її столицею став Тебріз. Проіснувала рік. В грудні 1946 року іранські війська звільнили Тебріз. Частина керівників республіки врятувалися в Азербайджанській РСР.". Вони такі: "Так, це ж який жах був, скільки крові було пролито". Тоді я продовжую: "Так оце його внук (Володимир Путін — ред.). Тільки у вас була Курдська народна республіка, а у нас — Луганська". І вони розуміють.
Якщо народ і політики налаштовані до України позитивно, чому тоді офіційна позиція країни відрізняється?
Китай, Росія, Іран — це держави однієї особи. Є перша особа зі своєю точкою зору, а решта ніколи не підуть проти. Але це не означає, що все настільки погано. Треба працювати на тих точках дотику і з тими людьми, з якими ми можемо про щось домовлятися. Бо загальне тло все ж впливає на рішення першої особи.
Читайте також: "Росія навряд захопить Краматорськ та Слов'янськ" — інтерв'ю з аналітиком Інституту вивчення війни
Із заяви Хаменеї, яку ми згадували, із застережень, що Іран може передати Росії безпілотники і з частих порівнянь Росії та Ірану в контексті санкцій, складається враження, що це ворожа для нас країна. Це перебільшення? І як, за вашими відчуттями, в Ірані сприймають війну в Україні?
Поруч із тим, що ви сказали, є ще бажання Ірану продавати та постачати в Україну нафту та нафтопродукти, зокрема і в складніші для нас часи. Вони готові через Польщу постачати нафту, якщо з них частково знімуть санкції. Вони також готові купувати українське зерно. Ми ж бачимо тільки одну частину заяв, але не звертаємо увагу на іншу. Якби нам вдалося забезпечити стале постачання енергоносіїв з Ірану зокрема, ми б забули про енергозалежність від Росії.
Їм потрібні наші зернові?
Звичайно, дуже. В усіх азійських країнах, Пакистані, Індії дуже складна ситуація через посуху. В Ірані теж саме. Забезпечення водопостачанням складає приблизно 40% від того, що потрібно. Вони на роки чи десятиліття будуть залежні від імпорту.
Тому, як розглядати Іран? Іранський народ був завжди до нас дружній. Що стосується політикуму — давайте розглядати Іран як партнера. Не ворога, не друга, але партнера, з яким потрібно вести діалог, шукати точки дотику і сфери взаємних інтересів.
Слідком РФ пропонував створити "трибунал" над Україною за участі Сирії, Ірану і учасників декількох міжнародних об’єднаньЙдеться про Співдружність незалежних держав (СНД), Організацію договора про колективну безпеку (ОДКБ, воєнний союз декількох ексрадянських країн), країни БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР) та Шанхайську організацію співробітництва., до яких входить Росія. Наскільки ймовірно те, що Іран долучиться? Навіщо це йому?
Якщо нам вдасться продовжити нашу політику, думаю, Іран не приєднається. Якщо ми зробимо якісь помилкові кроки, тобто ті, які Іран вважатиме помилковими, тоді можливо. Але і що з тієї заяви Росії? Я не кажу, що це не треба сприймати серйозно. Треба сприймати серйозно, треба проводити постійний діалог з Іраном.
Під час зустрічі з міністром закордонних справ Угорщини Сіярто міністр закордонних справ Ірану сказав, що ширше входження Ірану на світовий енергетичний ринок є в інтересах усіх країн і народів світу. Чи є це конкуренцією для Росії?
Звичайно. На сьогодні основними покупцями російської і іранської нафти є Китай та Індія. Через те, що Росія була вимушена знизити ціни на нафту, Іран теж змушений знижувати ціни на енергоносії. З іншої сторони, в Європі звільняється місце на ринку. На нього заходить Саудівська Аравія, Емірати, але ж Іран теж хоче отримати частку. І, безумовно, тут він є конкурентом Росії.
Читайте також: ЄС відмовляється від російського золота. Якими будуть наслідки для Росії
Як Росія ставиться до Ірану в такому разі?
Колись покійний Володимир Жириновський сказав, що його мрія побачити, як російські солдати миють чоботи у Перській затоці. Росія ніколи не розглядатиме Іран як повноправного партнера. У кращому разі, як молодшого партнера. Так історично склалося. У них багато історичних претензій одне до одного.
А як Іран ставиться до Росії?
У них велика недовіра. Але із Заходом відносин немає, Іран залишається під санкціями. То куди в них дорога? Росія, Китай… Історично Іран завжди мав сталі зв'язки з Німеччиною, Францією, Італією. Тому для них Росія, з одного боку, потенційна загроза, у них є велика недовіра, але сьогодні вони вимушено співпрацюють з нею.
Минулоріч я спілкувалася із заступником глави МЗС Ірану Мохсеном Бахарвандом. Тоді він сказав, що після збиття українського "Боїнга" в Ірані 10 людей притягнули до відповідальності і що питання виплати компенсацій родинам загиблих можна вважати вирішеним. Як покарали цих людей? І врешті, чи виплатили компенсації родинам?
Є певні сигнали, що Іран готовий переглянути суму компенсації на нашу користь, але це стосується лише громадян України. І суттєво переглянути. Не скажу цифру, але дуже суттєво, в рази. З іншого боку, у нас є домовленість з п'ятьма державами, в якій ми узгодили проводити спільні дії саме в цьому питанні проти Ірану. І ми не можемо від неї відійти. Іранці готові проводити переговори з Україною, розглянути наші питання, зокрема стосовно виплат компенсацій, готові піти на зустріч, але виключно в двосторонньому форматі. Цей двосторонній формат нас не влаштовує.
То чи отримав хтось компенсації?
Станом на зараз частина іранських родин, в яких є іранське та канадське громадянство, небагато, але якась певна частина, нібито погодилась на ці умови і погодилась на ці компенсації, які їм запропонував іранський уряд.
Читайте також: Вічний цикл приниження. Пітер Померанцев про телеобраз Путіна та як росіян "відмивають" від відповідальності за війну
А українці?
На мою думку, сума компенсації повинна бути значно більша. На сьогоднішній день, наскільки я знаю, ніхто не отримав.
Президент Зеленський заявляв, що перед послами стоїть задача здобувати підтримку країн зокрема у поставках зброї. У вас дещо інша ситуація. Яке завдання стоїть перед вами?
З одного боку, не допустити постачання зброї в Росію, а з іншого — отримати достатню кількість дизеля, пального для України. Дизель можна заливати в трактор, а можна і в танк. Оце і є моє головне завдання. І Іран готовий постачати в Україну максимально велику кількість як іранської нафти, так і продуктів її переробки.
Читайте також
Марина В'язовська — про медаль Філдса та реакцію науковців на війну в Україні
Без російського палива на українських АЕС. Як працюватимуть реактори
Путін зіграв проти себе: НАТО ухвалило історичні рішення, що змінять безпекову ситуацію у Європі
