Перейти до основного змісту
Кожна п'ята людина в умовах війни може мати психічний розлад — експертка

Кожна п'ята людина в умовах війни може мати психічний розлад — експертка

Кожна п'ята людина в умовах війни може мати психічний розлад — експертка
. Київ, 2022. Фото: УНІАН

Поширеність психічних розладів під час війни збільшується вдвічі. Серед найпоширеніших — депресія, тривога або посттравматичний стресовий розлад.

Як розповіла керівниця програми "Психічне здоров’я" в ВООЗ Аліса Ладик в ефірі Суспільного, за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожна п’ята людина, яка живе в умовах війни, може мати певний психічний розлад від легкого до більш тяжкого.

За її словами, найпоширеніші стани це:

  • депресія;
  • тривога;
  • гостра реакція на стрес, або посттравматичний стресовий розлад;
  • реакція горя, якщо людина втратила когось.

Вона наголосила, що поширеність психічних розладів під час війни збільшується вдвічі.

"Сам факт розладу вже можна вважати негативним наслідком, оскільки людина страждає та її звичне життя може обмежуватися. Наприклад, у людини з депресією чи посттравматичним стресовим розладом, вони можуть обмежувати свої контакти, взаємодію з рідними, з друзями, уникати зустрічей. Тобто наслідки негативні як для людини, так і для країни в цілому", — зазначила Аліса Ладик.

За словами керівниці програми "Психічне здоров’я", на сьогодні існує багато ефективних заходів аби підтримати психічне здоров’я, запобігти психічним розладам, або полегшити перебіг тих розладів, які вже існують.

"Завжди треба звертатися по допомогу фахівця. Окрім того, можна навчити тих, хто допомагає на передовій, ті, хто надають медичні та соціальні послуги, для того, щоб ці люди самі змогли надавати допомогу інших. Щодо дітей, існують докази того, що якщо впровадити в школах програми, які допомагають дитині орієнтуватися у своїх емоціях та відчуттях, керувати ними, взаємодіяти з однолітками та вирішувати проблеми ще під час навчання в школі, то це має суттєве значення в їх психічному добробуті", — зазначила вона.

Аліса Ладик розповіла, як з'ясувати, що людині потрібна допомога психолога.

"Якщо людина, маючи певні симптоми, наприклад, знижений настрій, продовжує функціонувати і це не відображається на її рутинній діяльності, то це можна вважати “нормальним стресом”. Якщо ж вже порушується звичайне функціонування у звичних сферах діяльності, то треба задуматися про звернення до спеціаліста", — пояснила експертка.

Читайте також

Як зберегти психічне здоров'я під час війни. Рекомендації психологів

Як захистити здоров'я дитини при частих переїздах. Відповідає МОЗ

Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Топ дня
Вибір редакції
На початок