Хікікоморі. Чому японська молодь не виходить з дому і як не стати хіккі

Хікікоморі. Чому японська молодь не виходить з дому і як не стати хіккі

Хікікоморі. Чому японська молодь не виходить з дому і як не стати хіккі

Карантин триває, а людство продовжує відкривати у собі все нові сторони душі, характеру та психології. Особливо це стосується тих, хто не звик тривалий час безвилазно сидіти вдома. Деякі люди шукають порятунок у спорті й побутових справах (треба терміново полагодити кран!). Інші організували місячний кіносеріальний марафон, грають в комп'ютерні ігри, читають книги. А треті продовжують моніторити новини та статті, які так чи інакше пов'язані з коронавірусом, карантином, і прогнозами, як усе це змінить наш світ.

Зіткнувшись з цією "новою реальністю", цілком можливо пережити незвичне для себе почуття соціальної ізоляції. Тому сьогодні ми розповімо про цілу субкультуру, яка зробила домашнє затворництво стилем життя. Йдеться про японський термін "хікікоморі" і про те, як ми потроху стаємо хіккі.

Читайте також: "Як не почуватися самотньо під час домашнього карантину"

Вічні підлітки 15-64 років

Хікікоморі. Чому японська молодь не виходить з дому і як не стати хіккі

Уникаєте натовпу, проводите місяці в межах квартири, зрідка вибираючись до найближчого магазину? Якщо відповідь "так", то, згідно з думкою японського психолога Тамакі Саїто, вас цілком можна охарактеризувати як "хікікоморі". Цим терміном позначають людей, які свідомо залишають соціум, прагнуть повного усамітнення і задовольняють потреби у спілкуванні через інтернет. Фільми, серіали, онлайн-ігри, комікси – це, можливо, їхня єдина радість у житті.

Часто це підлітки, які нещодавно закінчили школу і не зважилися на наступний крок у доросле життя. Вони не здатні працювати, сидять на шиї в батьків, а будь-яка необхідність контактувати з людьми стає причиною істерії або панічних нападів. Така поведінка вважається розладом особистості, схожим на аутизм. В основі хікікоморі можуть бути психологічні травми, помилки у вихованні тощо.

Проблема хікікоморі привернула увагу світової спільноти у 2013 році, коли книгу Тамакі Сайто "Хікікоморі: Вічні підлітки" (1998 рік) перевели англійською. Однак пов'язані з цим явища зазначалися й раніше. Дослідниця Йошімі Касахара описувала випадки соціальної тривоги серед школярів-підлітків, а психолог Лок досліджував "напади апатії" в американських студентів – обидва явища мають щось спільне з сучасними хікікоморі. Остаточно термін утвердився у 2010 році, коли його включили до Оксфордського словника англійської мови.

Їх називають "відсутніми мільйонами" Японії. Опитування найбільшого японського телеканалу NHK показало, що 53% з них – чоловіки, але соціологи зіткнулися з проблемою, що не всі хікікоморі хотіли відповідати на запитання. А у грудні 2018 року Кабінет міністрів Японії провів подібне опитування, але вже серед людей від 40 до 64 років. І виявилося, що серед них хікікоморі ще більше, ніж серед молоді – 613 тисяч осіб проти 541 тисячі групи від 15 до 39 років.

Читайте також: "Застрягти посередині. Що таке емоційна незрілість та як її подолати"

Причини виникнення хікікоморі

Хікікоморі. Чому японська молодь не виходить з дому і як не стати хіккі

Відколи вчені довели вплив соціальної ізоляції та невирішених психологічних складнощів на фізичне здоров'я людини, увага до японської проблеми та схожих випадків по всьому світу зросла. Разом з тим виникла необхідність дізнатися причини виникнення особливої соціальної фобії, щоб виробити послідовну стратегію допомоги хворим.

У своїй книзі психолог Саїто відносить феномен хікікоморі швидше до проблем розвитку, ніж до впливу японської культури. Багато психічних розладів формуються у підлітковому віці, отже проблема феномену полягає в нездатності людини дорослішати, брати відповідальність за власне життя. А соціальна ізоляція є лише захисною реакцією.

Американська психіатрична асоціація (APA) не вважає хікікоморі психічним розладом, цей термін не згадується ні в одному з видань довідника захворювань DSM-5. АРА відносить хікікоморі до відхилень, властивим тільки певним народам – зокрема японцям, із певних культурологічних причин.

Західні психологи порівнювали хікікоморі з соціальною тривогою та агорафобією, боязню відкритих місць. Симптоматика цих захворювань також схожа на синдром Аспергера, легку форму аутизму. Але ці теорії не мають великого значення в Японії, де проблема вважається унікальним культурним феноменом, який пов'язаний з проявами домашнього насильства.

Юічі Хатторі, психолог, який лікував 18 пацієнтів-хіккі, вважає явище наслідком емоційно зневажливого виховання. Хатторі стверджує, що жоден з його пацієнтів не піддавався сексуальному або фізичному насильству, але всі вони демонструють ознаки посттравматичного стресового розладу. Утім, не надто чуйні батьки є лише одним аспектом із цілої низки культурних джерел травматичних наслідків, серед яких постійне прагнення японців до успіху, високий тиск на чоловіків і низький рівень емпатії до дітей.

Читайте також: "Що таке емпатія та як навчитись чуйності у важкі часи"

Критерії та наслідки хікікоморі

Міністерство охорони здоров'я Японії визначає "хікікоморі" як людину, яка не бере участь у житті суспільства (не навчається та не працює) і не бажає цього. Така особа ізольована вже більш ніж пів року, у неї немає близьких відносин поза сім'єю. Але вчені з Університету Кюсю в Японії у своїй найактуальнішій роботі за 2020 рік пропонують нові критерії для визначення хікікоморі. Можете приміряти їх на собі:

  1. Особи з тривалістю соціальної ізоляції від 3 до 6 місяців повинні бути класифіковані як прехікікоморі.
  2. Люди, які виходять з дому 4 і більше разів на тиждень, за визначенням не відповідають критеріям хікікоморі.
  3. На відміну від японського МОЗ, науковці Університету Кюсю вважають, що не всі хікікоморі прагнуть уникати соціуму або відносин. Опитані визнають, що у них мало соціальних взаємодій з іншими людьми, але заперечують, що так сталося за їхнім бажанням. Це є однією з основних відмінностей феномену хікікоморі від соціального тривожного розладу.
  4. Хікікоморі, особливо на ранній стадії захворювання, задоволені відчуттям ізольованості від суспільства. Однак у процесі збільшення її тривалості, починають відчувати стрес і самотність.

"З розвитком цифрових і комунікаційних технологій, що надають альтернативи особистого соціальній взаємодії, хікікоморі може стати реальною проблемою", – підсумовують автори.

Хікікоморі. Чому японська молодь не виходить з дому і як не стати хіккі

Хікікоморі схильні до депресії, а іноді до інших психічних розладів – шизофренії або обсесивно-компульсивного розладу (ОКР). Саїто, однак, вважає суперечливою думку про те, що ізоляція хікікоморі є симптомом якогось із цих розладів. Усе може бути зовсім навпаки – депресія та ОКР здатні виникати через ізоляцію.

Слово "хікікоморі" визначає як спосіб життя, так і людину, яка його дотримується. У певному сенсі це показує те, наскільки невивченим поки залишається цей феномен. Психологи та інші експерти не мають єдиної думки про те, як класифікувати хікікоморі: чи є це розладом саме по собі або симптомом чогось іншого? Чи є хікікоморі унікальним японським явищем або це відбувається і в інших країнах?

Замість цього ми пропонуємо інший висновок: соціальна ізоляція неодмінно призводить до проблем психологічного характеру. Знижується рівень емпатії, підвищується рівень стресу і ризик розвитку депресії. Тому навіть під час карантину потрібно не забувати про родичів і друзів, підтримувати з ними зв'язок у онлайн або телефоном. Будьте ближче одне до одного, щоб коли все закінчиться, не довелося наново вчитися людського спілкування. Бережіть себе і своїх близьких.

Читайте також: "Чим зайнятися вдома під час карантину, щоб провести час з користю"
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди