Перейти до основного змісту
"Драма життя набагато важча, набагато сильніша за будь-яке мистецтво у світі": репортаж з Венеційської бієнале

"Драма життя набагато важча, набагато сильніша за будь-яке мистецтво у світі": репортаж з Венеційської бієнале

"Драма життя набагато важча, набагато сильніша за будь-яке мистецтво у світі": репортаж з Венеційської бієнале
. Фото: AP

Мистецька виставка Венеційської бієнале відкриється завтра, 23 квітня, й триватиме до 27 листопада. Цьогоріч в українському павільйоні представлені роботи харківського художника Павла Макова, а на площі демонструються плакати українських художників про війну. Натомість російський павільйон закрито після того, як його члени відмовилися від участі у виставці на знак протесту проти вторгнення в Україну.

Associated Press розповідає про переддень початку виставки.

Павло Маков, який представляє Україну на Венеційській бієнале, народився в Росії, але з раннього дитинства живе в Україні. Він вважає, що Росія прагне знищити українську культуру, стираючи будь-яке поняття про Україну. Художник розповідає, що його робота стала актом непокори російським загарбникам.

"Я відчуваю свою відповідальність бути тут, тому що, коли моя країна настільки об’єднана та мотивована, щоб захистити нас від вторгнення, захистити нашу землю, захистити наші міста, захистити наших громадян, — я думаю, це моя частина роботи.

Представити тут Україну як культурний простір, заявити, що ця країна не лише країна у війні, але також країна з глибокою та цікавою культурою", — говорить Маков.

Робота Макова "Фонтан виснаження. Висока вода" складається з 78 воронок, зібраних разом у каскадний фонтан біля бетонної стіни. Робота натхненна браком життєвої сили, яку митець відчув, коли Україна стала незалежною на початку 1990-х років, і згодом знову, коли він подорожував Європою у 2000-х.

Мідні воронки, з яких складається скульптура, на час початку повнмасштабного вторгнення РФ були в Києві, їх вивезла з країни одна з арткураторок Марія Ланько.

Бієнале
"Фонтан виснаження. Висока вода" Павла Макова. Фото: AP

"Драма життя набагато важча, набагато сильніша за будь-яке мистецтво у світі": репортаж з Венеційської Бієнале
"Фонтан виснаження. Висока вода" Павла Макова. Фото: Facebook / Український павільйон на Венеційській бієнале

За його словами, брак сил виявлявся в нестачі ідей та залежності від енергії недемократичних націй, що робило людей лінивими.

"Я відчув, що в Європі я відчуваю такий самий настрій, той самий брак життєвих сил, виснаження людства, якщо можна так сказати, цю залежність від повсякденної розкоші життя, яку можна купити енергією, яку дешево і легко купити в країнах, які є абсолютно недемократичними і заснованими на недемократичних принципах. Я зробив велику версію цього фонтану для своєї виставки в 2017 у Львові в Україні. Це було вже після початку війни 2014 року", – коментує Маков свою роботу.

"Драма життя набагато важча, набагато сильніша за будь-яке мистецтво у світі": репортаж з Венеційської Бієнале
Павло Маков і "Фонтан виснаження". The Naked Room
Читайте: "Фонтан виснаження. Висока вода": про український павільйон на Венеційській бієнале
Бієнале
"Фонтан виснаження. Висока вода" Павла Макова. Фото: AP

2 березня Маков чув звук ракет, які летіли над головою, коли він тікав із рідного Харкова зі своєю дружиною, двома друзями та 92-річною матір’ю.

За його словами, поки що він не готовий показувати безпосередньо війну через своє мистецтво.

"Коли ти розумієш, що драма життя, драма повсякденної ситуації набагато важча, набагато сильніша за будь-яке мистецтво у світі, ти починаєш ставитися до цього по-іншому.

Мистецтво має свою цінність, воно допомагає нам вижити, пережити цю драму життя, але особливо в найближчі часи воно не може змінити наше життя. Це дуже довга історія для мистецтва, і я, наприклад, абсолютно не готовий щось робити у зв'язку з війною безпосередньо".

В Україні Маков залишив дорослих сина та доньку, які працюють волонтерами, допомагаючи людям під час війни.

"Як би ви до цього поставилися, якби ви це відчули, що все, що у вас є, все, все ваше життя, лишилося просто позаду, у вас все забирають, тому що думають, що вас не існує.

Ідея полягає в тому, що вас немає, вашої культури немає, вас немає, і ви маєте належати нам. Чому? Бог знає, я не знаю", — каже Маков.

Інша учасниця Українського павільйону, арткураторка Лізавета Герман, втекла від війни зі своїм одномісячним сином. Він народився в лікарні Львова між сиренами повітряної тривоги.

"Коли почалася війна, у мене лишався тиждень до терміну пологів. За тиждень після початку війни мені довелося переїхати з Києва до Львова, тому що там було набагато безпечніше в той момент.

Після того, як я народила там мого сина Германа, я пробула три тижні у Львові, потім ми переїхали до Відня, зробили там зупинку, а потім я переїхала сюди, до Венеції. Це довгий шлях, але нарешті ми тут", — розповідає вона.

У Джардіні-делла, або садах Бієнале, куратори українського павільйону Герман, Ланко та Борис Філоненко створили українську площу навколо насипу мішків з піском. Вона оточена плакатами, зробленими під час війни українськими художниками.

"Драма життя набагато важча, набагато сильніша за будь-яке мистецтво у світі": репортаж з Венеційської Бієнале

"Ми зробили українську площу доступною, для художників, які поки що не присутні на Бієнале. Вони можуть надсилати свої роботи на плакатах, які, я думаю, будуть дуже зосереджені на темі війни", – розповідає Роберто Чікутто, президент Бієнале.

На роботах зображені реалії війни, яку Росія розв'язала в Україні — зґвалтовані жінки, немовлята, на тілах яких їхні батьки пишуть контактну інформацію на випадок, якщо війна розлучить їх.

"Драма життя набагато важча, набагато сильніша за будь-яке мистецтво у світі": репортаж з Венеційської Бієнале
Фото: AP

"Драма життя набагато важча, набагато сильніша за будь-яке мистецтво у світі": репортаж з Венеційської Бієнале

"Драма життя набагато важча, набагато сильніша за будь-яке мистецтво у світі": репортаж з Венеційської Бієнале

Сесілія Алемані, кураторка 59-ї Венеціанської бієнале, говорить, що Бієнале завжди була платформою для обміну думок митців, навіть під час воєн.

"Давайте пам’ятати, що Бієнале триває вже 127 років, і тому це, безумовно, не перша війна, свідком якої стала виставка.

Але вона завжди була тут, щоб зафіксувати ці травми, а також запропонувати платформу та простір для розмови в надії, що культура все ще може бути тією силою, яка може підтримувати канали відкритими, тримати разом митців з усіх різних країн, націй і походження разом у святі мистецтва".

Роботи одної російської художниці все ж експонуються на цьогорічній Бієнале. Її звуть Женя Мачнева, три її гобелени представлені на виставці.

"Драма життя набагато важча, набагато сильніша за будь-яке мистецтво у світі": репортаж з Венеційської Бієнале
Роботи російської художниці Жені Мачневої. Фото: AP

"Драма життя набагато важча, набагато сильніша за будь-яке мистецтво у світі": репортаж з Венеційської Бієнале
Роботи російської художниці Жені Мачневої. Фото: AP

"Драма життя набагато важча, набагато сильніша за будь-яке мистецтво у світі": репортаж з Венеційської Бієнале
Роботи російської художниці Жені Мачневої. Фото: AP

Що відомо

  • Україна бере участь у Венеційській бієнале з 2001 року. Це одна з найпрестижніших подій у світі сучасного мистецтва, яка задає тренди на два роки. Оскільки бієнале проходить щодва непарні роки.
  • Павло Маков – член Спілки художників України, член Королівського товариства художників-прінтмейкерів Великобританії (з 1994 року), асоційований член Академії мистецтв України (з 2006 року). У 2009 році був нагороджений Срібною медаллю Академії мистецтв України, а у 2018 році отримав Державну Шевченківську премію. Живе і працює в Харкові.
  • У вересні 2021 року повідомили, що український павільйон на 59-ій Венеційській бієнале називатиметься "Фонтан виснаження. Висока вода". Його створили художник Павло Маков та куратори Лізавета Герман, Марія Ланько і Борис Філоненко, які виграли конкурс Міністерства культури та інформаційної політики.
  • У січні 2022 року у Києві презентували проєкт "Фонтан Виснаження. Висока вода" для українського павільйону на 59-ій Венеційській бієнале сучасного мистецтва.
  • Назва 59-го бієнале "Молоко снів" – це назва дитячої книги 1950 року сюрреалістичної художниці Леонори Керрінгтон.
  • У центрі уваги бієнале будуть три теми: зображення тіл та їх метаморфози; відносини людей і технологій; зв'язок між тілами та Землею.
  • Концепція виставки виникла на основі розмов організаторів та художників, під час яких поставали наступні питання: Як змінюється визначення людини? Що складає життя і що відрізняє тварин, рослини, людей від інших? Які наші обов'язки щодо планети, інших людей та різноманітних організмів, з якими ми живемо?
Війна — усі останні новини

Читайте нас у Facebook: головні новини культури України та світу

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Топ дня
Вибір редакції
На початок