Мистецька виставка Венеційської бієнале відкриється завтра, 23 квітня, й триватиме до 27 листопада. Цьогоріч в українському павільйоні представлені роботи харківського художника Павла Макова, а на площі демонструються плакати українських художників про війну. Натомість російський павільйон закрито після того, як його члени відмовилися від участі у виставці на знак протесту проти вторгнення в Україну.
Associated Press розповідає про переддень початку виставки.
Павло Маков, який представляє Україну на Венеційській бієнале, народився в Росії, але з раннього дитинства живе в Україні. Він вважає, що Росія прагне знищити українську культуру, стираючи будь-яке поняття про Україну. Художник розповідає, що його робота стала актом непокори російським загарбникам.
"Я відчуваю свою відповідальність бути тут, тому що, коли моя країна настільки об’єднана та мотивована, щоб захистити нас від вторгнення, захистити нашу землю, захистити наші міста, захистити наших громадян, — я думаю, це моя частина роботи.
Робота Макова "Фонтан виснаження. Висока вода" складається з 78 воронок, зібраних разом у каскадний фонтан біля бетонної стіни. Робота натхненна браком життєвої сили, яку митець відчув, коли Україна стала незалежною на початку 1990-х років, і згодом знову, коли він подорожував Європою у 2000-х.
Мідні воронки, з яких складається скульптура, на час початку повнмасштабного вторгнення РФ були в Києві, їх вивезла з країни одна з арткураторок Марія Ланько.
За його словами, брак сил виявлявся в нестачі ідей та залежності від енергії недемократичних націй, що робило людей лінивими.
"Я відчув, що в Європі я відчуваю такий самий настрій, той самий брак життєвих сил, виснаження людства, якщо можна так сказати, цю залежність від повсякденної розкоші життя, яку можна купити енергією, яку дешево і легко купити в країнах, які є абсолютно недемократичними і заснованими на недемократичних принципах. Я зробив велику версію цього фонтану для своєї виставки в 2017 у Львові в Україні. Це було вже після початку війни 2014 року", – коментує Маков свою роботу.
Читайте: "Фонтан виснаження. Висока вода": про український павільйон на Венеційській бієнале
2 березня Маков чув звук ракет, які летіли над головою, коли він тікав із рідного Харкова зі своєю дружиною, двома друзями та 92-річною матір’ю.
За його словами, поки що він не готовий показувати безпосередньо війну через своє мистецтво.
Мистецтво має свою цінність, воно допомагає нам вижити, пережити цю драму життя, але особливо в найближчі часи воно не може змінити наше життя. Це дуже довга історія для мистецтва, і я, наприклад, абсолютно не готовий щось робити у зв'язку з війною безпосередньо".
В Україні Маков залишив дорослих сина та доньку, які працюють волонтерами, допомагаючи людям під час війни.
Ідея полягає в тому, що вас немає, вашої культури немає, вас немає, і ви маєте належати нам. Чому? Бог знає, я не знаю", — каже Маков.
Інша учасниця Українського павільйону, арткураторка Лізавета Герман, втекла від війни зі своїм одномісячним сином. Він народився в лікарні Львова між сиренами повітряної тривоги.
Після того, як я народила там мого сина Германа, я пробула три тижні у Львові, потім ми переїхали до Відня, зробили там зупинку, а потім я переїхала сюди, до Венеції. Це довгий шлях, але нарешті ми тут", — розповідає вона.
У Джардіні-делла, або садах Бієнале, куратори українського павільйону Герман, Ланко та Борис Філоненко створили українську площу навколо насипу мішків з піском. Вона оточена плакатами, зробленими під час війни українськими художниками.
На роботах зображені реалії війни, яку Росія розв'язала в Україні — зґвалтовані жінки, немовлята, на тілах яких їхні батьки пишуть контактну інформацію на випадок, якщо війна розлучить їх.
Сесілія Алемані, кураторка 59-ї Венеціанської бієнале, говорить, що Бієнале завжди була платформою для обміну думок митців, навіть під час воєн.
Але вона завжди була тут, щоб зафіксувати ці травми, а також запропонувати платформу та простір для розмови в надії, що культура все ще може бути тією силою, яка може підтримувати канали відкритими, тримати разом митців з усіх різних країн, націй і походження разом у святі мистецтва".
Роботи одної російської художниці все ж експонуються на цьогорічній Бієнале. Її звуть Женя Мачнева, три її гобелени представлені на виставці.
Що відомо
- Україна бере участь у Венеційській бієнале з 2001 року. Це одна з найпрестижніших подій у світі сучасного мистецтва, яка задає тренди на два роки. Оскільки бієнале проходить щодва непарні роки.
- Павло Маков – член Спілки художників України, член Королівського товариства художників-прінтмейкерів Великобританії (з 1994 року), асоційований член Академії мистецтв України (з 2006 року). У 2009 році був нагороджений Срібною медаллю Академії мистецтв України, а у 2018 році отримав Державну Шевченківську премію. Живе і працює в Харкові.
- У вересні 2021 року повідомили, що український павільйон на 59-ій Венеційській бієнале називатиметься "Фонтан виснаження. Висока вода". Його створили художник Павло Маков та куратори Лізавета Герман, Марія Ланько і Борис Філоненко, які виграли конкурс Міністерства культури та інформаційної політики.
- У січні 2022 року у Києві презентували проєкт "Фонтан Виснаження. Висока вода" для українського павільйону на 59-ій Венеційській бієнале сучасного мистецтва.
- Назва 59-го бієнале "Молоко снів" – це назва дитячої книги 1950 року сюрреалістичної художниці Леонори Керрінгтон.
- У центрі уваги бієнале будуть три теми: зображення тіл та їх метаморфози; відносини людей і технологій; зв'язок між тілами та Землею.
- Концепція виставки виникла на основі розмов організаторів та художників, під час яких поставали наступні питання: Як змінюється визначення людини? Що складає життя і що відрізняє тварин, рослини, людей від інших? Які наші обов'язки щодо планети, інших людей та різноманітних організмів, з якими ми живемо?
Війна — усі останні новини
- Показати середній палець: відвідувачів Венеційської бієнале закликають приєднатися до флешмобу
- Україна візьме участь у Венеційській бієнале попри війну з Росією
- "Фонтан виснаження. Висока вода": яким буде український проєкт на Венеційській бієнале
- Уганда вперше представить свій павільйон на Венеційській бієнале — дивимось приклади мистецтва
- Що цікавого очікувати у мистецтві у 2022 році: головні українські та міжнародні події
- За якими сучасними українськими художниками та художницями варто почати стежити
- Як і де українські художники створюють виставки. Короткий огляд альтернативних мистецьких просторів
Читайте нас у Facebook: головні новини культури України та світу
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
