"Хто друг, хто партнер, хто продався і зрадив". Підсумки самітів НАТО, ЄС та G7 щодо України

"Хто друг, хто партнер, хто продався і зрадив". Підсумки самітів НАТО, ЄС та G7 щодо України

"Хто друг, хто партнер, хто продався і зрадив". Підсумки самітів НАТО, ЄС та G7 щодо України
Фото: НАТО

24 березня, рівно місяць від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Брюссель приймав одразу три важливі міжнародні саміти. У зустрічах представників Європейського союзу, НАТО та “Великої сімки” брали участь президенти Сполучених Штатів та України. Володимир Зеленський долучався онлайн, аби зайвий раз наголосити, яких саме “серйозних кроків” від західних партнерів очікує Україна.

“Ми знаємо, що росіяни вже почали лобіювати свої інтереси. Це інтереси війни. Ми знаємо, що вони працюють із деякими партнерами. Ми знаємо, що вони хочуть загасити цю тему. Тему боротьби проти війни. Але загасити потрібно війну”, – наголосив Зеленський у зверненні в переддень брюсельських зустрічей. За його словами, “на цих трьох самітах ми побачимо, хто друг, хто партнер, а хто продався і зрадив”. Чи вдалося це — пояснює Суспільне.

Саміт ЄС: підтримка євроінтеграції України та фонд солідарності

Рішуче засудження поведінки Росії, яка веде війну проти України всупереч нормам міжнародного законодавства, спричиняючи масові втрати серед цивільного населення, та обстрілюючи гуманітарні коридори — у цьому саміт ЄС підтвердив єдину позицію усіх країн-членів союзу. Про це йдеться у документі Європейської комісії, який підсумував результати саміту. У ньому євродепутати вимагають від росії вивести війська з території України та поважати її територіальну цілісність.

Крім того, країни-члени ЄС пообіцяли Україні незмінну політичну, фінансову й гуманітарну допомогу в умовах війни та зайвий раз нагадали про визнання європейських прагнень України. Наприкінці лютого очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Україна уже “є членом європейської родини” і має бути прийнята до ЄС. 1 березня з рекомендацією надати Україні статус кандидата на вступ до союзу виступив Європарламент, але далі усе має відбуватися да фіксованою процедурою.

Читайте також: РФ робить з Маріуполя друге Алеппо та яка альтернатива "закриттю неба". Інтерв'ю Саманти Пауер

Але у членів союзу є досі розбіжності у позиціях щодо підтримки членства України. Про це говорив у промові на саміті Володимир Зеленський. Ба більше: він перелічив держави, які не раз висловлювали скептицизм щодо євроінтеграційних прагнень України. Шість країн — Португалія, Нідерланди, Бельгія, Ірландія, Австрія, Іспанія, за словами Зеленського, є “проблемними”, утім він певен, що зможе їх схилити на наш бік.

Окремо Зеленський доволі емоційно звернувся до прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Той вкотре наголошує, що Будапешт не надаватиме Україні зброю і не підтримуватиме ембарго на експорт російських енергоносіїв, бо “не дозволить втягнути Угорщину у війну”. Зеленський порадив Орбану врешті “вирішити, за кого” він, і сходити на набережну Дунаю, до символічного пам’ятника жертвам Голокосту у Будапешті у вигляді покинутого на березі взуття: “Ти побачиш, як масові вбивства можуть повторюватись у сучасному світі. І це сьогодні робить Росія. Те саме взуття. У Маріуполі — там такі самі люди. Дорослі і діти. І дідусі, і бабусі. І їх там тисячі. І цих тисяч вже немає. А ти вагаєшся, запроваджувати санкції чи ні? Вагаєшся, пропускати зброю чи ні?”

Ще одне питання, щодо якого немає єдиної позиції в ЄС — чи варто відмовлятися від російських енергоносіїв, експорт яких становить значну частину бюджету країни-агресорки. Європа залежна від поставок газу з Росії щонайменше на 40%, і поки вагається, аби відмова від них не мала небезпечних наслідків. У цьому плані саміт ЄС жодних проривів так і не приніс: очікуване Україною ембарго на енергоносії не підтримали. “Я думаю, що енергетичне питання — це велике питання, яке ми маємо обговорити. Поки ми купуємо енергію в Росії, ми фінансуємо війну і це велика проблема, яка у нас є. Тому важливо, що кілька тижнів тому у Версалі ми вже заявили, що повинні якнайшвидше позбутися російського викопного палива”, — наголошувала під час саміту прем’єр-міністерка Фінляндії Санна Марін.

Хоча днем пізніше, як зауважувало видання Politico, канцлер Німеччини Олаф Шольц запевняв, що російська верхівка уже в паніці від того, що ЄС почав швидко відмовлятися від імпорту російської нафти, газу та вугілля. Міністр економіки Німеччини заявив, що країна буде майже вільна від імпорту російської нафти та вугілля до кінця цього року. Газ планують перестати купувати у РФ до середини 2024.

Читайте також: "Їм не вистачить століття, щоб відмитись від злочинів" — Верещук про війну, евакуацію та полонених

А ось прогнозом, який здійснився на саміті, стало створення Трастового фонду солідарності з Україною: лідери країн ЄС погодилися надавати підтримку Києву у післявоєнній відбудові держави. Як раніше зауважував голова Європейської ради Шарль Мішель, партнери зможуть зробити внесок у фонд через міжнародну конференцію донорів.

У ще одному підсумковому документі на сайті Єврокомісії йдеться і про те, що Росія уже отримала економічну реакцію на свої дії і з великою вірогідністю отримає ще. У спільній декларації Урсула фон дер Ляєн та Джо Байден, який брав участь у першому з двох днів саміту, обіцяють “готовність вжити додаткових заходів та припинити будь-які спроби обійти санкції”. Це стосується як Росії, так і її союзниці — Білорусі. Водночас потужна фінансова підтримка України у час війни теж погоджена спільно ЄС та США: союз надасть Києву 550 млн євро, Америка — 1 млрд доларів.

Саміт НАТО: Альянс не вступатиме у війну, однак допомогу Україні збільшить

Зустріч країн-членів НАТО зайвий раз довела: Альянс готовий допомагати Україні, однак не ціною своєї безпеки. Варіант відправлення контингенту чи закриття неба над Україною не розглядається, адже це означатиме вступ НАТО у війну, а це, на думку Альянсу, стане приводом до ще більш масштабної ескалації, аніж нині в Україні. Так пропозиція Польщі, Данії та Литви відправити миротворчу місію до України для допомоги у завершенні війни, не знайшла підтримки.

"Ми повинні залишатись єдиними і надавати підтримку Україні, але у той же час ми маємо відповідальність зробити так, щоб цей конфлікт не став повномасштабною війною між НАТО і Росією. Саме це є причиною, чому ми чітко заявили, що не розміщуватимемо війська на суходолі в Україні, оскільки єдиний спосіб зробити це — бути готовими брати участь у повному конфлікті з російськими силами”, — наголосив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Читайте також: Я готовий піти на все, якщо моя хода буде з нашим народом — інтерв’ю Зеленського

Водночас, за результатами засідання Альянсу, Україна отримає військову допомогу — протитанкове і протиракетне озброєння, дрони, а також обладнання для захисту від біологічних, хімічних, радіологічних та ядерних загроз. Ймовірна підтримка НАТО також у галузі протидії кіберзагрозам. Підсумкова резолюція саміту у багатьох пунктах перегукується і зі стейтментом Євросоюзу: Росія мусить припинити агресію й вивести війська, Білорусь — підтримувати Росію, усі інші мають дбати про підтримку порядку. Також Росія мусить продемонструвати реальну зацікавленість у веденні переговорів.

Крім того, НАТО серйозно сприймає російську загрозу і на своїх східних рубежах: Альянс вирішив створити ще чотири багатонаціональні бойові групи, які будуть розміщуватися на території Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини. Подібні групи вже є в країнах Балтії та Польщі. Такі заходи, за словами Столтенберга, є “превентивними, а не ескалаційними”.

Так само у НАТО стурбовані і ймовірним застосуванням Росією забороненої хімічної чи біологічної зброї проти українців. Утім, які наслідки очікують на РФ, якщо вона усе-таки зважиться на це, Столтенберг не уточнив.

Теза про те, що війна Росії проти України матиме прямі наслідки для Альянсу, регулярно лунає у промовах Володимира Зеленського. Так напередодні саміту він вкотре звернувся до НАТО із проханням “продати чи віддати Україні 1% бойових літаків і танків, які є в НАТО”, а також поділитися реактивними системами залпового вогню, протикорабельної зброї та засобів протиповітряної оборони. Це, за словами Зеленського, допоможе Україні захистити і себе, і Європу.

Читайте також: Продовольча криза і BMW без європейських заводів: як вторгнення РФ впливає на світову економіку

Та як пояснив президент Франції Еммануель Макрон, якраз танки та літаки НАТО надавати Україні поки не планує, остерігаючись, що Росія це розцінить як вступ Альянсу у війну. Шольц, утім, був не таким категоричним, наголосивши, що “у кожної країни є свої критерії”. За його словами, усі країни НАТО щодня моніторять ситуацію в Україні, оцінюючи, чи не варто переглянути рішення про надання військової допомоги Києву.

Саміт G7: Росія — на вихід з “Великої двадцятки” та нові санкції “за потреби”

Чи не найголовнішою заявою саміту “Великої сімки” стала репліка Джо Байдена про те, що у наступному саміті “Великої двадцятки” має взяти участь Україна замість Росії. Утім, зрозуміло, рішення про виключення РФ не може ухвалити одноосібно американський президент. Та й на боці Росії уже виступив інший учасник G20 — Китай, який вважає РФ “важливим членом групи”. Утім незайвим буде нагадати, що “Велика сімка” теж не завжди була сімкою: Росію виключили з “вісімки” у 2014-му після анексії українського Криму.

Країни-учасниці саміту заявили: докладуть максимум зусиль, щоби притягнути до відповідальності винних у розгортанні війни проти України, себто Путіна та його оточення. Водночас у підсумковій заяві учасники наголосили: “народ Росії повинен знати, що ми не маємо до них претензій. Президент Путін, його уряд і соратники, включно з режимом Лукашенка, нав’язують росіянам цю війну та її наслідки, і це їхнє рішення ганьбить історію російського народу”.

Читайте також: "Трагедію в Маріуполі я ні з чим не можу порівняти," — Сергій Тарута

До речі, на цьому саміті багато згадували про Китай та його ймовірну роль у ситуації, що склалася. Пекін хоча й пообіцяв, що військової підтримки, попри звернення до нього Кремля, росія не отримує, утім КНР не підтримує антиросійські санкції й намагається триматися осторонь від конфлікту. Коли американські видання Politico і Bloomberg повідомляли, що Китай може схилятися до допомоги Кремлю, у Пекіні це почали заперечувати. Днями лідер КНР Сі Цзіньпін заявив у розмові з прем’єр-міністром Сполученого королівства Борісом Джонсоном, що “Китай готовий грати конструктивну роль для відновлення миру в Україні”.

“Велика сімка” ж наголосила, що бачить можливості для посилення антиросійських санкцій та ще більшої ізоляції Росії, “аби зупинити її агресію проти України”.

Читайте також

Від Сирії до "Новічка". Що ми знаємо про застосування РФ хімічної зброї та наскільки це ефективно

"Якщо всі поїдуть, буде простіше нас захопити". Як Миколаїв живе із російською армією на підступах

Вони вважали, що скажуть: "Путін, поможи", а кажуть: "Путін, здохни". Як живе Охтирка під бомбами РФ

Що робити цивільним під час обстрілів — поради Міноборони, СБУ, ДСНС

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди