Перейти до основного змісту
Від Сирії до "Новічка". Що ми знаємо про застосування РФ хімічної зброї та наскільки це ефективно

Від Сирії до "Новічка". Що ми знаємо про застосування РФ хімічної зброї та наскільки це ефективно

Від Сирії до "Новічка". Що ми знаємо про застосування РФ хімічної зброї та наскільки це ефективно
. Місто Дума в Сирії, де імовірно була використана хімзброя, 16 квітня 2018 року, фото: АР

Сполучені Штати Америки стурбовані тим, що Росія може застосувати хімічну зброю. Про це пише видання "Politico". Журналісти посилаються на джерела в адміністрації президента США. За словами помічника в Конгресі, цієї осені сенаторів проінформували про запаси хімічної зброї в Росії та загрозу для України. За оцінками шістьох представників адміністрації Джо Байдена, перш ніж вдатися до ядерної конфронтації з НАТО президент Росії Володимир Путін спочатку може застосувати хімічну зброю в Україні, якщо його війська продовжуватимуть втрачати позиції. Побоювання щодо хімічної атаки виникли також через підготовку до виробництва систем, які виявляють використання хімічної зброї.

У березні цього року міністерство оборони Великої Британії повідомляло, що Росія у війні з Україною ймовірно використає хімічну зброю, вдавшись до операції "під чужим прапором". Це може відбутися у формі фейкових атак або "викриття" хімічних боєприпасів чи українських агентів, які "планують" атаку хімзброєю.

Перший випадок застосування хімічної отрути вже нерадянською Росією пов’язують із отруєнням Віктора Ющенка у 2004 році. Перше масове застосування хімічної зброї у військових конфліктах 21 століття зафіксували у серпні 2013 року у Сирії.

Що відомо про попередні хімічні атаки російських військових  і спецслужб та наскільки ефективна хімічна зброя у війні — у матеріалі Суспільного.

Як і коли Росія вже застосовувала хімічну зброю

Сучасна риторика Кремля про "злісних українських бандерівців" звучить парадоксально, втім, одним із перших підтверджених випадків застосування хімічної зброї Росією було вбивство у жовтні 1959-го Степана Бандери. Це у Мюнхені зробив агент КДБ Богдан Сташинський із пістолета, зарядженого розчином цианістого калію. Історія описана у книзі директора Гарвардського українського наукового інституту Сергія Плохія "Убивство у Мюнхені. По червоному сліду".

Перший випадок застосування хімічної отрути нерадянською Росією пов’язують із отруєнням Віктора Ющенка у 2004 році. Втім, ця версія до кінця не доведена. Розслідування, в тому числі й журналістські, приводять до людей, пов’язаних із Віктором Медведчуком та Віктором Януковичем. Через два роки у одній із британських клінік від отруєння радіоактивним ізотопом полонію-210 помер колишній офіцер ФСБ Олександр Литвиненко. Британські спецслужби довели, що до цього причетна Росія. Водночас радіоактивні ізотопи не належать до речовин, які використовуються для виготовлення хімічної зброї.

Читайте також: Ядерна безпека під час війни. До чого може призвести захоплення АЕС російськими військами

У 2018 році російські спецслужби використали "Новічок" — особливо сильну нейропаралітичну речовину, яку розробили ще в СРСР, для того, щоб отруїти колишнього офіцера Головного розвідувального управління Сергія Скрипаля. Це було покаранням за шпигунство на користь Британії. Скрипаль не помер, натомість загинув мешканець сусіднього міста Еймсбері, який контактував із речами, що мали залишки "Новічка". Спецслужби Великобританії, знову ж таки, довели причетність Росії до цього отруєння. У 2020 році "Новічок" знову використали у невдалій спробі отруїти російського опозиціонера Олексія Навального під час авіаперельоту із Томська до Москви.

Це були приклади точкового використання хімічної зброї. Її перше масове застосування у військових конфліктах XXI століття зафіксували у серпні 2013 року у передмісті Дамаска Гута у Сирії. Тоді сирійські військові випустили шквал ракет, наповнених нервово-паралітичною речовиною "Зарин", вбивши понад 1400 людей. Росія була і є військовим союзником Сирії, тому виступила гарантом того, що сирійські війська оприлюднять інформацію про запаси хімічної зброї, яку потім знищать під міжнародним наглядом. Втім, РФ не дотрималась обіцянок.

Після 2015 року, коли Росія активно приєдналася до війни у Сирії, там відбулося ще близько 300 інших хімічних атак з використанням хлору — найпростішої хімічної речовини часів Першої світової війни. Хлор обпікає шкіру, слизові оболонки і викликає спазм верхніх дихальних шляхів, призводячи до болісної смерті. Міста бомбардували не вибірково, винищуючи інфраструктуру та цивільних. Росія, яка підтримала президента Сирії Башара аль-Асада, стверджувала, що атаки здійснювалися військовими опозиції або їх інсценували "західні спецслужби".

Які докази причетності Росії

У випадку масового використання хімічної зброї у Сирії немає чітких свідчень російського сліду. Восени 2016 року Рада безпеки ООН оприлюднила висновки розслідування, у якому вдалося довести причетність сирійських військових до використання отруйних газів хлору під час бомбардувань населених пунктів у 2014 та 2015 роках. Під час слідчих дій Росія намагалася заблокувати будь-які міжнародні дії проти свого сирійського союзника, незалежно від того, наскільки огидними були докази. Наприклад, за даними міжнародної організації Human Rights Watch, ракети класу "земля-земля", які запускали по містах Сирії, були ракетами радянського виробництва М-14. Маркування на залишках корпусу свідчило про те, що вони були виготовленні на заводі у Новосибірську. Росіяни наклали вето на три резолюції ООН у листопаді 2017 року, посиливши підозри світової спільноти щодо власної залученості до хімічних атак.

Замах на вбивство "Новічком" переконав світ у тому, що Російська Федерація розробляє і використовує хімічну зброю. Про це йдеться у заяві ООН від грудня 2020 року.

Чому це важливо

У 1997 році Росія приєдналася до Конвенції про заборону хімічної зброї. Вона не дозволяє виробляти хімзброю у промислових цілях. Країна-підписант може лише проводити наукові дослідження подібних хімічних речовин у захисних цілях. Втім, дії керівництва РФ демонструють зневагу до конвенції, а порушення її основних засад є очевидними. Москва захистила свого сирійського союзника, застосувавши право вето в Раді Безпеки ООН і втягнувшись у глобальну кампанію з дезінформації та спотворення фактів застосування хімічної зброї. А під час двох замахів "Новічком" Росія показала, що незаконно підтримує програму хімічної зброї і володіє нервово-паралітичними речовинами.

Читайте також: "Ніколи не забуду, як бігла в підвал". Історії людей з гарячих точок на Київщині

Філіппа Ленца, директорка Центру досліджень науки та безпеки Королівського коледжу Лондона, сказала, що Росія має широкий спектр хімічної зброї — від складних нервово-паралітичних речовин до бочок з газоподібним хлором — отрутою, яка розпочала епоху хімічної війни під час Першої світової. Використання невибіркової хімічної зброї, як під час атак у Сирії, для націлювання на людей, які ховаються від бомбардувань у підвалах, призведе до колосальних втрат серед цивільного населення.

Наскільки ефективна хімічна зброя під час війни

Ден Кашета – колишній член хімічного корпусу армії США і автор книги "Токсичні: історія нервово-паралітичних речовин, від нацистської Німеччини до путінської Росії", вважає, що хімічна зброя є не дуже ефективним знаряддям під час військових дій. Вона дорога і непередбачувана, адже її ефективність у враженні саме військових противника може залежати від природних умов, зокрема від напрямку та сили поривів вітру. В історії є лише кілька прикладів того, що використання хімічної зброї могло позитивно вплинути саме на перебіг бою, а не на вбивство цивільних. Тому її скоріше застосовують для додаткового тиску на уряд і військових.

Читайте також

Це вкрай небезпечно, і для окупантів РФ також. Фахівчиня про підвищення рівня радіації на ЧАЕС

Путін погрожує ядерною війною. Це лише шантаж чи готуватися до найгіршого

Що робити цивільним під час обстрілів — поради Міноборони, СБУ, ДСНС

Укриття в Україні: де шукати. Інтерактивні карти та пункти надання допомоги

Топ дня
Вибір редакції
На початок