"Говоримо лише про українську модель". Який формат нейтралітету обговорюють Київ та Москва

"Говоримо лише про українську модель". Який формат нейтралітету обговорюють Київ та Москва

Важливо
"Говоримо лише про українську модель". Який формат нейтралітету обговорюють Київ та Москва
Радник керівника ОПУ Михайло Подоляк / Фото: Associated Press

Представник російської делегації Володимир Мединський заявив, що Київ на перемовинах з РФ пропонує створити в Україні "шведський чи австрійський варіант" демілітаризованої держави. У відповідь радник Офісу президента України та перемовник Михайло Подоляк заявив, що мова може йти лише про "українську модель".

"Україна пропонує австрійський, шведський варіант нейтральної демілітаризованої держави, але при цьому держави, яка має власну армію та військово-морські сили", — сказав Мединський, передає російський "Коммерсант".

Він зазначив, що обговорюється низка питань, "пов'язаних із розміром української армії", прав російськомовного населення, "становище російської мови тощо.

"Перемовини йдуть тяжко, повільно. Звичайно, нам хотілося б, щоб це все відбувалося набагато швидше. Це таке щире прагнення російської сторони. Ми хочемо якнайшвидше прийти до миру", — стверджує Мединський.

Що каже Україна

Коментуючи цю заяву, український перемовник Михайло Подоляк заявив, що мова може йти лише про "українську модель з юридично вивіреними гарантіями безпеки".

"І жодних інших моделей чи варіантів. Що це означає? По-перше, абсолютні гарантії безпеки. Дійсні, а не протокольні чи будапештські. А це означає, що сторони-підписанти гарантій не стоять осторонь у разі нападу на Україну, як сьогодні. Але беруть активну участь на стороні України у конфлікті та офіційно забезпечують негайне постачання нам необхідного обсягу зброї", — повідомив він у своєму Telegram-каналі.

Також Подоляк наголосив, що Україна більше не хоче залежати від бюрократичних процедур, які дозволяють або не дозволяють закривати небо від крилатих ракет.

"Нам потрібні прямі та жорсткі гарантії того, що небо обов'язково буде закрите", — сказав радник голови ОП.

Шведський чи австрійський нейтралітет

Під нейтралітетом у міжнародному праві розуміють зовнішньополітичний курс країни та її неучасть у міждержавних війнах і відмову від військової допомоги сторонам, що беруть участь у конфлікті, а також не входження до військових блоків у мирний час.

При цьому, враховуючи формальний нейтралітет Швеції, який тривав з початку ХІХ сторіччі і до закінчення Холодної війни, країна підтримувала Фінляндію під час Радянсько-фінської війни1939-1940.

Читайте також: "Маленькі переможні війни", в яких Росія не очікувала спротиву своїй армії, але помилилася

Швеція не входить до НАТО, однак співпрацює з Альянсом за програмою "Партнерство заради миру", а збройні сили королівства брали участь у кількох міжнародних місіях. Зокрема у 2011 році вони стали частиною міжнародного контингенту під проводом НАТО на війні в Лівії.

Відповідно до заяви щодо зовнішньої політики, у 2022 королівство утримається від подання заявки на вступ до НАТО. Водночас за словами міністерки зовнішніх справ Анн Лінде, безпекова ситуація в країні "серйозна".

"Україна, як і Швеція, має право робити власний вибір політики безпеки. Росія не може диктувати це за допомогою погроз і насильства. Норми міжнародного права про державний суверенітет і політичну незалежність є частиною європейського порядку безпеки", — зазначила політикиня.

Австрія проголосила нейтралітет у 1955 році. Країна виконує свої зобов'язання відповідно до вимог спільної зовнішньої політики та політики безпеки Європейського союзу. Зокрема, згідно з лісабонським договором, передбачається участь країни у цивільних та військових місіях, зокрема спільних операціях з роззброєння, гуманітарні та рятувальні місії, військові консультативні місії, місії із запобігання конфліктам та миротворчі та бойові місії. Окрім того, може йтися про участь у боротьбі з тероризмом, зокрема та територіях третіх країн.

У 1994 році Австрія приєдналася до програми НАТО "Партнерство заради миру". У 1999 році очолювана США коаліція НАТО у війні в Косово використала австрійський повітряний простір для авіаударів у Сербії. На дипломатичному рівні країна засудила такі дії Альянсу, однак не стала перехоплювати його літаки.

Війна — усі останні новини

Що відомо

  • Вранці 15 березня Україна відновила перемовини з Росією. Радник Офісу президента та перемовник із РФ Михайло Подоляк повідомив, що переговори з РФ "йдуть важко".
  • Парламент Естонії схвалив резолюцію із закликом до країн світу негайно вжити заходів, аби запобігти подальшій гибелі цивільного населення в Україні та запровадити безпольотну зону над Україною.
  • Місцеві ради в різних областях України звернулися до держав НАТО та інших партнерів із проханням підтримати закриття неба над державою.
  • Для цивільної авіації повітряний простір України закритий від самого початку війни. Ідеться про закриття неба над Україною для російської військової авіації. No-Fly Zone над Україною, або Закрите небо для російської авіації над Україною означатиме, що військові сили – в цьому випадку НАТО – бо до нього звертається Україна, – повинні будуть патрулювати повітряний простір над Україною і повинні будуть збивати літаки чи гелікоптери-порушники.
  • 4 березня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на пресконференції після зустрічі з міністрами закордонних справ країн Альянсу заявив, що було ухвалене рішення не вводити літаки чи війська НАТО на територію України.
  • Міжнародну петицію до НАТО щодо запровадження безполітної зони вже підписали мільйон людей. Для цивільної авіації повітряний простір України закритий від самого початку війни. Ідеться про закриття неба над Україною для російської військової авіації.

Читайте також

Зеленський: "Якщо ви не закриєте небо — питання часу, коли ракети впадуть на територію НАТО"

Russia invades Ukraine — live updates from Suspilne

Війна Росії проти України. День 21. Онлайн

Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

На початок