Кремлівські пропагандисти оприлюднили дві суперечливі версії про обстріл дитсадка у Станиці Луганській. Спочатку російські владні ЗМІ написали, що обстріл був інсценований, а пізніше — що це зробили Збройні сили України. Більше про те, які фейки про російсько-українську війну поширює кремлівська пропаганда в ефірі Українського радіо розповіла співробітниця Національного інституту стратегічних досліджень Ірина Павленко.
Про нову хвилю фейків щодо ситуації на Сході України
"Те, що сталося вчора на Сході України, я не думаю, що це те, про що говорилося і попереджалося нашими західними партнерами, а саме — початок широкої ескалації, тобто створення приводів для нападу. Якщо подивитися на ситуацію зсередини Російської Федерації, на те, що вони говорять, то за останню добу кількість повідомлень щодо України помітно поменшала. Вочевидь вони зараз взяли трохи наче таку паузу і шукають, що їм далі робити. Тому що всі попередні схеми, які явно були розроблені в їх уяві про те, як почати ескалацію проти України були розкриті вчасно і їх тепер використовувати не дуже зручно. Отже, треба придумати, що робити далі", – розповіла експертка.
Аналітикиня переконана, що сьогоднішня хвиля фейків є абсолютно неновим явищем в нашому інформаційному полі.
"Тобто це абсолютно не нова тема. Це вони роблять для того, щоб ми тут не розроблялися, нагадують про себе і про свою силу, доки вони думають, що робити з нами далі та взагалі з цією ситуацією, яку вони самі створили та в яку вони самі потрапили", – пояснила Павленко.
Про поширення фейків в європейському та американському інформаційному просторі
"Там лунає насамперед звинувачення у тому, що ми займаємося геноцидом, що ми тут всі страшні націоналісти і що вони не хочуть війни, а Сполучені Штати разом з британцями, змушуючи своїх європейських союзників по Альянсу і тиснучи на них, хочуть розпалити війну і підставити Російську Федерацію, а Україну використовують як приманку, "заганяючи цілком миролюбну Росію" у кут безвихідної ситуації, коли і воювати погано, і не воювати ще гірше", – розповіла про основні наратив аналітикиня.
"Треба розуміти, що певні антиамериканські настрої є в Європі. Вони зазвичай пов'язані з поширенням ліванських настроїв, які мають місце останнім часом в Європі. І росіяни намагаються працювати на розкол ЄС", – розповіла експертка з інформаційного протистояння.
Яка тематика фейків, які вкидаються в український інфопростір
"Головне завдання їх робити всередині України та інформаційне закидання фейків — це наша внутрішня дестабілізація та деконсолідація, щоб більше людей сумнівалося, що ми самі здатні, що наша країна на щось здатна і що зовні нас підтримують", – розповіла вона.
"Успіх будь-якої зовнішньої агресії лише на 50% залежить від військових. На 50% він залежить від того, наскільки суспільство виявилося здатним до консолідації і організованого спротиву, починаючи від керівництва і закінчуючи домогосподарствами", – додала аналітикиня.
Що відомо
- 10 лютого Служба безпеки повідомила, що запобігла теракту у Києві, який готував мешканець столиці, завербований білоруськими спецслужбами.
- 9 лютого в Службі безпеки заявили, що запобігли передачі інформації про військові об’єкти на Харківщині російським спецслужбам. За словами правоохоронців, збирати дані мав житель Харкова, якому погрожували "репресіями стосовно родичів, які залишилися в РФ".
- Національна поліція повідомила, що розслідує 709 кримінальних справ щодо неправдивих повідомлень про "замінування" об’єктів інфраструктури в Україні. 216 особам повідомлено про підозру.
- Президент Володимир Зеленський заявив, що переважна частина неправдивих повідомлень про "мінування" шкіл і дитсадків у Києві та в інших регіонах надходили з ОРДЛО та Криму, тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
