Близько тисячі активістів руху #SaveФОП мітингували в Урядовому кварталі та будівлею Верховної ради протягом тижня. Вони вимагали скасування реєстраторів розрахункових операцій ― РРО. Чому підприємці цього вимагають в ефірі Українського радіо прокоментувала експертка з економічних питань Тетяна Острікова, а також економічний експерт Любомир Шавалюк.
Чому мітингують підприємці
"Закон, що запровадив тотальну фіскалізацію, набув чинності. З 1 січня торгівля товарами і послугами мусить відбуватися з використанням касового апарату, з видачею клієнтові фіскального чека. Понад 300 тисяч підприємців, що перебувають, зокрема, на спрощеній системі, зареєстрували касовий апарат ― або звичайний, як гаджет, або електронний, який можна встановити на смартфон, планшет чи ноутбук", — пояснила Острікова.
Як зазначила експертка, РРО забезпечує обмін відповідною інформацією з сервером податкового органу.
"Частина підприємців говорить про те, що зараз криза і, що держава жодним чином не допомогла. Ми бачимо, що відбувається з цінами на енергоносії, до того ж падає купівельна спроможність, а інфляція зовсім не така, як звітує Держстат. Тож підприємці говорять, що навантажувати їх додатковою адміністративною роботою ― ходити в податкову та реєструвати касовий апарат, а потім стати суб’єктом перевірок про дотримання касової дисципліни ― це сьогодні не на часі", — зазначила експертка з економічних питань.
Вона пояснила, що підприємці просять ухвалити законопроєкт, який передбачає чергову зміну правил гри у сфері фіскалізації касових апаратів.
"Вони пропонують скасувати тотальну фіскалізацію та чітко визначити, що підприємці другої та третьої груп не зобов’язані використовувати касові апарати, якщо вартість продажу одиниці товару є меншою за мінімальну зарплату. Так само ― якщо розрахунок відбувається на платіжну картку. Підприємці пропонують також внести зміни у банківське законодавство та процесуальний кодекс, коли податкова зможе звертатися до банку й отримувати інформацію про рух коштів за рахунками підприємця. Ми бачимо, що ці вимоги не були почуті ― законопроєкт не поставили на розгляд", — зауважила Острікова.
Скільки коштує встановлення РРО
"Якщо говорити про звичайний гаджет, його вартість ― від 6-8 тисяч гривень, усе залежить від марки, виду, типу. Потім потрібно забезпечити його технічне обслуговування, а далі ― слід сплачувати за еквайринг, тобто щоб з цього касового апарата інформація потрапляла на потрібний сервер у податковій, а це відбувається через сервер Нацбанку", — розповіла експертка.
Як відомо, за все це треба сплачувати приватним структурам, які адмініструють процес передачі інформації.
"Підприємець мусить або сам розібратись, або найняти бухгалтера чи товарознавця, який заведе всю інформацію про товари та запрограмує касовий апарат. Усе це призводить до витрат часу і грошей, а надалі ― до сплати штрафів", — підсумувала Тетяна Острікова.
РРО — лише частина проблеми
Економічний експерт Любомир Шавалюк в ефірі Українського радіо заявив, що протягом останніх двох років відбувається загальна тенденція зі скасування реформи дерегуляції.
"Ключова проблема, яку підприємці й озвучують, — фіскалізація — залишається. Вона полягає не лише у вимогах, які почали діяти з 1 січня. За свідченнями самих ФОПів, фіскалізація триває від зміни влади, вже більше двох років", — каже Шавалюк.
Він додав, що, на його думку, ініціатива влади щодо відтермінування штрафів за відсутність касових апаратів у підприємців є логічною та очікуваною. Адже встановлення РРО — це велике інфраструктурне навантаження.
"Тому питання — чи розвиватиметься сектор малого і середнього бізнесу в таких умовах", — каже Шавалюк.
Проблема "зарплатних" ФОПів
Любомир Шавалюк також звернув увагу на таку категорію підприємців, як “зарплатні” ФОПи. Це наймані працівники, які реєструються як ФОПи для того, аби легально отримувати зарплату та мінімізувати відрахування з неї.
"ФОПи платять менше відрахувань зі свого доходу — з обороту виходить, умовно кажучи, до 5 %. Тому багато хто отримує підприємницьке посвідчення, аби зменшити навантаження на зарплату. Це вважається напівтіньовою зайнятістю і держава хоче з цим боротися", — каже економіст.
Шавалюк зауважує, що боротьба з цією категорією підприємців може стати невигідно для держави. Адже наслідком може стати зростання безробіття.
Що відомо
- З 2022 року набрав чинності закон про обов'язкове використання касових апаратів для ФОПів. Підприємець може самостійно вибрати тип касового апарату. Він може бути апаратним РРО чи програмним.
- Класичні РРО коштують від 4 до 20 тисяч гривень, а їхнє обслуговування щомісяця вартує 200-300 грн. Натомість програмні РРО (ПРРО) — безкоштовні. Це програми для телефона, планшета чи комп'ютера. А їхнє щомісячне обслуговування коштує до 200 грн. Зареєструвати його простіше — через кабінет платника податків.
- У випадку невикористання РРО передбачені штрафи. Пеня за першу незаконну розрахунково-касову операцію відповідатиме сумі чека, друга та наступні складатимуть 150% від суми чека.
- Ця норма не стосується фізосіб-підприємців, які не проводять розрахункові операції. Тобто бізнес, який отримує оплату лише у вигляді банківського переказу за реквізитами, може працювати без фіскалізації.
Читайте також
В Україні — майже 2 млн ФОПів. Це найбільше за останні 5 років — Опендатабот
Програмні реєстратори та касові апарати для ФОПів: чиновник з Кабміну пояснив переваги
Засіб боротьби з тіньовою економікою чи тиск на бізнес. Експерт про касові апарати
Застосування касових апаратів: кому з ФОПів не потрібні РРО
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
