Пожежа у пансіонаті "Золотий час" у Харкові: рік по тому

Пожежа у пансіонаті "Золотий час" у Харкові: рік по тому

Ексклюзивно
Пожежа у пансіонаті "Золотий час" у Харкові: рік по тому
Суспільне Харків

78-річний Федір Гробов прожив у приватному будинку для літніх людей "Золотий час" десять днів: 11 січня 2021 року він переїхав до будинку на вулиці Нижня Гиївська, пообіді 21 січня там спалахнула пожежа. 15 людей загинули — серед них був і Федір Гробов.

"Мій батько був звичайною людиною"

Увесь рік після пожежі донька Федора Валентина Павлюк живе з відчуттям провини.

"Це був мій вибір, я мала понад 10 місць, і треба було ж вибрати саме цей пансіонат. Картаю себе", — розповідає Валентина Суспільному.

Пожежа у "Золотому часі" у Харкові. Рік потому
Суспільне Харків

Родина жінки жила окремо: Федір — на Сумщині, Валентина з матір'ю — на Харківщині.

"Яким би він не був, та мені хотілося, щоб у мене був батько, хотілося батьківської любові, так склалося, що можливості її відчути не було. Інколи він приїздив до нас, та не хотів кидати батьківську хату. Усе життя пропрацював на фермі. Працював з кіньми, коли був молодшим, навіть тримав коней", — розповідає донька.

Валентина показує фото, у галереї телефону — десятки світлин з батьком: "Це ми їздили до нього влітку з матусею. Жив він зовсім простенько".
Пожежа у "Золотому часі" у Харкові. Рік потому
Суспільне Харків

"Ми ніколи його не віддали б, але..."

Валентина Павлюк забрала батька на Харківщину, щоб доглядати — пенсіонер мав деменцію та слабував.

"Ця хвороба, що потребує постійного нагляду. Коли він був лежачий — нагодував, переодягнув, прибрав — справлялася. Пізніше стало складніше: треба наглядати не відходячи, бо тільки відвернешся, а він вже щось перевернув... Якось почав до газового обладнання діставати, смикав його... Ми ніколи його не віддали б, але з матусею трапилася біда — перелам хребта, мені довелося бути з матусею, їздити лікарнями, а батькові потрібен був постійний нагляд", — розповідає Павлюк.

Читайте також: Прихований, але очевидний бізнес: чому влада "не бачить" приватні пансіонати для літніх людей

Валентина працює у державному геріатричному пансіонаті і хотіла помістити батька туди, але стикнулася з бюрократією.

"Щоб оформити документи, треба було його прописати на Харківщині, він був прописаний у Сумській області. З пропискою не вийшло, сказали — приїжджайте після Різдва. Треба було аналізи зробити, додому ніхто не приїжджає, казали — привозьте батька до поліклініки. Наша Богодухівська лікарня як раз була перепрофільована під лікування коронавірусу. Дуже багато було бюрократичних моментів", — розповідає Валентина Павлюк.

Тоді жінка почала шукати приватні пансіонати, умови "Золотого часу" підійшли.

"6500 гривень було утримання за місяць. У цьому пансіонаті анонсували п'ятиразове харчування, постійний нагляд. Казали, що у них є психіатр, кардіолог, чергує медсестра — лікарі оглянуть. Усе, що потрібне старенькому. Я бачила, що у них є можливість надати медичну допомогу", — розповідає Валентина.

"Коли говорили, домовилися, що я приїду, подивлюся. Це була розмова з адміністратором Ігорем Мірончуком, він сказав, що він за старшого, що з усіх питань можна звертатися до нього, дав свій особистий номер. Я приїхала, мені сподобалося — чистенько, охайно... Мешканці доглянуті, чисто вбрані, не було відчуттів, що людей ображають чи чогось такого", — згадує жінка.

Пожежа у "Золотому часі" у Харкові. Рік потому
Один з чотирьох обвинувачених Ігор Мірончук, якого слідство називає адміністратором "Золотого часу", ліворуч, 13 січня 2022 року. Суспільне Харків

Валентина планувала, що Федір пробуде у "Золотому часі" пів року. Батько не був проти.

"До пансіонату ми його збирали — голили, обирали зачіску: "Па, як хочеш поїхати — з бородою чи без?". Вирішив, що хоче коротко", — згадує донька.

Павлюк заявила позов до обвинувачених на 1 млн гривень: "Це якоюсь мірою мій протест".

"Мене обурює, що сторона захисту звинувачує нас, мовляв, ми не перевірили, що немає вогнегасника... Я вважаю винними всю їх організацію, а хто винний, хто ні, має встановити суд", — говорить донька загиблого мешканця "Золотого часу".

"Ми що, горимо?"

74-річний Віктор Старовір нині живе у геріатричному пансіонаті для ветеранів праці на Харківщині. Пенсіонер зустрічає Суспільне словами: "Я дуже безталанний". Понад рік тому він поїхав до тещі в Ізюм, впав та отримав перелам хребта. Донька Діана влаштувала батька до лікарні і паралельно намагалася зібрати документи, щоб оформити Віктора до державного пансіонату — не мала змоги постійно доглядати батька.

"У нас квартира у 43 кв. м, я живу з матір'ю-інвалідом, вона після інсульту, батько не ходить, він інвалід першої групи, пересувається на візку", — розповідає Діана Старовір.

Пожежа у "Золотому часі" у Харкові. Рік потому
Суспільне Харків

"Золотий час" Діана знайшла в інтернеті.

"Я не хотіла віддавати батька у приватний пансіонат, розглядала варіант державного. Хотіла, поки він у лікарні, влаштувати його до державного пансіонату, але виявилося, що це не так легко. Кожний папірець я возила до управління соцзахисту протягом семи місяців. Понад 15 лікарів мають поставити печатки, збиратися має комісія. Зрештою забрала батька до приватного закладу, який знайшла через інтернет", — розповідає Діана Старовір.

Віктор Старовір жив у кімнаті у підвальному поверсі. Каже: другий поверх був "елітним" — коштував на 2 тис. гривень дорожче.

Своє перше враження від "Золотого часу" описує так: "Занесли мене до будинку — усе дерев'яне, решітки, поселили у підвальному приміщенні біля стіни. Душу чи туалету не було у кімнаті, вогнегасників не було. Я на ліжку лежав коло дверей".

Віктор згадує, що доглядали мешканців пансіонату дві жінки — Юлія та Ольга. Коли почалася пожежа, чергувала Ольга. З кімнати його винесли першим.

"Я чую запах диму. Я ніколи не курив, тому дуже добре чую різкі запахи. Кричу діду: "Ми що, горимо?". Тут забігають хлопці років по 35 — почали виносити нас. Щоб нас винести з підвалу, треба було пройти сходи, вони були за каміном — майже лабіринт. По команді Олі нас винесли у першу чергу на вулицю. Мене виносили в ковдрі. У мене було багато особистих речей — бритва, гроші...", — згадує колишній мешканець пансіонату "Золотий час".

Пожежа у "Золотому часі" у Харкові. Рік потому
Пансіонат "Золотий час". Січень 2022 року. Суспільне Харків

Під час пожежі Віктор отримав 10% опіків тіла, вогонь травмував руку.

"Шкіру досі стягує. Це жужелиця падала з даху, певно, потрапила на ковдру. Я бачив, як дах палав... Як мені пощастило, що очі не спалив!", — каже Старовір.

Читайте також: "Перевіряли усе": як рідні шукали інший пансіонат для врятованої під час пожежі у "Золотому часі"

"Один чоловік, який був зі мною в кімнаті, здається, він був інженером, помер там. Він завжди чекав онука, щоб він до нього навідався", — згадує Віктор.

Коли Старовіра та ще двох мешканців пансіонату винесли з будинку, поклали на сніг біля воріт: "Мені пощастило — я надихався не дуже, бо мене винесли першим. Завдячую цим Олі. Мабуть, вона зрозуміла, що до другого поверху просто не дістануться".

Перегрілася розетка, в яку увімкнули обігрівач

Понад пів року справу про пожежу у пансіонаті слухають у Ленінському райсуді. Є четверо обвинувачених: власник будинку Славік Акопян, засновники закладу подружжя Кравченків — Ольга та В'ячеслав, адміністратором закладу прокуратура називає Ігоря Мірончука. Їх обвинувачують у порушенні вимог пожежної безпеки.

Захист Мірончука заявляв, що під час пожежі він виніс п'ятьох мешканців будинку, але, за словами прокурора Асхата Саліхова, цю інформацію під час слідства повністю не підтвердили.

"Ми встановили, що Мірончук був на місці пожежі, дійсно вживав заходи щодо винесення травмованих, але кого та про яку кількість людей йде мова, не встановили", — казав Суспільному 13 січня Саліхов.

Читайте також: Пожежа у пансіонаті в Харкові: власник каже, орендарі мали забезпечити пожежну безпеку

"Ольга Кравченко є безпосереднім директором закладу, всіма господарськими, всіма організаційними заходами займався саме Ігор Мірончук. Це підтвердив під час засідання працівник закладу своїми показами. Договору з Мірончуком не укладали, але фактично він виконував всі дії", — каже Саліхов.

Пожежа у "Золотому часі" у Харкові. Рік потому
Ольга Кравченко з чоловіком, якого слідство називає орендарем будинку, де розмістився пансіонат. Ленінський райсуд Харкова, 13 січня 2022 року. Суспільне Харків

За даними слідства, причиною пожежі стала несправність електромережі — перегрілася розетка, в яку ввімкнули обігрівач. Обігрівачі в приміщенні працювали протягом трьох днів до пожежі, поки не було опалення, каже прокурор.

Читайте також: "Не було жодного вогнегасника" — прокурор про пожежу в пансіонаті у Харкові

"Під час досудового розслідування був зроблений великий обсяг слідчо-розшукових дій, проведені експертизи. Допитана велика кількість свідків, потерпілих. Наразі триває судовий розгляд, суд закінчив стадію допиту потерпілих, перейшли до допиту свідків. Наступні свідки — працівники закладу, а також тих, на кого вказують ті, хто перебував у реабілітаційному закладі, та інших", — говорить Саліхов.

Правоохоронці виявили, що дозволів на роботу "Золотий час" не мав, приміщення для перебування в ньому літніх людей обладнане не було.

"Ринок дасть якість, знизить ціни"

В Україні потрібно створити ринок соціальних послуг, розповів в ефірі "Українського радіо Харків" директор Департаменту соцзахисту населення Харківщини Юрій Шпарага.

"Цей вид діяльності неліцензований, позиція Харківської області після тих подій саме в тому і полягає, щоб ліцензувати його. Пожежа — це була межа, потрібно було щось робити, вживати заходів. Ніхто не говорить про те, що соціальну послугу повинні надавати тільки державні чи комунальні установи — має існувати ринок цих послуг. Ринок дасть кість, знизить ціни. Потрібно виконати всі вимоги законодавства, щоб здійснювати такий вид підприємницької діяльності, який здійснював "Золотий час". Ніхто не хотів виконувати ці умови", — каже Шпарага.

Він визнає, що під час оформлення людини у комунальний заклад можуть виникнути складнощі.

"Є певні складнощі для того, щоб людину туди помістити, тобто потрібно виконати усі вимоги законодавства... Чому біжать в приватні пансіонати? Я не говорю, що вони усі погані, біжать туди, щоб не виконувати вимоги закону. Туди простіше. У цих пансіонатах близько 50% людей з деменцією. Хто забезпечить їхнє право? Ми знаємо, що в тій установі, яка згоріла, були недієздатні. А хто їх туди привіз? У такої людини має бути опікун, який визнаний судом. У «Золотому часі» були люди без опікунів. А хто їх туди привіз? Чому туди, а не в інтернатну установу? Бо у нас є вимоги. Ми одразу запитали б: а де опікун, а де його згода, де дозвіл психіатра?" — каже Шпарага.

За рік після пожежі з понад 80 приватних закладів у держреєстрі надавачів соціальних послуг зареєструвалися тільки 14. Водночас, як каже Шпарага, без ліцензування діяльності, що передбачає контроль. На обліку рятувальників — 86 подібних об'єктів і 60% з них мають порушення, каже начальник управління запобігання надзвичайним ситуаціям Сергій Колосовський.

"82 об'єкти не підлягають перевіркам через законодавство. На 56 об'єктах відсутня система пожежної сигналізації, у 30 — несправне зовнішнє пожежне водопостачання, 40 об'єктів експлуатуються з порушеннями вимог правил установок, 50 — порушення норм евакуації", — наводить Колосовський.

Читайте також

Безпека у пансіонатах для літніх людей на Харківщині: що змінилося після пожежі у "Золотому часі"

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди