Торік в Україні виявили близько 18 тисяч хворих на туберкульоз. У 2020 пацієнтів з такою хворобою було на майже на третину менше – 17,5 тисяч. У Центрі громадського здоров'я кажуть, що, боячись заразитися коронавірусом, люди рідше звертаються до лікарів. Та ще одним фактором пізньої діагностики є страх можливої ізоляції та тиску з боку суспільства.
Суспільне поспілкувалося з дівчиною, яка подолала туберкульоз і окрім хвороби стикнулася з булінгом, та дізналося як після важкої хвороби повернутися до соціального життя.
У Кароліни Шевченко виявили туберкульоз взимку 2012 року. Дівчині тоді було 15 років, вона навчалась у 9-ому класі. Затемнення у легенях показала флюорографія, яку щорічно роблять школярам.
“Ввечері дзвонить медсестра зі школи й каже, що нам треба підійти до лікарні терміново, треба переробити флюорографію. Я її зробила. Після цього у мене була консультація з терапевтом, який і сказав, що діагноз, скоріше за все, туберкульоз. Він нас направив до обласного тубдиспансеру і сказав взяти із собою речі, тому що скоріш за все скажуть лягати у лікарню“, – розповідає дівчина.
Кароліну направили до Донецького обласного туберкульозного диспансеру. Там її знову діагностували: взяли кров на аналізи, мокроту та зробили рентген. Дівчина розповідає, що увесь цей час почувала себе добре, жодних симптомів хвороби в неї не було. Також не знає, як заразилась, тому що ніхто з її родичів чи близьких ніколи на туберкульоз не хворів.
До симптомів туберкульозу у Центрі громадського здоров'я України відносять: кашель, що триває понад 2 тижні; підвищену температуру тіла понад 7 днів; утруднене дихання; біль у грудях; поганий апетит, постійна слабкість; безпричинна втрата ваги; підвищена пітливість, особливо вночі; кровохаркання (наявність крові у мокротинні, що виділяється при кашлі).
Читайте також: Коронавірус і туберкульоз мають схожі симптоми — МОЗ
“Мене поклали в ізолятор, я здала аналізи, а через два дні перевели у бокси. Повторно здала мокроту і після цього перевели в інше, а саме доросле, відділення, тому що була відкрита форма. Там я пролежала місяць. Виходити нікуди не можна було, усе, що треба – було у кімнаті“, – згадує дівчина.
Майже місяць Кароліна чекала на результат традиційного культурального дослідження який мав показати, чи стійкі бактерії туберкульозу до антибіотиків. Результат виявився негативний. З того моменту, як дівчина потрапила до лікарні, вона почала приймала ліки для нестійкого виду бактерії. Після отримання результату – продовжила теж саме лікування без змін Це близько 7 пігулок щодня, курс прийому – 6 місяців, каже Кароліна.
“Потім мене повернули в ізолятор дитячої лікарні, я там також була місяць і нарешті повернулась до звичайної загальної палати. Ліки перший час було пити некомфортно, у них такий був специфічний запах. Мене навіть нудило і треба було, напевно, пляшку води випити, щоб їх проковтнути. Проте потім звикла, і якщо спочатку я пила по одній пігулці, то потім вже могла усю денну дозу взяти у долоню і проковтнути за один раз“, – згадує Кароліна.
Читайте також: В Україні застосовуватимуть нову методику для виявлення антибіотикорезистентного туберкульозу
Кароліна каже, що перший тиждень у лікарні щоденно плакала та не могла повірити, у те, що відбувається. Потім, розповідає, звикла. У лікарні була школа, де дівчина провчилась весь 9 клас, там же склала іспити. Табель з оцінками при виписці направили до школи.
“Вчителі у нас були, ми займалися. У когось на 9 годину ранку заняття, наприклад, у молодших класів, у когось на 11-ту, наприклад, у старших. Харчування теж було гарне, навіть чудове, я б сказала“, – згадує Кароліна.
Виписали Кароліну з лікарні у 2013 році, про те, що вона хворіла на туберкульоз, дівчина нікому не казала. Проте, каже, коли у вересні прийшла до школи – усі знали, що сталося і де вона була весь минулий рік.
"Уся дружба, усе спілкування закінчилось – від мене всі відвернулись. Це було не дуже приємно. Потім я дізналась, що про мене розповіла усім медсестра. Через рік тільки єдина однокласниця почала зі мною спілкуватися. Вона сказала, що усе розуміє, що я пролікувалась і вона не боїться", – розповідає Кароліна.
Дівчина не витримала атмосферу, у якій перебувала щоденно у школі і через деякий час перейшла на індивідуальну форму навчання. Так вона закінчила школу, на випускний теж вирішила не йти.
"Усі на тебе дивились, як на людину, з якимось особливим недоліком. Було дуже складно. Щоденно приходиш і з тобою ніхто не спілкується. Спочатку приходили до мене додому вчителі, потім я сама ходила в школу. Уроки мені викладали сам на сам. Так було і доступніше для мене, я краще розуміла матеріал", – пояснює дівчина.
Після одужання пройшло 8 років, проте Кароліна каже, що досі кожен раз, коли робить флюорографію або рентген — нервує: "Коли треба рентген здавати, я боялась, тому що після цього дуже страшно, як уперше. Все, тьфу — тьфу — тьфу, нормально. Усі шрами зажили, рубець залишився, але з часом усе нормалізувалось".
Заступниця голови правління Всеукраїнської асоціації людей, які перехворіли на туберкульоз, Олена Федоровська розповідає, що організація стабільно допомагає людям з адаптацією після хвороби.
"Мені надходять дзвінки від людей, які перебувають у розгубленості, не розуміють, що їм надалі робити. У мене були приклади, коли люди лежать у лікарні, а їх змушували звільнитись з роботи. До них навіть приїжджали на машині, спеціально, щоб їх звільнити. А вони бідні, думали, що вони мусять звільнитися", – каже Федоровська.
Заступник голови правління ГО “Клуб взаємодопомоги "Життя Плюс" Андрій Григор’єв каже, що у цьому випадку людина не повинна підписувати документи на звільнення: "Людина хворіє і до нього приїжджають з виробництва і кажуть – підпишіть. Це юридична неграмотність, як самого пацієнта, тому що він не знає своїх прав. На якій підставі? Я на лікарняному. Коли ми працювали по ВІЛ/СНІДу, у нас були такі моменти і ми судилися, і суди вигравали".
У громадській організації хворим на туберкульоз, ВІЛ/СНІД та гепатит надають юридичну, психологічну та соціальну допомогу.
"У нас є таке поняття, як мотиваційний набір, який надається у рамках проєкту Глобального фонду, який ми реалізуємо в Одеській області. Що туди входить? По-перше, послуги юриста, 20-30% людей, які хворіють на туберкульоз – це люди без документів. Послуги психологів, соціальних робітників, КТ, МРТ – будь-яка діагностика, щомісячний продуктовий набір чи сертифікат 300 грн, поповнення мобільних телефонів", – пояснює Григор’єв.
Він додає, у суспільстві сформувалась думка, що туберкульозом хворіють незахищені прошарки населення, проте каже, практика показує інакше.
“Є у нас і депутати, і лікарі, і бомжі – різні прошарки населення, які хворіють на туберкульоз, від нього ніхто не застрахований", – розповідає активіст.
Протягом 2021 в Україні виявили близько 18 тисяч випадків захворюваності на туберкульоз. Завідувачка відділу управління і протидії туберкульозу Центру громадського здоров'я України Яна Терлеєва розповіла Суспільному, що це менше, ніж минулі роки: "Це менша кількість випадків туберкульозу, яку ми фіксували до поширення коронавірусної інфекції. У середньому на близько 30%. На жаль, ми це пов’язуємо з тим, що менша кількість пацієнтів звертається за медичною допомогою. Відповідно менше виявляється туберкульозу".
Читайте також: Боротьба з туберкульозом. Що слід робити, щоб уникнути захворювання
Туберкульоз буває двох типів: чутливий до протитуберкульозних препаратів та стійкий. В Україні, каже Терлеєва, поширена більш стійка до антибіотиків форма. Вона лікується близько 2 років, у той час чутливий туберкульоз – 6 місяців.
"Наразі туберкульоз є виліковною хворобою. Є достатній потенціал протитуберкульозних препаратів, як для лікування чутливого туберкульозу, так і для лікування стійкого туберкульозу. Важливо відразу звертатися за медичною допомогою і швидше отримати лікування. Воно має бути підібране з урахуванням стійкості чи чутливості до протитуберкульозних препаратів", – пояснює Терлеєва.
Також, за її словами, в Україні фіксуються близько 20% випадків рецидиву захворювання: "Це може бути пов'язане з різними причинами, зокрема, коли пацієнт додатково заражається туберкульозом, тому важливо, у разі появи симптомів, схожих на туберкульоз, своєчасно звертатися до лікаря і не забувати, що це також може туберкульозом".
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.
