Податкова реформа-2022: на які зміни чекати бізнесу — коментує координатор експертних груп

Податкова реформа-2022: на які зміни чекати бізнесу — коментує координатор експертних груп

Ексклюзивно
Податкова реформа-2022: на які зміни чекати бізнесу — коментує координатор експертних груп
Фото: Олександр Кравчук

В Україні експерти дискутують про те, хто має взяти гору у Верховній раді щодо податкової реформи: прихильники збільшення частки перерозподілу ВВП чи лібералізації та економічної свободи. Питання податкової реформи Українське радіо обговорило з координатором експертних груп Економічної експертної платформи Олегом Гетманом.

Про податкові зміни

“Я дуже сподіваюся на перемогу лібералів і прихильників економічної свободи. Саме на це спрямований новий законопроєкт, підготовлений податковим комітетом Верховної ради і, зокрема, головою комітету Данилом Гетманцевим. Він цей законопроєкт кілька разів уже анонсував. Наші експерти брали участь в його напрацюванні”, — сказав координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.

За його словами, це вперше за останні кілька років після зниження єдиного соціального внеску у 2016-му, потужні ліберальні зміни можуть бути ухвалені. Насамперед, йдеться про зниження навантаження на фонд оплати праці спочатку до 30% сукупно всі податки, а потім за кілька років до 25%.

“Також це заміна податку на прибуток податком на виведений капітал, чого ми чекаємо багато років. Але комітет підрізав цей пункт, це буде не для всіх, а лише для компаній із оборотом до 200 мільйонів гривень за попередній рік”, — пояснив Гетман.

Також в оподаткуванні домогосподарств, за його словами, є суттєві пільги для домогосподарств. Окрім того, сказав Гетман, передбачені прості форми оподаткування для самозайнятих, тобто водії, перукарі та інші можуть просто працювати, сплативши 5%.

“Усі пункти цієї податкової реформи нам, як експертам, подобаються, вони справді спрямовані на лібералізацію і питання економіки”, — додав координатор експертних груп Економічної експертної платформи.

Про запровадження РРО

“Експертний висновок наших 12 аналітичних центрів такий, що більшість законопроєктів, які проходять через податковий комітет (98% зі 100%), позитивні і спрямовані на покращення регулювань чи банківського і фінансового секторів”, — розповів Гетман.

Нещодавно було створене Бюро економічної безпеки, на яке, за його словами, експерти чекали багато років на заміну всіх інших органів. Певні антиолігархічні проєкти були ухвалені, зокрема у банківському секторі.

“Причин у олігархів чи великих промислових груп, щоб ненавидіти податковий комітет, безліч. Але для громадян і мікробізнесу все це позитивні речі, які добре впливають на економіку”, — сказав координатор експертних груп Економічної експертної платформи.

За його словами, є одне чи два дискусійні рішення, що викликали суттєву критику від майже мільйона фізичних осіб-підприємців. Йдеться про законопроєкт, що стосується реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Цифровізація з 1 січня 2022 року розповсюдилася на всю другу і третю групу платників єдиного податку. Це 560 тисяч ФОПів на другій групі оподаткування і близько 640 тисяч ФОПів на третій групі, розповів Гетман.

“Ми вивчали європейський досвід, і у світі РРО застосовується часто, але воно спрямоване на тих, хто має значний ризик перевищення лімітів цієї спрощеної системи. Десь це використовується по категоріях товарів, десь по сумі, метражу торговельної площі”, — пояснив він.

У європейських країнах застосовують різні критерії, щоб відокремити тих, хто ніколи не може досягти порогу спрощеної системи (в Україні це 5 мільйонів гривень), і щоб зосередити це РРО на тих, хто має високі ризики, сказав координатор експертних груп Економічної експертної платформи. В Україні, за його словами, не було зроблено такої диференціації.

“Тому вже розробляється законопроєкт у Раді з питань сприяння розвитку малого підприємництва, який за планом передбачатиме зосередження РРО тільки на ризикових категоріях, які торгують на великих торговельних площах товарами високого цінового сегменту та торгують в інтернеті. І позбавлення РРО всіх інших”, — розповів Гетман.

Тоді, за його словами, всі дрібні підприємці, кому РРО економічно не потрібно (продавець кави, хотдогів, сухофруктів, вчителька танців) будуть виведені.

Про податкові стимули для села

“Фахівці податкового законодавства та економісти завжди виступають за більш-менш рівні умови гри для суб’єктів підприємництва. Якщо робити певні пільги в селах, то величезні мережі і крупний бізнес почне реєструватися в селах і отримувати собі ці пільги. Або інші схеми будуть виникати”, — розповів Гетман.

За його словами, це завжди значні ризики, “особливо в державі з дуже слабкими інституціями”.

“Це може собі дозволити Канада чи Японія, але не бажано це робити у нас. Краще знижувати те, що передбачене цією податковою реформою, краще знизити для всіх”, — сказав координатор експертних груп Економічної експертної платформи.

Найбільш шкідливі для економіки податки — це податки на заробітну плату, розповів він. Довести їх замість поточних 41% до 25%, до 20% — це найкраще, що можна зараз зробити, пояснив Гетман.

Про оподаткування домогосподарств

“У проєкті закону про оподаткування закладені дуже цікаві речі. Якщо родина подає щорічну декларацію від всього свого домогосподарства і члени цієї родини працюють на певних роботах і сплачують податки, то потім, коли вони віддають дитину на навчання чи орендують квартиру, чи беруть квартиру в іпотеку, то їм із їхніх сплачених податків може повертатися близько 50% на погашення кредитів, оренди чи ще чогось”, — розповів Гетман.

За його словами, там закладені стимули, що домогосподарствам буде цікаво подавати щорічну декларацію і отримувати собі пільги на багато різних напрямків за рахунок частини своїх сплачених податків.

Про "скрутки"

“Якщо "скрутки" (зменшення податкового зобов'язання зі сплати ПДВ – ред.) і "податкові ями" у 2014 році виїдали з бюджету до 70 до 80 мільярдів гривень щороку, то в 2021 році обсяги втрат від "скруток" були лише на рівні 25-30 мільярдів гривень. Тобто майже в три рази менше, і це попри інфляцію”, — сказав координатор експертних груп Економічної експертної платформи. "Скруток" стало набагато менше і боротьба з ними триває, додав він.

Читайте також

"Це робиться на користь ФОПів". Нардеп прокоментував обов’язкове запровадження касових апаратів

"Певною мірою Україна — це цвинтар добрих намірів". Інтерв’ю з бізнес-омбудсменом Романом Ващуком

Кешбек від податкової: як повернути частину грошей за навчання

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди