Наступ ковіду, прорив Шмуратка й батл за Олімпіаду. Як минув чемпіонат Європи з фігурного катання

Наступ ковіду, прорив Шмуратка й батл за Олімпіаду. Як минув чемпіонат Європи з фігурного катання

Наступ ковіду, прорив Шмуратка й батл за Олімпіаду. Як минув чемпіонат Європи з фігурного катання
ISU

Як Таллінн пережив чемпіонат без "бульбашки", чим вразив українець Іван Шмуратко, "кипляча атмосфера" під час чоловічих прокатів, а також шведське безглуздя. Чим запам'яталося Євро-2022 – у матеріалі Суспільне Спорт, яке побувало в Естонії.

Чемпіонат Європи з фігурного катання вже позаду, і можна трохи перевести подих, перш ніж знову зануритися в змагальний ритм Таллінна. У столиці Естонії цього року одна за одною проходять передолімпійські континентальні першості: чемпіонат Європи та Чемпіонат чотирьох континентів – унікальний випадок, що став наслідком пандемії коронавірусу та відмови Китаю від організації традиційного турніру для всіх неєвропейських країн.

Суспільне Спорт розповідає, чим запам'ятався чемпіонат Європи, що тривав з 12 до 16 січня.

Читайте також: Фігуристи Назарова та Нікітін – про чемпіонат Європи, образ "клоунів" і небажання покидати Україну

Ковід-ковід-ковід

Хоч яку втому чи тривожність це викликає, та коронавірус є однією з основних тем буквально всього, що відбувається у світі, і тут він також зумів "відзначитися".

Загроза нової хвилі коронавірусного хаосу стала відчутною вже за тиждень до початку чемпіонату Європи. Після тисячі новин про поширення нового штаму "Омікрону" та чисельних згадок про захворювання серед спортсменів на інших змаганнях у фігурному ж катанні усвідомлення небезпеки ситуації остаточно прийшло тільки під час чемпіонату США (3-9 січня). Зі змагань у Нешвіллі почали масово зніматися спортсмени, які здали позитивний тест на коронавірус, у тому числі лідери збірної Аліса Лю та Алекса Кнірім і Брендон Фрейзер.

Після цього задумалися про свою безпеку й учасники чемпіонату Європи, адже ризик був не лише підхопити вірус, а й стикнутися з безліччю логістичних проблем напередодні Олімпійських ігор: ізоляцією, що може зіпсувати ритм підготовки до старту, та перетином кордону й доступом до змагань через тести, які ще тривалий час можуть показувати позитивний результат навіть після "дедлайну" ізоляції. З подібним стикнулася фінка Юлія Турккіла, яка перехворіла ще в грудні, але так і не дочекалася негативного тесту для участі в чемпіонаті Європи.

Головні фаворити в танцях на льоду, французи Ґабріелла Пападакіс і Ґійом Сізерон вирішили відмовитися від поїздки до Таллінна, зосередившись на ще одній спробі взяти олімпійське "золото" після другого місця в Пхьончхані-2018.

Та деякі спортсмени не встигли перестрахуватися й таки зловили всюдисущий коронавірус. Зокрема, він скосив майже всю збірну Ізраїлю, українку Марію Андрійчук, яка приїхала до Естонії замінити Анастасію Шаботову, та італійську тренерку Барбару Фузар-Полі.

Не дивно, що її підопічні Шарлен Ґіняьр та Марко Фаббрі, які врешті завоювали свою другу європейську "бронзу", відмовилися знімати маски заради фото під час церемонії нагородження.

За словами Марко, відсутність тренерки в довільному танці мала сильний вплив на їхній ментальний стан у день вирішальних змагань. "Це вперше за 12 років з нами не було тренера", – зізнався фігурист.

Читайте також: Ще одна українка знялася з чемпіонату Європи з фігурного катання: в Андрійчук виявили коронавірус

Людей, які мали близький контакт із тими, хто здав позитивний тест, не ізолювали. Була відсутня й система "бульбашки". Спортсмени, члени команд, волонтери, журналісти та інші учасники чемпіонату щодня тестувалися. Проте фігуристи могли вільно спілкуватися з глядачами, яких пускали на трибуни просто за сертифікатами про вакцинацію. Тож неоднаразово атлетів – навіть таких топових, як Даніель Ґрассл та Луна Гендрікс, які планують їхати до Пекіна, – можна було побачити серед натовпу в коридорах. Фігуристи не відмовляли Уболівальникам у спільних фото, автографах та рештів фанатських радощів.

Організатори забороняли хіба що кидати на лід іграшки, що є типовою практикою останніх двох років. Але багатьох це не спиняло, особливо прихильників російських фігуристів, які не хотіли лишати спортсменів без подарунків. Не втрималися й кілька фанів естонців, латвійця Деніса Васильєвса та ексросіянки, а тепер грузинки, Анастасії Губанової. Глядачі вперто ігнорували англійськомовні (а останнього дня й одне російськомовне) повідомлення про те, що так робити не можна.

Читайте також: "Такі прокати я собі не дозволю". Шмуратко - про найкращий результат і втрачене місце у топ-10 Євро

"Синьо-жовті" в Таллінні

На диво позитивно цей чемпіонат Європи пройшли українці. Певна річ, за винятком ковіду Андрійчук та довільної програми Івана Шмуратка. Та загалом найнижчою позицією було 17-те місце танцівників Марії Голубцової та Кирила Бєлоброва, що аж ніяк не є для них поганим результатом на даному етапі кар'єри.

Усі перші номери, які таки вийшли на старт, не опустилися нижче топ-15 уперше з 2004 року. Олександра Назарова та Максим Нікітін удруге поспіль увійшли до десятки в танцях, Іван Шмуратко мав прокат життя в короткій, після якої був восьмим, але врешті опустився на 12-ту позицію, а спортивна пара Софія Голіченко та Артем Даренський дебютували на 15-му місці.

Зняття зі змагань низки фігуристів цілком могло накинути українцям пару позицій, але не більше. Тож поспішати знецінювати чемпіонат не варто: більшість фаворитів на олімпійські нагороди, особливо в жінок, пар і частково танців, були на місці.

Помітною була й підтримка трибун. Щоразу українських фігуристів зустрічали щонайменше три синьо-жовті прапори, а інколи доходило й до семи. Один із них, до речі, належав українському парнику Артему Даренському: за стяг відповідав Шмуратко, який перед своїми виступами віддавав його волонтеркам. Саме Іван викликав враження капітана команди, адже він не лише організовував наявність великого прапора на трибунах, а й підтримував усіх колег по збірній, на чиї виступи міг прийти. Якщо чули, як хтось заводив публіку, задаючи ритм оплесків перед виходом Голіченко й Даренського, це був Іван.

Трохи українці засвітилися й на сувенірних ятках, що знаходилися на арені. Серед безлічі світлин топфігуристів світу на листівках із автографами можна було знайти й фото найкращої української танцювальної пари – Назарової та Нікітіна.

ЧЄ фк
Фотолистівки з автографами Кевіна Еймоза (Франція) та Олександри Назарової й Максима Нікітіна. Катерина Макаревська
Читайте також: "У суддів у голові ми ще не попереду". Українські фігуристи – про ритмічний танець на ЧЄ-2022

Прокати, що проявили "гостроту творчості"

Тепер до головного – власне, катання. Із довжелезних змагальних днів, що завершувалися близько 10-11 вечора, та близько двох сотень виступів насправді досить легко виділити кілька найяскравіших, вартих повторного перегляду.

Для українців це однозначно коротка програма Івана Шмуратка, яку він ще ніколи не виконував настільки якісно. З особистим рекордом 82.13 бала й значним прогресом у презентації, інтерпретації й загалом майстерності катання він увійшов до топ-8 і тим самим змусив українців трохи помріяти про реальність двох ліцензій на наступний рік. Але довдеться ще трохи зачекати.

Захоплення Іваном висловлювали не лише українці. Зокрема, на сторінках медіа Inside Skating хвалили плавність його катання, написавши, що спортсмена "наче ніс вітер вулицями Парижа". А в довільній відзначили "відкритість і безтурботність", що "майже дозволяли побачити хмарини, які він втілював" у програмі на музику "Nuvole Bianche" ("Білі хмари") Людовіко Ейнауді.

Читайте також: Фігурист Шмуратко – про старт Євро-2022, найкращий прокат у кар'єрі та вплив тренувань у Італії

Що стосується решти виступів, прокатом чемпіонату майже без конкуренції стала довільна програма латвійця Деніса Васильєвса під "Ромео і Джульєтту" Сергія Прокоф'єва – здавалося б, не надто оригінальний вибір музичного супроводу, але коли за нього береться дійсно виразний фігурист, який здатен сповна "прожити" музику, можна насолодитися й десятитисячною версією цього твору.

Тим більше цього разу Васильєвс не лише давив артистизмом, як він це давно вміє, а й приземлив четверний сальхов і загалом чисто виконав свій технічний набір, що раніше йому вдавалося вкрай рідко.

Такий виступ приніс фігуристу першу в кар'єрі й першу в історії Латвії (в будь-якій дисципліні!) медаль чемпіонату Європи – "бронзу". Те, що Деніс потрапляє на подіум, стало зрозуміло лише після останнього прокату вечора: лідера після короткої програми, росіянина Андрєя Мозальова. Виступ його був невдалим, і фігурист опустився на четверту позицію. Коли на екрані з'явилися його оцінки, на трибунах запанувала кількасекундна тиша, але щойно прийшло усвідомлення, що Васильєвс здобуває медаль, глядачів "прорвало" від захвату.

"Я люблю динаміку, люблю зміни, люблю киплячу атмосферу, – сказав після прокату Васильєвс, від якого навіть на пресконференції віяло поетичністю. – Для мене гонитва за постійною стабільністю, коли ти завжди катаєшся довершено й чітко, якщо говорити про техніку, – це чудово, на це цікаво дивитися, але я хочу відчувати емоції, коливання, гостроту творчої сторони фігурного катання. Як на мене, є дуже зрозумілий шлях до покращення технічних навичок, пошуку точності, а також якості виконання елементів. Адже дуже складно приземлити стрибок і бути непохитним, наче краплина, що ідеально падає в воду й за нею настає спокій. Незважаючи на те, що це технічний елемент, віднайти ту бездоганність чи то особисте відчуття задоволення від його чистого виконання – це велике щастя".

Щоправда, лаври топперформера в Деніса усе одно відібрав його тренер – колишній швейцарський фігурист, віцечемпіон Олімпійських ігор-2006 і дворазовий чемпіон світу Стефан Ламб'єль. Наставник латвійця й сам завжди відрізнявся експресивністю, але тут його емоції просто били через край, і під кінець програми він не міг знайти собі місця, гасаючи біля бортика.

Загалом прокати чоловіків-одиночників видалися найемоційнішими, адже тут була присутня хоч якась інтрига й справжня боротьба, а чоловічий подіум став єдиним із чотирьох дисциплін, який було важко спрогнозувати заздалегідь. Від переможця, росіянина Марка Кондратюка та срібного призера, італійця Даніеля Ґрассла, до надартистичного й чутливого француза Кевіна Еймоза, який фінішував сьомим після тривалої боротьби з травмами, – майже всі хлопці віддавалися на повну.

Те саме важко сказати про жіноче одиночне катання. Дівчата вражали надскладним технічним набором, росіянки билися за квади й потрійні акселі, але чистих і змістовних прокатів було обмаль. У довільній програмі виділити можна хіба що надзвичайно щиру в своєму катанні представницю Польщі Єкатєріну Куракову (5-те місце в підсумку), а також відкриття збірної Естонії Нійну Петрикіну (8-ме місце), яка має всі шанси залишитися в європейському топі на наступний олімпійський цикл

У короткій програмі найбільше вирізнялися вдумливим катанням і музикальністю грузинка Анастасія Губанова (7-ме місце), якій поставили незаконно малі оцінки за компоненти, та бельгійка Луна Гендрікс (4-те), яка навіть була другою після першого прокату. Попри зірваний лутц, запалила в короткій і ексукраїнка Ольга Мікутіна, яка нині представляє Австрію, проте після довільної вона стала лише 15-ю.

Справедливі, але переоцінені перемоги Росії

У всіх чотирьох дисциплінах – серед жінок, чоловіків, пар і танців – перемоги очікувано здобули росіяни. Це був останній великий турнір сезону, де Росія могла виступити під триколором: що на прийдешній Олімпіаді, що на чемпіонаті світу використовувати свої прапор і гімн вони не зможуть через покарання за масові порушення антидопінгових правил.

Російські фігуристи зайняли весь п'єдестал у жіночому катанні (Каміла Валієва, Анна Щербакова та Алєксандра Трусова) та в спортивних парах (Анастасія Мішина й Алєксандр Галлямов, Євгєнія Тарасова й Владімір Морозов, Алєксандра Бойкова й Дмітрій Козловський). За відсутності Пападакіс і Сізерона, які за рівнем катання заслуговують на окрему розминку (як вдало підмітив українець Кирил Бєлобров), у танцях росіяни були на перших двох сходинках: Вікторія Сініцина й Нікіта Кацалапов та Алєксандра Стєпанова й Іван Букін. Як уже згадували раніше, серед чоловіків також переміг фігурист із Росії – Марк Кондратюк.

Читайте також: "Витягнули все". Українські фігуристи та їхня тренерка – про топ-15 на чемпіонаті Європи в парах

Сумнівів у тому, що всі ці золоті, й не тільки, нагороди були заслуженими, не виникає. Але коли заходиш копатися в протоколах, вкотре находить журбина від того, наскільки нелогічним продовжує бути оцінювання у фігурному катанні. Особливо в жінок, де судді дедалі частіше ігнорують розділення оцінок на технічну й компонентну.

Читайте також: Українська пара – про дебют на чемпіонаті Європи з фігурного катання та "лотерею" з коронавірусом

Батли за Олімпіаду

На сам кінець згадаємо іншу ключову історію цього чемпіонату Європи: боротьбу за поїздки на Олімпійські ігри. Для більшості фігуристів команди вже визначилися на національних першостях, та дехто мав підтвердити свою готовність до Пекіна ще й на континентальному рівні.

Однією з найдрамтичніших дуелей сезону став батл між іспанськими танцювальними парами Олівією Смарт і Адріаном Діасом та Сарою Уртадо й Кірілом Халявіним за єдину олімпійську ліцензію.

Раніше Уртадо й Діаз каталися в одній парі й навіть виступали на Олімпіаді-2014 у Сочі з легендарною програмою "Пікассо", та в 2016-му дует розпався й сформувалися два нових. На минулій Олімпіаді битву за квоту виграли Уртадо й Халявін. Цього разу протистояння виявилося ще запеклішим, адже з роками – можливо, й завдяки конкуренції – обидві пари виросли в класі й за рівнем постановок.

ЧЄ фк
Олівія Смарт та Адріан Діаз (Іспанія). AP
Читайте також: На Олімпіаді-2022 уперше виступить небінарний спортсмен

Федерація Іспанії назначила три основні турніри, за якими ухвалювала рішення щодо вибору. В підсумку Смарт і Діаз, які в цьому сезоні представили найкращі програми своєї кар'єри (їхній довільний під "Маску Зорро" – це просто знахідка), виграли іспанську дуель на всіх трьох стартах. На Finlandia Trophy вони мали мінімальну перевагу в 0.25 бала, а от на чемпіонатах Іспанії та Європи створили солідний відрив і за сумою трьох змагань обійшли Сару з Кірілом на 13.23 бала.

Крім того, Олівія та Адріан уперше в кар'єрі посіли четверте місце на чемпіонаті Європи та гарантували собі не лише поїздку на Ігри, а й участь у цьогорічному чемпіонаті світу.

Також на цих змаганнях стався незапланований батл за третє російське місце на Олімпіаді серед чоловіків. Завдяки тому, що один із лідерів команди Міхаїл Коляда знявся з турніру через травму, на чемпіонат замість нього дозаявили Мозальова. Андрєй виграв "бронзу" на чемпіонаті Росії, але шанс проявити себе на Європі дали іншому фігуристу з більшим досвідом – Євгєнію Сємєнєнку. Тож фігуристи мали змогу ще раз помірятися силами. Врешті обидва опинилися поза подіумом, але Мозальов знову обіграв Сємєнєнка в очній дуелі: на п'ять балів. Чи достатньо цього для Олімпіади, поки не дуже зрозуміло: остаточно команда ОКР визначиться згодом.

У Таллінні досяг піку ще один батл, але не між фігуристами, а, скоріше, між здоровим глуздом і національним олімпійським комітетом Швеції. Справа в тому, що двоє фігуристів цієї країни – Йозефін Тальєґард та Ніколай Майоров – на минулому чемпіонаті світу в Стокгольмі завоювали для команди дві олімпійські ліцензії: по одній в жіночому й чоловічому одиночному катанні. Але у Швеції панують власні правила, і фігуристам висунули додаткові вимоги для потрапляння на Олімпіаду. Критерії були такі: спортсмени мають показати бали, рівнозначні 8-му місцю на останньому чемпіонаті світу!

Одразу було зрозуміло, що запит не надто реалістичний, адже Майоров був на світі 23-м, Тальєґард – 15-ю, а інших претендентів особливо й немає. Ніколай цього сезону виступив лише на трьох турнірах, а з чемпіонату Європи знявся через позитивний тест на ковід. Вимогу він так і не виконав.

Йозефін у цьому сезоні перемогла на Tallinn Trophy з найвищими для себе 182.24 бала. Для виконання критерію було необхідно набрати 192. Чемпіонат Європи був останнім шансом це зробити для улюблениці публіки, яка створює справжнє шоу на льоду й напрочуд швидко закохує в себе глядачів, які до цього могли про неї й не чути. Та шведка стала 14-ю з 164.3 бала в сумі.

Тим не менше, після виступу Йозефін не покинула оптимізму й написала в інстаграмі, що "досі має надію щодо Олімпіади". "Я так багато ще можу дати", – сказала спортсменка. І, дійсно, як повідомляє Джекі Вон, шведська федерація ще має право номінувати хоча б одну людину від команди, направивши до НОКу заявку про зменшення мінімуму, аби країна не залишилася зовсім без учасників у цьому виді спорту. Тож Тальєґард ще може бути врятована, а олімпійські глядачі ще, можливо, побачать її "Джокера" (мало не єдину програму на цю тему в фігурному катанні, варту перегляду).

ОНОВЛЕНО: І Тальєґард, і Майоров усе-таки їдуть на Олімпіаду! НОК погодився взяти їх попри невиконання критеріїв.

А от хто вже точно й не менш безглуздо втратив можливість поїхати до Пекіна – це танцювальна пара з Литви Еллісон Рід та Саулюс Амбрулевічус, які ввійшли до топ-15 на чемпіонаті світу-2021, а на ЧЄ-2022 стали 8-ми, що стало їхніми особистими рекордами.

Рід, яка народилася в США, до цьго представляла ГрузіюІз Отаром Джапарідзе виступила на Олімпіаді-2010. та Ізраїль із різними партнерами, проте саме її дует із Саулюсом під прапором Литви став найуспішнішим. За іронією долі, саме ця країна не дала своїй топфігуристці громадянство. На початку січня 2022-го пара повідомила, що Еллісон удруге відмовили в литовському паспорті й вони не зможуть виступити в Пекіні.

Схоже, всесвіт має не надто добрий смак, адже на Олімпіаді не буде одразу двох вдалих ритмічних танців цього сезону (яких направду обмаль). Олімпійську поїздку проґавили японці Кана Мурамото й Дайске Такахаші, посівши друге місце на національному чемпіонаті, а тепер у Пекіні не буде й постановки Рід і Амбрулевічуса...

Що далі

  • Наступним великим стартом у фігурному катанні будуть Олімпійські ігри-2022 у Пекіні, що розпочнуться 4 лютого. Того ж дня стартує перший вид змагань з фігурного катання – командний турнір, у якому має взяти участь і Україна.
  • Також 20 січня в Таллінні розпочнеться змагальна частина Чемпіонату чотирьох континентів. Щоправда, з ослабленим складом: зазвичай упритул до Олімпіади цей турнір основні члени збірних ігнорують, і натомість мають шанс виступити резервні фігуристи. Виключення – команда Південної Кореї, яка єдина заявила топсклад. Планують брати участь і Мурамото й Такахаші.

Яким був досвід українських фігуристів у Таллінні: матеріали Суспільне Спорт

Танці
Чоловіки
Пари
Жінки
Категорії
ФутболБіатлонЗбірна України з футболуЛегка атлетикаЛіга Чемпіонів з футболуТенісКомандні види спортуЧС-2022 з футболуБоксГімнастикаФехтуванняПаралімпійський спортФормула-1Українці за кордономВодні види спортуФутзалБаскетболХокейУсик - Джошуа 2Зимовий спортВелоспортКіберспортШахиБіатлон: відео гонокОлімпіада-2022Дзюдо