У 2022 році в Україні може відбутися здорожчання окремих категорій товарів, однак загалом громадяни не мають відчути суттєвих наслідків інфляції. При цьому влада країни має виявляти обережність при запровадженні інструментів підтримки населення та спробах регулювання ринкових цін.
Про це Суспільному розповів економіст та позаштатний радник президента Володимира Зеленського Олег Устенко.
Про здорожчання соціальних товарів
Як зазначив радник, ймовірне здорожчання соціальних товарів в Україні може бути обумовлене кількома факторами.
"Перший момент полягає у тому, що в Україні споживчий кошик збудовано таким чином, що майже 50%, тобто половина цього споживчого кошика, це – продукти харчування. Це дуже характерно для країн, які достатньо бідні", – розповів Устенко.
За його словами, у країнах ЄС спостерігається інша картина.
"У тій же Польщі – це біля третини на продукти харчування у споживчому кошику. А у Франції – це біля однієї десятої частини. Тобто, чим більш розвинута економічно країна, багатша країна, тим менше витрачається на продукти харчування", – пояснив економіст.
Як зауважив експерт, через це будь-яка динаміка, особливо щодо харчових продуктів, моментально відображатиметься на рівні інфляції загалом.
"Момент, про який треба пам’ятати, що коли йде інфляція, особливо щодо продуктів харчування, вона в більшості випадків вражає найбільш незахищені верстви населення, ті що живуть на мінімальні доходи", – наголосив він.
Читайте також: Гральний бізнес "не зіграв на руку" бюджету. Експертка — про легалізацію казино
З огляду на це держава повинна захищати своїх громадян, зокрема спрямовувати зусилля на боротьбу із бідністю, наголосив радник президента.
"Боротися із бідністю в будь-якій країні, і в Україні зокрема, можна лише за умов значного економічного зростання. Більшість світового досвіду показує, що це зростання має бути на рівні від 5% на рік", – пояснив Устенко.
За його словами, у цьому випадку уряд може вдаватися до різних інструментів підтримки населення.
"Тут можуть бути різні механізми. Починаючи з можливого зменшення податку на додану вартість, до введення прямого субсидування найбільш вразливих верств населення. Можливе введення аналогу підтримки як у США", – зауважив економіст.
На думку експерта, ця підтримка має стосуватися лише найбільш незахищених верств населення, які живуть на мінімальні доходи.
"Якщо ситуація буде розвиватися негативно, їх (механізми підтримки – ред.) треба буде застосовувати. І коли мова йде про американські food stampsАмериканська програма пільгової купівлі продуктів, то ця система була введена у США ще за часів після Великої депресії, була введена терміново на обмежений період часу і досі вона функціонує. Я не говорю, що вона нормальна і вона повинна працювати. Але точно, коли йдеться про Україну і можливі субсидування найбільш вразливих верств населення, то точно йдеться не про якісь там анахронізми з часів радянської влади".
При цьому експерт заперечив, що нині в Україні обговорюється можливість введення аналогу food stamps. На думку Устенка, зменшення податку на додану вартість для харчових продуктів також було б невірним кроком.
"Як я вважаю, то це може просто викривити ринок з точки зору того, яким чином буде йти перерозподіл цього податку на додану вартість по всім виробникам. Якщо вводити його, то він має йти з паралельними підтримувальними заходами за всіма галузями економіки. Ти не можеш дати одній галузі економіки переваги над іншими", – переконаний економіст.
Про інфляцію
За словами експерта, єдиним можливим інструментом для боротьби з інфляцією для країн світу є центробанки.
"У нашому випадку це Національний банк України. Тому завдання, яке ставить перед собою НБУ - це таргетування інфляції. Таргетуючи інфляцію, вони намагаються стримати інфляцію або управляти інфляцією", – пояснив економіст.
Читайте також: Чому зростають ціни на житло. Пояснює експертка
Устенко зазначив, що інфляційний коридор, який цьогоріч визначає для себе НБУ, сягає 5±2%.
"Тобто максимально допустимий рівень інфляції, який би очікував НБУ у цьому році – це 7%, мінімальний, відповідно, 3%. У межах цього коридору НБУ проводить свою так звану монетарну політику. І в нашому випадку, і у випадку будь-якої країни, краще навіть не думати, що можна втручатися у політику регулятора. Це може мати достатньо негативні наслідки", – наголосив він.
Про регулювання цін на газ
Олег Устенко зазначив, що будь-яка держава може вводити регулювання на ринках, але лише тимчасово і на дуже обмежений термін часу.
"Це може викривити конкуренцію, і зрештою привести навіть у середньостроковій перспективі до негативних наслідків. Тому те, що було зроблено Кабінетом міністрів, воно вже було зроблено. І регулювання цін або тарифів на газ для деяких виробників соціально значущих видів товарів було введено на дуже такий обмежений термін часу – до кінця цього опалювального сезону", – пояснив економіст.
Читайте також: Борошно, молоко, олія. Уряд обмежив до квітня ціни на газ для виробників продовольчих товарів
За його словами, у короткостроковій перспективі загальносвітова висока ціна на газ буде негативно впливати на всі країни, зокрема й на Україну. Але у середньостроковій чи довгостроковій перспективі вона має стимулювати і вже стимулює внутрішнє виробництво енергоресурсу, в першу чергу газу.
"Якщо ви подивитесь на ті заходи, які зараз ухвалює Кабінет міністрів – вони намагаються в такому авральному темпі нарощувати присутність приватного бізнесу в українському внутрішньому газовидобуванні для того, щоб у середньостроковій перспективі цю проблематику можна було зняти", – зауважив Устенко.
Про врожай
Останніми тижнями підприємці, зокрема виробники хлібобулочної продукції, скаржаться не лише на вартість енергоносіїв, але й на нестачу сировини. При цьому президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Титаренко заявив, що держава продала майже весь врожай за кордон, що теж впливає на вартість продукції.
За словами Олега Устенка, жодна держава, у тому числі Україна, не може боротися з імпортною інфляцією.
"Якщо є світова ціна на енергоресурс, то всі її сприймають як ту ціну, яка в принципі існує у світі й усередині країни. Те ж саме стосується і деяких продуктів харчування – зерно чи олія, наприклад. Якщо є світова ціна, то є світова ціна. І саме така ціна є всередині країни, скажімо, із коригуванням на транспортні витрати. Бо продукція, яка вивозиться назовні, її треба довести і там можуть бути достатньо великі транспортні витрати", – пояснив він.
На що чекати українцям
На думку Олега Устенка, в Україні не слід очікувати на суттєве зростання цін в Україні.
"Я просто нагадав би, що у 2014-2016 роках кумулятивна інфляція склала 100%. Тобто, споживчі ціни, вартість споживчого кошика у той проміжок часу зросла вдвічі", – зазначив він.
Економіст зауважив, що за прогнозами інфляція за результатами поточного 2022 року складе 7%.
"Це прописано у державному бюджеті, і це завдання ставить перед собою НБУ. Тобто річ у тому, з чим порівнювати. Так, кінець цього року буде означати, що споживча інфляція і споживчі ціни зросли на 7%, згідно з прогнозом", – додав Устенко.
Читайте також: Бюджет-2022. Експерт про те, як виглядатиме економічне життя України наступного року
За його словами, водночас прогнозується і зростання реальних доходів населення.
"Якщо ви подивитесь прогноз, який ставить Кабмін, то це більше ніж 3% зростання реальних доходів населення. Тобто, головна функція держави в даному випадку – це не лише думати з приводу інфляції, хоча і це дуже важливо. А думати з приводу того, щоб зростання доходів населення було вище, ніж рівень інфляції. З цієї точки зору я залишаюсь абсолютним оптимістом стосовно української економіки", – підсумував експерт.
Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
